ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22 березня 2016 р. Справа № 909/169/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,
секретар судового засідання Манів-Головецька О.С.,
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність №69 від 27.01.16);
від позивача: ОСОБА_2 - директор підприємства (паспорт серія СЕ706548 виданий Івано-Франківським МВ УДМС в івано-Франківській області 25 .10.14);
від відповідача: ОСОБА_3 - начальник юридичного відділу, довіреність № 02/11-9 від 12.02.16);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: приватного підприємства "Андрес" (АДРЕСА_1, 76008; вул. Галицька , 201, м. Івано-Франківськ, 76000)
до відповідача: виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (вул. Свободи, 226, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500)
про стягнення коштів в сумі 2387589,40 грн.
ПП "Андрес" звернулося до господарського суду з позовом до виконкому Яремчанської міської ради про стягнення коштів в сумі 2387589,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що всупереч умовам договорів підряду оплату за виконані роботи відповідачем не виконано, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 2387589,40 грн.
Ухвалою суду від 29.02.2016 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.03.2016.
В судовому засіданні представниками позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
22.03.2016 представником відповідача подано відзив на позов, в якому зазначає, що договором передбачено оплата завершених робіт відповідачем при поступленні коштів з Держбюджету та вказано, що фінансування робіт проводиться за рахунок підрядника під гарантії Уряду, в зв'язку з чим, посилаючись на те, що строк позовної давності сплинув, просить застосувати позовну давність та в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що в позові слід відмовити, з врахуванням наступного:
01.10.2009 між виконавчим комітетом Яремчанської міської ради (замовник, позивач) та ПП "Андрес" (підрядник, відповідач) укладено договір підряду на виконання робіт по відновленню берегоукріплення моста через р. Кам'янка в м. Яремче.
15.12.2009 між тими ж сторонами укладено договір підряду на виконання робіт по відновленню залізобетонного моста на р. Кам'янка в м. Яремче.
Крім того, 15.12.2009 між сторонами укладено договір підряду на виконання робіт по відновленню берегоукріплення на р. Прут, на уч. Село в с. Микуличин.
Предметами виконання робіт за вищевказаними договорами є об'єкти, що постраждали внаслідок стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року.
Відповідно до умов вищевказаних договорів ПП "Андрес" здійснює роботи з використанням власних будівельних матеріалів та засобів.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. 837 Цивільного Кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За твердженням позивача, підрядні роботи виконано на загальну суму 2387589,40 грн.
На виконання зазначених вище договорів позивачем виконано роботи, що передбачені правочинами, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт. Вказані акти та довідки підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.
Факт виконання робіт не оспорюється відповідачем, оскільки акти приймання виконаних підрядних робіт підписано.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 6.3 укладених договорів підряду кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються протягом 13-15 місяців з моменту підписання акту виконаних робіт.
Проте, пунктами 6.1, 6.2 вказаних вище договорів підряду фінансування робіт проводиться за рахунок коштів підрядника під гарантії Уряду. Оплата за виконані роботи проводиться замовником при поступленні коштів з Держбюджету.
Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
При цьому, статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проте, зі змісту укладених між сторонами договорів вбачається, що фінансування робіт проводиться за рахунок коштів підрядника під гарантії Уряду, а оплата за виконані роботи проводиться замовником при поступленні коштів з Держбюджету.
Так, дійсно, Кабінетом Міністрів України, Президентом України та Верховною ОСОБА_3 України було прийнято низку нормативно-правових актів щодо усунення наслідків стихійного лиха та допомоги постраждалим, а саме: Постанова КМУ від 11 серпня 2008 р. N 708 ”Про внесення зміни до пункту 15 Порядку використання у 2008 році субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року”; Розпорядження КМУ від 6 серпня 2008 р. N 1079-р ”Про невідкладні заходи з ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 р., в агропромисловому комплексі”; Постанова КМУ від 6 серпня 2008 р. N 693 „Про фінансування невідкладних робіт з відновлення об'єктів протипаводкового захисту населених пунктів, які постраждали від стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року"; Постанова КМУ від 6 серпня 2008 р. N 707 ”Про внесення змін до Порядку використання у 2008 році субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року"; Розпорядження КМУ від 2 серпня 2008 р. N 1040-р ”Про деякі заходи з ліквідації наслідків повені, що сталася у липні 2008 року”; Розпорядження КМУ від 2 серпня 2008 р. N 1041-р ”Про гуманітарну допомогу та добровільні пожертвування, що надходять для громадян, які постраждали внаслідок стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року”; Розпорядження КМУ від 2 серпня 2008 р. N 1042-р ”Про порядок подання інформації про подолання наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 р. у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях”; Розпорядження КМУ від 2 серпня 2008 р. N 1045-р ”Про часткове перерахування субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року”; Розпорядження КМУ від 2 серпня 2008 р. N 1046-р ”Про додаткове виділення коштів для проведення заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року”; Розпорядження КМУ від 2 серпня 2008 р. N 1047-р ”Про проведення оплачуваних громадських робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року”; Розпорядження КМУ від 2 серпня 2008 р. N 1048-р ”Про деякі питання організації управління проведенням відновних робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року”; Розпорядження КМУ від 2 серпня 2008 р. N 689 ”Про затвердження Порядку використання у 2008 році субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівців для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року”; Закон України № 341-VI (31.07.2008) „Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»"; Розпорядження КМУ від 30 липня 2008 р. N 1023-р ”Про виділення коштів для забезпечення відновлення роботи установ, організацій і закладів бюджетної сфери та проведення невідкладних робіт з відбудови об'єктів житлово-комунального господарства, які пошкоджені внаслідок стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року”; Розпорядження КМУ від 30 липня 2008 р. N 1024-р ”Про додаткові заходи із залучення коштів для надання допомоги громадянам, які постраждали від стихійного лиха”; Розпорядження КМУ від 30 липня 2008 р. N 1037-р ”Про заходи щодо відбудови автомобільних доріг комунальної власності, пошкоджених внаслідок стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року”; Розпорядження КМУ від 30 липня 2008 р. N 1038-р ”Про заходи із закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти для ліквідації наслідків стихійного лиха, яке сталося 23-27 липня 2008 року”; Постанова КМУ від 30 липня 2008 р. N 688 ”Про затвердження Порядку обстеження майна, пошкодженого унаслідок стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року”; Розпорядження КМУ від 28 липня 2008 р. N 1008-р „Про виділення коштів для проведення невідкладних заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року"; Розпорядження КМУ від 28 липня 2008 р. N 1009-р „Про забезпечення надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року”; Розпорядження КМУ від 28 липня 2008 р. N 1010-р ”Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях”; Розпорядження КМУ від 28 липня 2008 р. N 1011-р ”Про затвердження плану невідкладних заходів з подолання стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 р. у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях”; Розпорядження КМУ від 28 липня 2008 р. N 1012-р „Про заходи щодо ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 р., у дорожньому господарстві”; Указ Президента України № 682/2008 (28.07.2008) „Про оголошення окремих територій Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей зонами надзвичайної екологічної ситуації”; Указ Президента України № 678/2008 (27.07.2008) „Про невідкладні заходи щодо подолання наслідків стихійного лиха 23-27 липня 2008 року”.
Проте, жоден із перерахованих вище нормативно-правових актів не містить ані рекомендації, ані дозволу, ані вказівки на укладення договорів підрядником з врахування забезпечення джерел фінансування та проведення розрахунків за виконані роботи під гарантії Уряду. В матеріалах справи також відсутні будь-які документи, які б свідчили про можливість укладення договорів з проведенням розрахунків під гарантії Уряду.
Таким чином, при укладенні договорів підряду ні у виконавчого комітету Яремчанської міської ради, ні у ПП "Андрес" не було належно оформленого законодавством права на укладення правочинів такого змісту. Отже, в цій частині вказані договори є нікчемними.
Згідно зі ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З пояснень відповідача в судовому засіданні випливає, що станом на 21.03.2016 кошти з Держбюджету на виконання вищезгаданих робіт у міськвиконком не надходило.
Згідно з довідкою від 21.03.2016 №14-3/44, виданої виконкомом Яремчанської міської ради заборгованість міськвиконкому Яремчанської міської радим перед ПП "Андрес" відсутня.
З долученої до матеріалів справи довідки №14-3/45 від 21.03.2016 всі бухгалтерські документи включно до 2013 року відібрані до знищення та знищені шляхом спалення як такі, що не мають культурної цінності та втратили практичне значення. Факт знищення даних документів підтверджується актом №10/13 від 22.12.2015 про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду.
Таким чином, вся документація, в тому числі і договори включно до 2013 року знищені шляхом спалення, як такі, що не мають культурної цінності і втратили практичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин у позивача відсутні підстави вимагати у відповідача оплати за виконані роботи, які не підтверджуються належними та достатніми доказами.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В силу дії ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч.1 ст. 32 цього ж кодексу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей ГК України.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ( ч.1 ст.256 ЦК України).
У відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 261 цього ж кодексу визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому частина 5 цієї ж статті говорить, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано на адресу позивача претензію на суму 2387589,40 грн.
Згідно печатки вхідної кореспонденції відповідача вказана претензія отримана виконавчим комітетом Яремчанської міської ради 27.01.2012.
При цьому, ПП "Андрес" звернулось в суд з позовом до виконавчого комітету Яремчанської міської ради лишень 26.02.2016.
Згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
В судовому засіданні представником відповідача до матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву, в якому зазначено прохання виконавчого комітету Яремчанської міської ради про застосування позовної давності. Суд розцінює вказане прохання, як заяву сторони у спорі про застосування позовної давності.
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких обставин, враховуючи те, що господарським судом не встановлено факт невиконання грошового зобов'язання відповідачем в зв'язку зі знищенням матеріалів по даній справі шляхом спалення як таких, що не мають культурної цінності та втратили практичне значення та беручи до уваги заяву відповідача про застосування строку позовної давності та відсутність поважних причин пропущення позивачем такого строку, суд вважає, що у позові слід відмовити.
Ухвалою суду від 29.02.2016 позивачу відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на позивача.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Стягнути з приватного підприємства "Андрес" (АДРЕСА_1, 76008; вул. Галицька , 201, м. Івано-Франківськ, 76000, код 13662978) в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 35813,84 грн. (тридцять п'ять тисяч вісімсот тринадцять гривень вісімдесят чотири копійки) за наступними платіжними реквізитами:отримувач коштів - Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37952250, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківської обл., код банку отримувача (МФО) - 836014, рахунок отримувача - 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грица Ю.І.
Повний текст складено 14.04.2016.