ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
05 квітня 2016 р. Справа № 909/156/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,
секретар судового засідання Ковальчук Р.О.,
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №1 від 18.08.15),
від відповідача: представники не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Ерзі" (вул. Симона Петлюри 7Б, м. Івано-Франківськ, 76005)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" (вул. Калуська, 6, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111)
про стягнення інфляційних втрат в розмірі 37042,83 грн.
ТОВ "Ерзі" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "ВАД" про інфляційних втрат в розмірі 37042,83 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що всупереч вимог Закону відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання, в зв'язку з чим за отриманий останнім товар виникла заборгованість та судом стягнуто з нього за рішенням суду суму основного боргу та 3%річних, а тому позивач просить стягнути з боржника інфляційні втрати в розмірі 37042,83 грн.
Ухвалою суду від 24.02.2016 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 15.03.2016, за результатами якого розгляд відкладено на 05.04.2016.
Представник позивача 05.04.2016 позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та просив долучити до матеріалів справи письмові докази щодо виконавчого провадження.
В судове засідання представник відповідача 15.03.2016 та 05.04.2016 не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвали суду від 24.02.2016 та від 15.03.2016 надіслано відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та відділенням поштового зв'язку суду не повернуто.
Ухвалу суду від 15.03.2016 про відкладення розгляду справи 05.04.2016 вручено представнику відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.
Враховуючи те, що відповідач явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, проте, судом його було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, тому справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне:
з матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 05.01.2016 стягнуто з ТОВ "ВАД" на користь ТОВ "Ерзі" заборгованість в розмірі 50595,14 грн., з яких: 47430,60 грн. - сума основного боргу та 3164,54 грн. - 3% річних.
02.02.2016 на примусове виконання зазначеного рішення судом видано наказ №94.
Як вже судом було встановлено у вищевказаному рішенні суду по справі 909/1268/15, 15.11.2012 відповідно до домовленостей ТОВ "Ерзі" (позивач) поставило на користь ТОВ "ВАД" (відповідач) дизельне паливо Євро об'ємом 4830,00 л. За своєю правовою природою, між сторонами укладено договір поставки. Крім того, позивачем поставлено дизельне паливо на користь відповідача загальну суму 47430,60 грн.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що зобов'язання боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
З пояснень представника позивача в судовому засіданні випливає, що ним заявлено до стягнення інфляційні втрати з врахуванням статті 625 ЦК України, оскільки при зверненні з позовом до суду у 2015 році ТОВ "Ерзі" предметом судової справи №909/1268/15 були тільки сума основного боргу та 3% річних.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження 17.02.2016 головним державним виконавцем відділу ДВС Галицького РУЮ відкрито виконавче ВП№50224894 про примусове виконання рішення на підставі виданого судом наказу №94 від 02.02.2016.
З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження ВП№50224894 відкрито 17.02.2016 з накладенням арешт на майно боржника. Крім того, 25.02.2016 звернено стягнення на кошти на рахунках боржника та на його майно. При цьому, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і постанову про розшук майна боржника.
Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань вже було встановлено судом у справі №909/1268/15 та не потребує повторного дослідження та встановлення судом.
З тексту рішення господарського суду від 05.01.2016 по справі вбачається, що згідно копії розписки, директор ТОВ "ВАД" зобов'язався сплачувати вказану заборгованість за нафтопродукти по ТОВ "ВАД" з 01.08.2013.
Таким чином, датою виникнення заборгованості слід вважати 01.08.2013.
З тексту позовної заяви та поданого розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем заявлена до стягнення сума інфляційних втрат в розмірі 37042,83 грн., з врахуванням розрахунку здійсненого останнім за період з 01.08.2013 по 01.02.2016.
У відповідності до ст. 55 ГПК України, при перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань за допомогою ІПС "Законодавство" встановлено, що позовна вимога в частині стягнення інфляційних втрат становить суму в розмірі 38551,14 грн., оскільки при складенні розрахунку боргу позивачем застосовано невірний індекс інфляції за листопад 2015 року.
Враховуючи вищенаведене та те, що судом приймається рішення в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись 124 Конституції України, ст. ст. 22, 49, 55, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" (вул. Калуська, 6, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111, код 24678764) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ерзі" (вул. Симона Петлюри 7Б, м. Івано-Франківськ, 76005, код 32076573) інфляційні втратив розмірі 37042,83 грн. (тридцять сім тисяч сорок дві гривні вісімдесят три копійки) та судовий збір в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грица Ю.І.
Повне рішення складено 14.04.2016.