11 квітня 2016 року Справа № 921/22/15-г/5
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.,
суддівКролевець О.А.,
Попікової О.В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 (головуючий суддя Кордюк Г.Т., Гриців В.М., Давид Л.Л.)
на рішенняГосподарського суду Тернопільської області від 08.09.2015 (головуючий суддя Боровець Я.Я., судді Андрушків Г.З., Півторак М.Є.)
у справі№ 921/22/15-г/5 Господарського суду Тернопільської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер"
проcтягнення заборгованості в сумі 28 914,76 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА"
відповідача-1Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер"
відповідача-2Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"
провизнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги № 114 від 07.03.2014,
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.09.2015 у справі №921/22/15-г/5, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2016, первісний позов залишено без розгляду, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині залишення первісного позову без розгляду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Як роз'яснено у п. 2.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в чинній редакції) визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду - у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 1 ст. 4 Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2.15 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України судовий збір, законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
Як вбачається з матеріалів справи, судовий збір у розмірі 1827,00 грн. за первісним позовом сплачено Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" та 1218,00 грн. судового збору сплачено Товариством з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" за поданий зустрічний позов. При цьому судами прийнято рішення про залишення без розгляду первісного позову та розглянуто зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги № 114 від 07.03.2014, у задоволенні якого відмовлено.
Отже, при зверненні до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.09.2015 у даній справі заявник повинен був сплатити судовий збір за ставками, розрахованими, виходячи із сум судового збору, які підлягали сплаті за подання як первісного, так і зустрічного позовів.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті заявником за подання касаційної скарги у даній справі становить 3654,00 грн. (1827,00 Ч120% + 1218Ч120%).
Однак скаржником згідно з платіжним дорученням № 3791 від 22.02.2016 сплачено судовий збір у меншому розмірі - 2192,40 грн.
Отже, в порушення частини 4 статті 111 ГПК України, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111-3Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
За таких обставин подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.09.2015 №921/22/15-г/5 та додані до неї документи без розгляду.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
суддіО.А. Кролевець
О.В. Попікова