13 квітня 2016 року Справа № 913/224/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Кочерової Н.О.,
Мележик Н.І.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року у справі № 913/224/14 Господарського суду Луганської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ в особі філії АТ "Укрексімбанк" м. Луганськ, до Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", м. Лисичанськ Луганської області, про стягнення 58 882 947, 86 грн, 34 590 476,80 доларів США, 9 176 482,38 євро
Подана Публічним акціонерним товариством "Лисичанський склозавод "Пролетарій" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.09.2015р.) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позову) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
З огляду на те, що при поданні позовної заяви підлягав до сплати судовий збір в сумі 73 080,00 грн, то розмір судового збору при поданні касаційної скарги має становити 87 696,00 грн.
Скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у вказаному розмірі, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору внаслідок відсутності можливості його сплати.
За змістом ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів вважає його не достатньо обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.42 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасниками судового процесу перед іншими шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пункті 4 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку та з відповідним клопотанням про відновлення процесуального строку на касаційне оскарження.
Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду постанови апеляційного господарського суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України -
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Лисичанський склозавод "Пролетарій" в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року у справі № 913/224/14 повернути скаржнику.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: Н.О. Кочерова
Н.І. Мележик