Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "12" квітня 2016 р. Справа № 906/174/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (м. Київ)
до Приватного підприємства "Арболіт" (м. Малин Житомирська область)
про стягнення 3076,25 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3076,25грн., з яких: 1911,17грн. - борг за послуги зв'язку, 1165,08грн. - борг за договірною санкцією. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договорів про надання послуг позивач надав послуги зв'язку, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 3076,25грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання від 04.04.2016 за вих.FD-16-6114, відповідно до якого просить суд розглядати справу без повноважного представника ПАТ "МТС Україна" за наявними в матеріалах справи документами; позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Одночасно направив довідку про стан заборгованості абонента ПП "Арболіт" на день розгляду справи та виписки по рахунку, з яких вбачається, що заборгованість відповідача за надані послуги зв'язку на день розгляду справи не змінилась та складає 3076,25грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів та письмових пояснень не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та у встановленому законом порядку. Ухвала суду, що направлялась на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, повернулась до суду з відмітками пошти "за закінченням терміну зберігання".
З урахуванням ст. 64 ч.1 ГПК України та п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вважається, що ухвала вручена відповідачу належним чином.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови (п.3.9.2 постанови ВГСУ №18).
Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Між Спільним підприємством "Український мобільний зв'язок" (правонаступником, якого є ПАТ "МТС Україна") (UMC/позивач) та Приватним підприємством "Арболіт" (абонент/відповідач) була досягнута згода з усіх істотних умов і укладено Корпоративну угоду № 1.10745289 від 28 липня 2003 року про надання послуг мобільного зв'язку (далі -послуги) та додаткову угоду до неї від 02 березня 2004 р., відповідно до умов яких відповідача було підключено до мережі ПАТ "МТС Україна" на основі бланків-заявок (Договорів) № 1249160 від 30.07.2003 р. та №1554916 від 02.03.2004. Додатково, за бажанням Відповідача, було укладено ряд Договорів:
№ 3646310 від 21.06.2007 р. про надання послуг мобільного зв'язку;
№ 4573485 від 29.12.2008 р. про надання послуг мобільного зв'язку;
№ 5959401 від 24.09.2012 р. про надання послуг бездротового доступу до мережі інтернет.
З метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв'язку відповідачеві було присвоєно особовий рахунок № 1.10745289.
Відповідно до Розділу 3 (Розрахунки) Договорів та розділу 6 договору №5959401, нарахування за данні послуги здійснюється за тарифами UMC, які є невід'ємною частиною цих договорів. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному абоненту надається один особовий рахунок, за якими здійснюється нарахування за всіма наявними в абонента телефонами. Кількість та вартість послуг, наданих Абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних UMC технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг. Розрахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує готівкою або за рахунок карток оплати. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.
Відповідно до п. 3.7 договорів вартість пакета та вартість сервісного пакета послуг нараховується та сплачується абонентом на наступний розрахунковий період авансом.
Відповідно до п. 3.8 договорів вартість пакета або послуги, вартість сервісного пакета послуг, пакетні хвилини або інші послуги в межах пакета нараховуються пропорційно до днів обслуговування активного номера телефону у відповідному тарифному пакеті.
У зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості за надані послуги, відповідач був відключений від мережі зв'язку.
Згідно з умовами Договорів, Додатковою угодою та Умовами (Правилами) користування, як складовою частиною договорів, в разі затримки оплати Оператор має право відмовити Абоненту в подальшому наданні послуги та розірвати ці договори. Призупинення надання послуги та розірвання договорів не звільняє Абонента від оплати суми заборгованості та виплати неустойки.
В порядку ст. 546 ЦК України та у зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості за надані послуги, на підставі п.1.3 додаткової угоди №5307362 до договору №1554916 була нарахована договірна санкція в розмірі 1165,08грн.
25.02.2013 року відповідачу було надіслано претензія №С 1.10745289/02 з проханням терміново сплатити суму заборгованості, яка залишилась без відповіді та задоволення (а.с.12-14).
За розрахунком позивача у відповідача за договорами виникла заборгованість за надані телекомунікаційні послуги за період з 01.09.2012 по 01.02.2013, що станом на 04.04.2016р. та на день розгляду справи становить 3076,25 грн. та складається з заборгованості за послуги зв'язку - 1911,17 грн., договірної санкції у розмірі 1165,08 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.
Згідно зі ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Відповідно до ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Умовами ст. 68 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договорами про надання телекомунікаційних послуг.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так, відповідно до п.1.3 додаткової угоди №5307362 до договору №1554916/1.10745289 (а.с.61), забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед Оператором не відмовлятись від договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг мобільного зв'язку за договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст.546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання Оператором своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 Основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь Оператора договірної санкції в розмірі 2,19 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. Загальний строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки, відповідно до ст. 259 ЦК України. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України.
Таким чином, сторони при укладанні договору та додаткової угоди погодили між собою встановлення такої відповідальності у вигляді договірної санкції, яка нараховується у розмірі 2,19 грн. за кожний день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії договору.
Перевіривши проведений позивачем розрахунок договірної санкції, суд дійшов висновку, що її сума нарахована обґрунтовано та вірно.
Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за надані послуги, або документів, що спростовували б викладені у позові обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 3076,25грн., з яких: 1911,17грн. - борг за послуги зв'язку, 1165,08 грн. - сума договірної санкції, є обґрунтованими, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача на правилами ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Арболіт" (11600, Житомирська область, м.Малин, вул. Грушевського, 4А, код ЄДРПОУ 20400535)
- на користь Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд.15, код ЄДРПОУ 14333937):
- 1911,17грн. - боргу за послуги зв'язку,
- 1165,08грн. - боргу за договірною санкцією;
- 1378,00грн. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.
Віддрукувати:
1 - в справу
2, 3 - сторонам (рек. з повід.)