номер провадження справи 10/25/16
12.04.2016 Справа № 908/700/16
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські телеметричні системи”, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобенерго”, м. Запоріжжя
про стягнення 54 729 грн. 92 коп.
суддя: Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - на підставі довіреності б/н від 25.01.2016 р.;
від відповідача - ОСОБА_2, на підставі довіреності № 39 від 31.12.2015 р..
15.03.2016 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські телеметричні системи”, м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобенерго”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 54 729 грн. 92 коп. за договором № 700115 від 07.01.2015 р. про закупівлю послуг, яка складається з основного боргу в розмірі 44 640, 00 грн., 3 % річних в розмірі 1087, 52 грн., інфляційних витрат в розмірі 9002, 40 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2016 р. справу № 908/700/16 розподілено судді Алейниковій Т. Г.
Ухвалою від 17.03.2016 р. справа прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Справі було присвоєно номер провадження № 10/25/16. Справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 04.04.2016 р.
Представник позивача у судовому засіданні 04.04.2016 р. підтримав свої вимоги викладені в позові. Відповідач у судовому засіданні 04.04.2016 р. частково заперечував проти заявлених позовних вимог, до суду направив відзив.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
У судовому засіданні 04.04.2016 р., було оголошено перерву в судовому засіданні на 12.04.2016 р о 11-00 год.
Представник позивача у судовому засіданні 12.04.2016 р. підтримав свої вимоги викладені в позові та надав до суду уточнений розрахунок своїх позовних вимог. Відповідач у судовому засіданні 12.04.2016 р. частково заперечував проти заявлених позовних вимог, до суду надав заяву про розстрочку виконання судового рішення на 6 місяців.
Розгляд справи 12.04.2016 р. закінчений, в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.01.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ТЕЛЕМЕТРИЧНІ СИСТЕМИ» (надалі - Позивач) та ВІДКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (надалі - Відповідач), було укладено Договір №700115 від 07.01.2015 року про закупівлю послуг (далі Договір поставки), щодо надання послуг з технічно го обслуговування бортових комплектів Тгасkег, встановлених на транспортних засобах у кількості 36 одиниць (п.1.1 Договору).
Умови оплати згідно Договору №700115 вказано у п.4.1. Договору, а саме - «... розрахунки за надані послуги проводяться Замовником протягом 30 календарних днів після підписання ОСОБА_3 здачі-приймання наданих послуг.
Послуги позивачем були надано своєчасно і в повному обсязі, про що свідчать підписані Відповідачем ОСОБА_4 здачі-приймання наданих послуг: ОСОБА_3 №58 від 31.01.2015року на суму 6200,00 грн., ОСОБА_3 № 74 від 17.02.2015року на суму 1240,00 грн., ОСОБА_3 № 81 від 28.02.2015року на суму 7440,00 грн., ОСОБА_3 № 169 від 31.03.2015року на суму 7440,00 грн., ОСОБА_3 № 303 від 30.04.2015року на суму 7440,00 грн., ОСОБА_3 № 373 від 31.05.2015року на суму 7440,00 грн., ОСОБА_3 № 444 від 30.06.2015року на суму 7440,00 грн.
Всього на загальну суму 44 640 (сорок чотири тисячі шістсот сорок) грн. 00 коп., в т.р. ПДВ. Вся зазначена сума Відповідачем сплачена не була.
30 червня 2015року Відповідачем було направлено підприємству позивача лист щодо припинення дії Договору № 700115 від 07.01.2015 року про закупівлю послуг в зв'язку з відсутністю фінансування, в якому також Відповідач гарантував оплату послуг наданих до 30.06.2015 року, тобто на вище вказану суму боргу в розмірі 44 640 (сорок чотири тисячі шістсот сорок) грн. 00 коп., в т.р. ПДВ. 01.07.2015року між Позивачем і Відповідачем було укладено Угоду про розірвання Договору, в якому також передбачено що Відповідач зобов'язується здійснити повну оплату послуг що були ним отримані за договором №700115 від 07.01.2015 року про закупівлю послуг.
Станом на 09 березня 2016 року Відповідачем не було здійснено жодної оплати за отримані Послуги. Відповідно прострочка оплати склала (з 03.03.2015р., 18.03.2015р., 30.03.2015р., 04.05.2015р., 31.05.2015р., 01.07.2015р. і 31.07.2015р.) від 373 до 223 днів.
З метою досудового урегулювання даних фінансово-господарських взаємовідносин між підприємством позивача щодо погашення заборгованості, Позивачем було надіслано 18.12.2015року лист-претензію Відповідачеві, який було отримано останнім 24.12.2015 року, але на момент подання позову до суду ніякої оплати так і не надійшло.
Згідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Отже, порушення строків оплати за поставлений Товар, є порушенням зо бов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові на слідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки. Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Також відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звіль няється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. ОСОБА_1 ник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановле но договором або законом.
Три проценти річних від простроченої суми станом на момент подання позову до суду за Договором № 700115 від 07.01.2015 року про закупівлю послуг становить 1 087 (одна тисяча вісімдесят сім) грн. 52 коп.
Інфляційні витрати станом на момент подання позову до суду за Договором № 700115 від 07.01.2015року про закупівлю послуг становить 9 002 (дев'ять тисяч дві) грн. 40 коп.
12.04.2015 р. позивачем було надано до суду заяву про уточнення суми позовних вимог.
Керуючись нормами чинного законодавства України, позивач уточнює позовні вимоги та просить суд стягнути з ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬЮ «УКРАЇНСЬКІ ТЕЛЕМЕТРИЧНІ СИСТЕМИ» суму заборгованості в розмірі 50 078, 39 грн., яка складається з основного боргу у розмірі 44 640,00 грн.; трьох процентів річних у розмірі 1 197, 59 грн. та інфляційних витрат у розмірі 4 240, 80 грн.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи уточнення позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські телеметричні системи”, м. Дніпропетровськ до Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобенерго”, м. Запоріжжя про стягнення суми заборгованості в розмірі 50 078, 39 грн., яка складається з основного боргу у розмірі 44 640,00 грн.; трьох процентів річних у розмірі 1 197, 59 грн. та інфляційних витрат у розмірі 4 240, 80 грн. за договором № 700115 про закупівлю послуг від 07.01.2015 р.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідач надав до суду письмовий відзив, в якому частково визнав позовні вимоги.
Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, так як вони не знайшли свого документального підтвердження та були повністю спростовані належними доказами наданими до суду позивачем.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо обґрунтованих докази для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.
Представник відповідача 12.04.2016 р. надав до суду заяву в якій просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 6 (шість) місяців.
Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим без надання певного терміну для його виконання.
Закон не визначає переліку об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень.
За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне або фінансове становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника. стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
ВАТ «Запоріжжяобленерго» в своїй заяві повідомляє про наявність підстав для розстрочення виконання рішення по справі № 908/700/16 виходячи з наступного:
ВАТ «Запоріжжяобленерго» знаходиться в скрутному фінансовому стані, що підтверджується наступними факторами:
Статтею 15№ Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. В свою чергу, споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників. що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом
оптового ринку електричної енергії виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.
Таким чином, ступінь виконання зобов'язання Відповідача перед Позивачем знаходиться в прямій залежності від стану виконання зобов'язання споживачів перед Відповідачем. Отже, прострочення оплати за надані Позивачем Відповідачу послуг обумовлено несвоєчасністю оплати споживачами вартості спожитої електроенергії.
Тобто, Відповідач не може впливати, а ні на перерахування коштів та їх обсяг, а ні на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму і лише алгоритмом визначається частка коштів, наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, і які можуть бути використані для розрахунків із контрагентами, в т.ч. і з Позивачем.
Так, НКРЕКП було встановлено нульовий відсоток відрахувань коштів, які надходили на рахунок Відповідача зі спеціальним режимом використання, а саме:
- в лютому 2015 р. в період з 06.02.2015 р. по 28.02.2015 р., згідно до постанови НКРЕКП від 31.01.2015 р. №101 "Про перерахування коштів на лютий 2015 р." (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 05.02.2015 р. №167) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в березні 2015 р. в період з 18.03.2015 р. по 31.03.2015 р. згідно до постанови НКРЕКП від 27.02.2015 р. №488 "Про перерахування коштів на березень 2015 р." (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 17.03.2015 р. №802) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в квітні 2015 р. в період з 17.04.2015 р. по 30.04.2015 р. згідно до постанови НКРЕКП від 31.03.2015 р. №975 "Про перерахування коштів на квітень 2015 р." (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 16.04.2015 р. №1278) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в травні 2015 р. в період з 19.05.2015 р. по 31.05.2015 р. згідно до постанови НКРЕКП від 30.04.2015 р. №1344 "Про перерахування коштів на травень 2015 р." (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 18.05.2015 р. №1571) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в червні 2015 р. в період з 19.06.2015 р. по 30.06.2015 р. згідно до постанови НКРЕКП від 29.05.2015 р. №1669 "Про перерахування коштів на червень 2015 р." (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 18.06.2015 р. №1773) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в липні 2015 р. в період з 24.07.2015 р. по 31.07.2015 р. згідно до постанови НКРЕКП від 30.06.2015 р. № 1965 "Про перерахування коштів на липень 2015 р." (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 23.07.2015 р. № 2061) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в серпні 2015 р. в період з 20.08.2015 р. по 30.08.2015 р. згідно до постанови НКРЕКП від 31.07.2015 р. №2121 "Про перерахування коштів на серпень 2015 р." (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 19.08.2015 р. №2194) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в вересні 2015 р. в період з 04.09.2015 р. по 27.09.2015 р., з 30.09.2015 р. згідно до постанови НКРЕКП від 31.08.2015 р. №2240 "Про перерахування коштів на вересень 2015 р." (зі змінами внесеними відповідно до постанови НКРЕКП від 03.09.2015 р. №2252; від 25.09.2015 р. № 2472; від 29.09.2015 р. №2488) встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в жовтні 2015 р. в період з 01.10.2015 р. по 31.10.2015 р.. згідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2515 "Про перерахування коштів на жовтень 2015 р." встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
- в листопаді 2015 р. в період з 02.11.2015 р. по 22.11.2015 р„ згідно до постанови НКРЕКП від 02.11.2015 р. №2699 "Про перерахування коштів на листопад 2015 р." встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.
- в грудні 2015 р. в період з 01.12.2015р. по 08.12.2015 р. (з 11.12.2015 р. по 31.12.2015 р.) згідно до постанови НКРЕКП від 11.12.2015 р. №2967 "Про перерахування коштів на грудень 2015 р." встановлено нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.
Вищезазначені постанови НКРЕКП є загальновідомим фактом, який підтверджує факт встановлення нульового відсотку відрахувань коштів Відповідачу.
Тобто, НКРЕКП щомісячно встановлює Відповідачу нульовий відсоток відрахувань, що підтверджується вищезазначеними постановами НКРЕКП та довідкою № 001-003/57 від 25.03.2016 р. За 12 місяців 2015 р. сума неотриманих з поточного рахунку товариства коштів через застосування тільки нульового нормативу склала 276 млн. грн. В 2016 році НКРЕКП продовжила застосування нульового нормативу відрахувань коштів на поточні рахунки Відповідача, внаслідок чого товариство в січні 2016 р. недоотримало 55 млн. грн. У період з 1 по 5 лютого 2016 р. для Відповідача до розрахункового алгоритму відрахування коштів були встановлені суми додаткових щодобових утримань коштів з поточних рахунків у розмірі 33,7 млн. грн., а з 8 по 11 лютого 2016 р. вже 44,8 млн. грн., тобто щодобові перерахування з поточних рахунків значно перевищують надходження після розподілу. З 11 лютого для Відповідача взагалі відсутній алгоритм перерахування коштів. В свою чергу, Відповідач неодноразово звертався до НКРЕКП з проханнями щодо відновлення розрахункового нормативу відрахувань коштів на поточні рахунки Відповідача. Однак, листи Відповідача були залишені з боку НКРЕКП без задоволення.
Разом з тим, Відповідач має щомісячно проводити виплату заробітної плати працівникам, сплачувати податки (станом на 26.02.2016 р. Відповідач має податковий борг з ПДВ у розмірі 55 228 136,81 грн., згідно довідки СДПІ у м. Запоріжжя № 1017/10/28-04-20-03-015), здійснювати платежі за придбання бензину, сировини та матеріалів, комунальні платежі, оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж, тощо. Розмір виплат на обов'язкові платежі складає 69 892 тис. грн., що підтверджується довідкою №001-003/56 від 25.03.2016 р. Отже, відсутність грошових коштів на поточних рахунках Відповідача призведе до неможливості здійснення останнім обов'язкових виплат у зв'язку з відсутністю єдиного можливого джерела для їх оплати.
Таким чином, встановлення НКРЕКП на протязі значного періоду часу нульового алгоритму відрахування коштів на поточні рахунки унеможливить належне виконання рішення Відповідачем. Оскільки, оплата штрафних санкцій здійснюється виключно з поточних рахунків Відповідача, відсутність грошових коштів на поточних рахунках значно ускладнить виконання рішення суду в частині оплати штрафних санкцій.
Низький рівень надходження коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Відповідача від споживачів електричної енергії обумовлений насамперед тим, що найбільш енергоємні підприємства не виконують свої договірні зобов'язання з оплати спожитої електроенергії, зокрема, станом на 01.03.2016 р. заборгованість таких підприємств складала:
- ПАТ "Запорізький завод феросплавів" - 328 489 тис. грн.;
- ТОВ «Запорізький титано - магнієвий комбінат» - 213 782 тис.грн.;
- ЗДП «Кремнійполімер» -121 185 тис.грн.;
- КП "Водоканал" - 47 807 тис.грн.;
- ЗДП "Радіоприлад" - 16 684 тис. грн.;
- КП "Облводоканал" - 14 878 тис.грн.
Загальна сума заборгованості споживачів - юридичних осіб станом на 01.03.2016 р. за спожиту електричну енергію перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» складає 1 231 179 744, 36 грн., заборгованість фізичних осіб - 141 467 543,67 грн. Тобто, в цілому дебіторська заборгованість споживачів за використану електричну енергію станом на 01.03.2016 р. складає 1 372 647 288, 03 грн., що підтверджується довідкою № 007-40/4142 від 17.03.2016 р.
В свою чергу, відповідач, зі свого боку, приймає всі можливі заходи по недопущенню неналежного виконання договірних обов'язків споживачів, оскільки здійснює всі можливі заходи спрямовані на погашення заборгованості, зокрема, направляє претензії, звертається до суду із позовними заявами про примусове стягнення заборгованості, здійснює обмеження або припинення електропостачання, бо повне відключення деяких споживачів може призвести до соціальної та технологічної катастрофи на території всій Запорізькій області.
Одним із факторів, що підтверджує скрутне фінансове становище Відповідача та негативно впливає на фінансовий стан Відповідача є наявність судової практики, в результаті якої, відбувається систематичне зменшення судами штрафних санкцій, що підлягають стягненню при винесенні рішень про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію на користь відповідача. Більш того, при винесенні таких рішень суди постійно зменшують розмір штрафних санкцій, надають розстрочку та відстрочку виконання рішення.
Систематичне недофінансування з боку держави по основним бюджетним сферам призводить до низького рівня розрахунків за електричну енергію споживачів електричної енергії, що фінансуються з державного та місцевого бюджету. Несвоєчасна оплата мала місце у зв'язку з відсутністю або недостатністю в бюджетах всіх рівнів засобів для розрахунків за енергоносії, спожиті установами та організаціями, які утримуються за рахунок бюджетів, невідповідністю тарифів на енергоносії реальним витратам. Так, станом на 26.02.2016 р. згідно довідки про проведення розрахунків за спожиту електроенергію № 007-40/3233 від 29.02.2016 р. недоплата за спожиту електричну енергію таких споживачів складає 12 008 тис. грн. (джерело фінансування з державного бюджету) та 17 953 тис. грн. (джерело фінансування з місцевого бюджету). Зазначений фактор вкрай негативно впливає на фінансовий стан Відповідача.
Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від 18.02.2013 року № 96-р «Про приватизацію об'єктів паливно-енергетичного комплексу», відповідно до якого ВАТ «Запоріжжяобленерго» входить до Переліку об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що підлягають приватизації. Пакет акцій ВАТ "Запоріжжяобленерго" було передано Фонду державного майна України. Тобто, стягнення штрафних санкцій з ВАТ "Запоріжжяобленерго" в процесі приватизації негативно вплине на структуру балансу.
У зв'язку з тяжким фінансовим станом споживачів - юридичних осіб, ВАТ «Запоріжжяобленерго» змушене укладати договори про реструктуризацію заборгованості, що по суті є перенесенням термінів оплати за спожиту електричну енергію. Так, наприклад, на протязі 2014 р. було укладено 77 договорів про реструктуризацію на загальну суму 328 975,9 тис. грн.; на протязі 2015 року укладено 86 договорів на суму 58 858, 6 тис. грн., що підтверджується довідкою № 007-40/3234 від 29.02.2016 р. Однією з передумов реструктуризації боргу Відповідачем є, перед усім, неможливість застосування до них заходів з відключення від джерел електропостачання, оскільки, серед таких споживачів найчастіше виступають підприємства соціального значення. Повне відключення таких споживачів може призвести до соціальної та технологічної катастрофи на території всієї Запорізької області. Разом з тим, при стягненні з таких споживачів заборгованості за спожиту електричну енергію, Відповідач змушений укладати мирові угоди, які, в подальшому, не виконуються споживачами взагалі або виконуються не в повному обсязі, що негативно впливає на фінансовий стан Відповідача та на ступінь виконання зобов'язань останнім перед Позивачем.
Щомісяця значна кількість грошових коштів спрямовується Відповідачем на здійснення робіт з обслуговування електричних мереж, які знаходяться в незадовільному технічному стані. Зокрема, такі роботи направлені на здійснення капітального ремонту електричних мереж Відповідача, здійснення їх реконструкцій або повну заміну, у разі їх непридатності.
Таким чином, ненадання відстрочки та розстрочки виконання рішення, стягнення штрафних санкцій в повному обсязі, унеможливить здійснення Відповідачем робіт з обслуговування електричних мереж, що як наслідок, призведе до винесення Держенергонаглядом приписів з подальшим застосування штрафних санкцій до Відповідача.
Отже, в даному випадку, застосування судом в повному обсязі господарсько-правової відповідальності в функціональному відношенні не тільки не буде відповідати основній меті відповідальності - стимулюванню належному виконанню зобов'язання, а, навпаки, в буквальному розумінні, унеможливить виконання останнього на майбутнє, з тієї причини, що у Відповідача будуть відсутні кошти для поточної оплати за купівлю електроенергії.
Відповідач стверджує, що вищенаведені обставини обґрунтовують необхідність реалізації судом права на надання розстрочки та відстрочки виконання рішення суду. При цьому, зазначені обставини є такими, що ускладнюють виконання або роблять виконання рішення неможливим, а саме:
- неможливість одночасного виконання умов договорів реструктуризації, мирових угод та одночасного виконання рішення суду;
- встановлення нульового алгоритму відрахування коштів на поточні рахунки Відповідача;
- відсутність додаткових джерел для погашення заборгованості;
- недофінансування з боку держави по основним бюджетним сферам;
- систематичним порушенням умов розрахунків за спожиту електричну енергію споживачами;
- неможливість стягнення заборгованості з боржників відносно яких порушено справу про банкрутство;
- надання реструктуризації боргу за спожиту електричну енергію споживачам;
- незадовільний стан електричних мереж Відповідача;
- наявність податкового боргу.
Також, Кабінетом Міністрів України 4 березня 2015 року постановою № 83 затверджено Перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, до якого включено ВАТ «Запоріжжяобленерго». Прийняття рішення про стягнення заборгованості без врахування обставин, що ускладнюють його виконання, ставить під сумнів стабільність фінансового стану енергопостачальника, та як наслідок може відобразитись на безпеці експлуатації об'єктів електроенергетики, на безперервності передачі та поставки енергії, на екологічній безпеці об'єктів електроенергетики, на збережені цілісності та забезпечені надійного і ефективного функціонування ОЕС України тощо.
Отже, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів /у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб тощо.
Відповідно до п. 7.1.2. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Згідно до п. 7.2. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Враховуючи вищезазначені підставі, відповідач просить суд розстрочити рішення суду по даній справі строком на 6 місяців, що надасть можливість у цей строк отримати кошти для оплати за рішенням суду.
Враховуючи усе вищевикладене, диспозитивність норм ГПК України щодо повноважень суду при розстроченні виконання рішення, наявність реальних доказів та їх виключний характер, фінансову ситуацію, що склалася на даний період у ВАТ «Запоріжжяобленерго», винятковість ситуації, наявність обставин, що унеможливлюють виконання рішення, керуючись ст. 83 ГПК України, суд визнає дані обставини об'єктивними для надання розстрочки виконання рішення суду.
Судом встановлені конкретні об'єктивні обставини, які ускладнюють виконання рішення, тому суд вважає, що заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області № 908/700/16 слід задовольнити частково, надати розстрочку виконання судового рішення строком на 3 місяці.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.
Керуючись ст. 22, 44, 49, 82, 83, 84, ГПК України, суд
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські телеметричні системи”, м. Дніпропетровськ до Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобенерго”, м. Запоріжжя про стягнення суми заборгованості в розмірі 50 078, 39 грн., яка складається з основного боргу у розмірі 44 640,00 грн.; трьох процентів річних у розмірі 1 197, 59 грн. та інфляційних витрат у розмірі 4 240, 80 грн. за договором № 700115 про закупівлю послуг від 07.01.2015 р.
Стягнути з ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, б.14, п/р 26008301141401 у філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926, ІПН 001309208249) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬЮ «УКРАЇНСЬКІ ТЕЛЕМЕТРИЧНІ СИСТЕМИ» (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, б. 16 А, кв.93, п/р 26007050251322 в ПАТКБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 39061322, ІПН 390613204667) - основний борг у розмірі 44 640 (сорок чотири тисячі шістсот сорок) грн. 00 коп.; три проценти річних у розмірі 1 197 (одна тисяча сто дев'яносто сім) грн. 59 коп. та інфляційних витрат у розмірі 4 240 (чотири тисячі двісті сорок) грн. 80 коп. та витрати по оплаті судового збору 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Видати відповідний наказ.
Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області № 908/700/16 від 12.04.2016 р. строком на 3 місяці за наступним графіком: оплата по останнє число кожного місяця з травня 2016 р. по липень 2016 р. включно, стягуючи щомісяця по 16 692, 80 грн.
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 14.04.2016 р.