про повернення позовної заяви
11.04.2016 Справа № 908/950/16
Суддя Кагітіна Л.П. розглянувши матеріали
за позовом: Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70452, Запорізька область, Запорізький район, с. Григорівка, вул. Леніна, 44)
до відповідача: Приватного підприємства “Блісєнерго”(69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд 10)
про розірвання договору №01/07 від 06.08.2015 р. та стягнення 32 528,00 грн.
11.04.2016 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до Приватного підприємства “Блісєнерго” про розірвання договору №01/07 від 06.08.2015 р. та стягнення невикористаного авансу в сумі 22 178,18 грн. та пені в розмірі 10 349,82 грн.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011р. судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено дві вимоги:
- розірвати договір № 01/07 від 06.08.2015р. укладений між Григорівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та приватним підприємством “Блісєнерго” (немайнова вимога);
- стягнути з Приватного підприємства “Блісєнерго” на користь Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області невикористаний аванс у сумі 22 178,18 грн.; стягнути з Приватного підприємства “Блісєнерго” на користь Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області суму пені в розмірі 10 349,82 грн. (майнова вимога).
Відповідно до пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України ВР України, від 25.12.2015р. № 928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.
Пунктом 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 “Про деякі питання застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” визначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що позов містить майнову та немайнову вимоги, позивач, враховуючи норми матеріального та процесуального права, повинен надати суду докази сплати судового збору в установлених законом розмірі та порядку виходячи із кількості вимог, тобто сплатити судовий збір за кожну вимогу окремо, а саме: майнового характеру - в розмірі 1378,00 грн. та немайнового характеру - в розмірі 1378,00 грн.
До позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 40 від 18.03.2016 р. на суму 1378,00 грн. Тобто, позивачем сплачено судовий збір в меншому розмірі ніж передбачено Законом, позивачем не доплачено судовий збір (недоплата становить 1378,00 грн.) за немайнову вимогу. Інших доказів сплати судового збору позивачем не додано.
Таким, чином, позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до ст.ст. 54, 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, п. 2 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно з п. 2 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів
В якості доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів позивачем додано жодним чином не засвідчені ксерокопії опису вкладення поштового направлення від 09.02.2016р.,фіскального чеку №5465 від 09.02.2016 р. та опису вкладення поштового направлення від 17.03.2016 р. замість оригіналу.
Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (далі - Правила), є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.
Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. N 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення Опису вкладення за формою 107.
Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.
Проте, заявником в якості доказів направлення позовної заяви та додатків до неї відповідачу надано додано жодним чином не засвідчені ксерокопії опису вкладення поштового направлення від 09.02.2016р.,фіскального чеку №5465 від 09.02.2016 р. та опису вкладення поштового направлення від 17.03.2016 р. замість оригіналу. Крім того, з них неможливо встановити яка саме позовна заява направлялась відповідачу.
Інших доказів, які підтверджують відправлення або вручення відповідачу вказаної копії позовної заяви та доданих до неї документів не додано.
Відповідно до п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК ( 1798-12) щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що наведенні норми чинного законодавства не передбачають обов'язку суду порушити провадження у справі, а потім витребувати належні докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, докази надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, в ході розгляду справи, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, без розгляду.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. 57, п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву і додані до неї документи повернути Григорівській сільській раді Запорізького району Запорізької області (70452, Запорізька область, Запорізький район, с.Григорівка, вул. Леніна, 44), без розгляду.
Додаток: матеріали позовної заяви з додатками на 24 аркушах, в т. ч. оригінал: платіжного доручення №40 від 18.03.2016 р.
Суддя Л.П. Кагітіна