08.04.16р. Справа № 904/1794/16
За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1
до Комунального підприємства "Марганецьтепломережа", 53400, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Л. Українки, 4а
про стягнення 321 564,13 грн.
Суддя Панна С.П.
Представники:
від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 05.02.2016 року
від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 06.04.2016 року
Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства „Марганець тепломережа” про стягнення основного боргу за період червень 2014 - лютий 2016 в розмірі 172 058,04 грн., пені за вересень 2014 року - січень 2016 року в сумі 24 878,81 грн., штрафу за лютий 2015 року - січень 2016 року у розмірі 6 882,36 грн., інфляційні за період липень 2014 року - січень 2016 року у розмірі 106 627,94 грн., 3% річних за травень 2012 року - травень 2014 року в сумі 6 827,92 грн., 3 % річних за червень 2014 року - лютий 2016 року у розмірі 4 289,06 грн., судового збору у розмірі 4 823,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 14/12-235 від 28.05.2012 року про реструктуризацію заборгованості в частині своєчасної та повної сплати заборгованості.
Відповідачем 08.04.2016 року надано до суду відзив на позовну заяву від 06.04.2016 року № 273, в якому відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі та відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просить зменшити розмір пені.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -
28.05.2012 між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Комунальним підприємством «Марганецьтепломережа» було укладено договір про реструктуризацію заборгованості № 14/12-235, відповідно до умов якого позивач та відповідач домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу від 14.10.2010 № 06/10-1339-БО-3.
Відповідно до п. 2.1 загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п. 1.1 договору, складає 1 966 378 грн. 00 коп., станом на 31.03.2012, що підтверджується актом звірки розрахунків (а.с.21).
Згідно п. 2.2 договору Боржник зобов'язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану в п. 2.1 договору, шляхом сплати зобов'язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (далі - Графік). Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з Графіком повинні надходити від Боржника на рахунок Кредитора у сумі, визначеній цим Графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню, а саме (зазначається спірний період):
Рік погашенняМісяць погашенняСума, яка підлягає сплаті, грнСтрок, до якого повинен бути здійснений платіж
2014Липень8193,2431.07.2014
2014Серпень8193,2431.08.2014
2014Вересень8193,2430.09.2014
2014Жовтень8193,2431.10.2014
2014Листопад8193,2430.11.2014
2014Грудень8193,2431.12.2014
2015Січень8193,2431.01.2015
2015Лютий8193,2428.02.2015
2015Березень8193,2431.03.2015
2015Квітень8193,2430.04.2015
2015Травень8193,2431.05.2015
2015Червень8193,2430.06.2015
2015Липень8193,2431.07.2015
2015Серпень8193,2431.08.2015
2015Вересень8193,2430.09.2015
2015Жовтень8193,2431.10.2015
2015Листопад8193,2430.11.2015
2015Грудень8193,2431.12.2015
2016Січень8193,2431.01.2016
2016Лютий8193,2429.02.2016
Згідно п. 2.3 договору зобов'язання Боржника по сплаті чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок Кредитора грошових коштів в термін та сумі, встановлених у п. 2.2 договору на відповідний місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник, вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями п. 2.5 договору про реструктуризацію заборгованості передбачено, що у випадку, якщо у Боржника існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні місяці, Кредитор зараховує кошти, що надійшли від Боржника як погашення заборгованості за простроченими платежами попередніх місяців незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.
Як свідчать матеріали справи відповідач порушив строки погашення боргу згідно графіку. Сума боргу склала 172 058,04 грн. за період червень 2014 - лютий 2016 року, яка підлягає до стягнення і підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 3.4 договору за прострочення виконання зобов'язань, вказаних у п. 2.2 цього договору, Боржник зобов'язується сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як свідчать матеріали справи, у відзиві № 273 від 06.04.2016 року відповідач згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просить суд про зменшення розміру пені. Заява підлягає задоволенню частково у сумі 12 439, 41 грн., виходячи з наступного:
Відповідно до підпункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає до стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони тощо.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У відповідності до п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Крім того, відповідач у своїй заяві про зменшення пені посилається на те, що на 01.04.2016 р. борг населення за спожиту теплову енергію складає 15 млн. 798,3 тис. грн.
За 2015 рік підприємство отримало збиток від виробничої діяльності у сумі 5 млн. 897 тисяч гривень, значна частина майна підприємства знаходиться у податковій заставі, що унеможливлює оформлення банківського кредиту.
КП «Марганецьтепломережа» знаходиться у скрутному становищі, є збитковим. Основною причиною збитковості є невідповідність тарифів фактичній собівартості. Так, за 2015 рік окупність тарифів складає 74,4%, із них населення 69,36%, бюджет - 79,37, інші споживачі - 79,37 %.
Станом на 01.03.2015 р. заборгованість за минулі роки з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню складає 968,4 тис. гривень. Різниця в тарифах за групами споживачів «бюджет» та «інші» не відшкодовується та становить на 01.03.2016 р. 20 млн. 219,3 тисяч грн.
Крім того, незважаючи на ст. 20 Закону України « Про теплопостачання» передбачено, що у разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством, чинним законодавством не передбачений механізм компенсації різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася споживачам бюджетної сфери та іншим споживачам, хоча діючі на сьогоднішній день тарифи на теплову енергію для вищевказаних груп споживачів не відшкодовують витрати на виробництво теплової енергії.
Виробництво, транспортування та реалізація теплової енергії для забезпечення потреб м. Марганця здійснюється виключно КП «Марганецьтепломережа», все майно підприємства є власністю територіальної громади міста і КП «Марганецьтепломережа» не є власником цього майна.
Відповідно до п. 3.4. договору за прострочення понад тридцять днів додатково сплачується штраф в розмірі 7% (сім відсотків) від суми простроченого платежу.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Вимоги позивача по стягненню штрафу за період лютий 2015-січень 2016 року у розмірі 6 882,36 грн. підлягає задоволенню.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014 у справі № 904/9585/13 з Боржника на користь Кредитора за договором № 14/12-235 (спірний період травень 2012 - жовтень 2013) стягнуто 85 228,32 грн. основного боргу, який станом на 01.03.2016 залишається непогашеним. Крім того, стягнуто 4 937, 80 грн. - пені, 4 854,52 грн. - штрафу; 3% річних у розмірі 2 515,30 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 у справі № 904/5869/14 з Боржника на користь Кредитора за договором № 14/12-235 (спірний період листопад 2013 - травень 2014) стягнуто 57 352,68 грн. основного боргу, який станом на 01.03.2016 залишається непогашеним. Крім того, стягнуто 3% річних у розмірі 2 278,11 грн.; інфляційні у розмірі 14 228,58 грн.; штраф та пеню у розмірі 2 007, 34 грн.
Положеннями п 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” передбачено: сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Як зазначив позивач у судовому засіданні сума боргу по справі № 904/9585/13 та по справі № 904/5869/14 станом на дату розгляду справи № 904/1794/16 не погашена. Позивач просить стягнути по даним справам борг внаслідок інфляційних процесів за період липень 2014 - січень 2016 року у розмірі 106 627,94 грн., 3% річних за період травень 2012 року - травень 2014 року в сумі 6 827,92 грн., 3 % річних за період червень 2014 року-лютий 2016 року у розмірі 4 289,06 грн., які підлягають до стягнення і підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до приписів п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути на користь ДК «Газ України» ( 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) з Комунального підприємства „Марганець тепломережа” ( 53400, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Л. Українки, 4а, код ЄДРПОУ 02128112) суму основного боргу в розмірі 172 058 (сто сімдесят дві тисячі п'ятдесят вісім) грн. 04 коп., пеню за зобов'язаннями за вересень 2014 року - січень 2016 року нарахованої за період з 14.03.2015 по 01.03.2016 в сумі 12 439 (дванадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн.. 41 коп., штраф за зобов'язаннями за лютий 2015 року - січень 2016 року у розмірі 6 882 (шість тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 36 коп., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 106 627 (сто шість тисяч шістсот двадцять сім) грн. 94 коп., 3% річних за зобов'язаннями за травень 2012 року - травень 2014 року розрахованими за період з 26.07.2014 по 01.03.2016 в сумі 6 827 (шість тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 92 коп., 3% річних за зобов'язаннями за червень 2014 року - лютий 2016 року розрахованими за період з 01.07.2014 по 01.03.2016 у розмірі 4 289 (чотири тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн. 06 коп., судовий збір у розмірі 4 823 (чотири тисячі вісімсот двадцять три) грн. 46 коп., про що видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено - 13.04.2016 року.
Суддя ОСОБА_3