Справа № 817/3254/15
06 квітня 2016 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. за участю секретаря судового засідання Мідлік А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Грімова Г.М.
третьої особи відповідача: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
до Управління МВС України в Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Зарічненський РВ УМВС України в Рівненській області
про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 (далі - позивач) до Управління МВС України в Рівненській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Зарічненський РВ УМВС України в Рівненській області, в якому позивач, з урахуванням заяви про зміну предмета позову (а.с. 41), просив суд визнати наказ Управління МВС України в Рівненській області від 27.07.2015 №1517 таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з закінченням строку для його виконання; визнати протиправним та скасувати наказ Управління МВС України в Рівненській області від 06.11.2015 №380 о/с; поновити позивача на посаді заступника начальника Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області - начальника кримінальної міліції; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 по день поновлення на посаді.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом УМВС України в Рівненській області від 27.07.2015 №1517 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» вирішено питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 у вигляді звільнення з органів внутрішніх на підставі підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі іменується - Положення №114). По суті дисциплінарне стягнення відповідно до наказу від 27.07.2015 №1517 фактично виконане 06.11.2015 (наказ УМВС в Рівненській області від 06.11.2015 №380 о/с). Згідно частини 1, частини 3 статті 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 №3460-IV (далі іменується - Закон України №3460-IV), дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Особи, з вини яких накладені дисциплінарні стягнення не виконані без поважних причин, несуть відповідальність за цим Статутом. Згідно пунктів 10, 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі іменується - Закон України №580-VIII), працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону. Даний закон, опублікований в газеті «Голос України» №141-142 від 07.08.2015. Враховуючи вище викладене, позивач дійшов висновку, що термін на реалізацію наказу УМВС України в Рівненській області від 27.07.2015 №1517 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» закінчився, останнім днем для його реалізації вважалось 07 вересня 2015 року. В силу того, що по суті з 07.09.2015 наказ №1517 мав би залишатися невиконаним, але замість того, щоб встановити винних осіб і притягнути їх до відповідальності у відповідності до частини 3 статті 18 Закону України №3460-IV, відповідач виніс новий незаконний наказ від 06.11.2015 №380 о/с, підставою для винесення якого вказано наказ УМВС України в Рівненській області від 27.07.2015 №1517, який станом на 06.11.2015 є вже таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді від 03.02.2016 адміністративну справу №817/3254/15 прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання, призначене на 06.04.2016 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позову, та вказав, що наказом УМВС від 27.07.2015 №1517 на позивача в порядку, встановленому статтями 14, 16 Закону України №3460-IV, накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ. Наказ УМВС від 27.07.2015 №1517 оскаржувався позивачем до суду, але постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 визнаний законним. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 відповідач отримав 02.11.2015 за вх. № 3905 від 02.11.2015. Враховуючи те, що позивач з 27.07.2015 по 02.11.2015 (довідка № 20429 від 02.11.2015) безперервно був непрацездатним та перебував на лікуванні, рішення про його звільнення, та, відповідно, належну реалізацію наказу УМВС від 27.07.2015 №1517, було прийнято 06.11.2015. Так, 06.11.2015 наказом УМВС №380о/с позивач звільнений з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни на підставі наказу УМВС від 27.07.2015 №1517. У судовому засіданні 04.12.2015 під час розгляду адміністративної справи №817/2333/15, позивач надав суду довідку під тим самим номером №20429, але вже від 02.12.2015, в якій вказано, що він хворів з 27.10.2015 по 07.11.2015, тобто знов же в день звільнення (06.11.2015) був непрацездатним. Враховуючи наведені обставини, з метою приведення у відповідність звільнення позивача до вимог Закону України №3460-IV, а також для відновлення його прав в цій частині, керуючись частиною 4 статті 104, частиною 5 статті 111 Цивільного кодексу України, якими голова ліквідаційної комісії уповноважений вирішувати питання щодо звільнення, працівників юридичної особи, що припиняється, наказом УМВС від 21.12.2015 №411o/с внесено зміни в наказ УМВС від 06.11.2015 №380о/с в частині зміни дати звільнення позивача на 09.11.2015 (понеділок). Відповідач зазначає, що посилання позивача на той факт, що Управлінням пропущений місячний строк для виконання дисциплінарного стягнення, встановлений статтею 18 Закону України №3460-IV, в контексті пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №580-VIII, є абсурдним та безпідставним. Закон України №580-VIII жодним чином не стосується позивача, оскільки він був звільнений на підставі наказу УМВС від 27.07.2015 за порушення дисципліни, тобто в порядку, встановленому Положенням №114. Вищенаведене прямо підтверджується постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 в справі № 817/2333/15, в якій вказано, що видання наказу по особовому складу та звільнення осіб за порушення дисципліни не допускається Законом України №3460-IV під час, коли особа є непрацездатною. Правова позиція щодо заборони звільнення осіб у порядку дисциплінарної відповідальності під час тимчасової непрацездатності висловлена також у постанові Верховного Суду України від 08.10.2013, прийнятої за наслідками перегляду судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, і є обов'язковою не тільки для судів, а і для суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідний нормативно-правовий акт. Таким чином, відповідач вважає, що перенесенням дати звільнення позивача на 09.11.2015 наказом УМВС від 21.12.2015 №411 о/с права позивача дотримані у повній мірі. Крім цього, відповідач вказує, що довідка №20429 від 02.12.2015, якою позивач підтверджує свою непрацездатність на день звільнення, 06.11.2015, не є належним документом, який засвідчує тимчасову непрацездатність особи відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 №455 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 за №1005/6196), але відповідачем з метою уникнення задоволення судом позову лише з підстав, що позивач 06.11.2015 був непрацездатним, а також для максимального відновлення його прав, внесені відповідні зміни в наказ УМВС від 06.11.2015 №380о/с в частині зміни дати звільнення позивача, а саме: перенесено дату звільнення на 09.11.2015 (понеділок).
Таким чином, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Третя особа, яка яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Зарічненський РВ УМВС України в Рівненській області, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибула, проте подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника (а.с. 173).
Керуючись частиною 2 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, оскільки його неприбуття до суду не є підставою для відкладення розгляду справи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ відповідно до наказу від 21.10.2005 №197 о/с, про що внесено запис до трудової книжки (а.с. 60).
Начальником Управління МВС України в Рівненській області винесено наказ від 27.07.2015 №1517 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 75), яким вирішено звільнити заступника начальника Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області - начальника кримінальної міліції ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України на підставі підпункту «є» пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення №114, за порушення службової дисципліни, що виявилося у грубому порушенні вимог Інструкції із забезпечення контролю за обігом, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2008 №141, Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, затвердженою наказом МВС України від 07.09.2011 №657 та Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС України від 28.04.2009 №181.
Наказом від 27.08.2015 №268 о/с «По особовому складу» (а.с. 78) майора міліції ОСОБА_3 заступника начальника Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області - начальника кримінальної міліції, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни).
Наказом від 18.09.2015 №295 о/с «Про особовому складу» скасовано пункт наказу від 27.08.2015 №268 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ України майора міліції ОСОБА_3 (а.с. 79). Підстава: доповідна записка начальника сектору юридичного забезпечення УМВС України в Рівненській області ОСОБА_5. від 18.09.2015.
У цей же день - 18.09.2015, відповідачем винесено наказ №296 о/с «По особовому складу», яким звільнено майора міліції ОСОБА_3 заступника начальника Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області - начальника кримінальної міліції з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення №114.
Наказом від 06.11.2015 №379 о/с «По особовому складу» скасовано наказ УМВС України в Рівненській області від 19.09.2015 №296 о/с про звільнення майора міліції ОСОБА_3 заступника начальника Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області - начальника кримінальної міліції з органів внутрішніх справ (а.с. 81).
Того ж дня - 06.11.2015, відповідачем винесено наказ №380 о/с «По особовому складу» про звільнення про звільнення майора міліції ОСОБА_3 заступника начальника Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області - начальника кримінальної міліції з органів внутрішніх справ (а.с. 82). Підстава: наказ УМВС України в Рівненській області від 27.07.2015 №1517.
Наказом від 21.12.2015 №411 о/с «По особовому складу» внесено зміни до наказу від 06.11.2015 №380 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є», а саме: змінено дату звільнення на 09.11.2015 (а.с. 110). Підстава: наказ УМВС України в Рівненській області від 27.07.2015 №1517, доповідна записка члена ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області ОСОБА_4
Судом встановлено, що позивач оскаржував у судовому порядку правомірність наказу від 27.07.2015 №1517.
Так, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 у справі №817/2333/15, ОСОБА_3 у задоволенні адміністративного позову до Управління МВС у Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено повністю (а.с. 43).
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково: постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дії управління МВС України в Рівненській області щодо звільнення ОСОБА_3 в період тимчасової непрацездатності та прийнято нову в названій частині; визнано протиправними дії управління МВС України в Рівненській області щодо звільнення ОСОБА_3 в період тимчасової непрацездатності; у іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 46).
Судами першої та апеляційної інстанцій визначено, що наказ УМВС України в Рівненській області від 27.07.2015 №1517 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, прийнято уповноваженим органом на підставі об'єктивно встановлених і підтверджених належними та допустимими доказами порушень службової дисципліни позивачем, а тому підстави для скасування такого наказу відсутні.
За приписами частини 5 статті 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (частина 2 статті 255 КАС України).
Таким чином, питання правомірності наказу від 27.07.2015 №1517 являлось предметом розгляду в межах адміністративної справи №817/2333/15, а відтак суд враховує висновки рішення суду, яке набрало законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 27.07.2015 по 02.11.2015 (довідка №20429 від 02.11.2015) безперервно був непрацездатним та перебував на лікуванні, рішення про його звільнення, та, відповідно, належну реалізацію наказу УМВС від 27.07.2015 №1517, було прийнято 06.11.2015.
Так, 06.11.2015 наказом УМВС №380 о/с позивач звільнений з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни на підставі наказу УМВС від 27.07.2015 №1517. Позивач надав суду довідку під номером №20429, але вже від 02.12.2015, в якій вказано, що він хворів з 27.10.2015 по 07.11.2015, тобто знов же в день звільнення (06.11.2015) був непрацездатним.
Враховуючи наведені обставини, з метою приведення у відповідність звільнення позивача до вимог Закону України №3460-IV, а також для відновлення його прав в цій частині, керуючись частиною 4 статті 104, частиною 5 статті 111 Цивільного кодексу України, якими голова ліквідаційної комісії уповноважений вирішувати питання щодо звільнення, працівників юридичної особи, що припиняється, наказом УМВС від 21.12.2015 №411o/с внесено зміни в наказ УМВС від 06.11.2015 №380 о/с в частині зміни дати звільнення позивача на 09.11.2015 (понеділок).
У судовому засіданні представник позивача вказав, що термін на реалізацію наказу УМВС України в Рівненській області від 27.07.2015 №1517 закінчився, останнім днем для його реалізації вважалось 07.09.2015. В силу того, що по суті з 07.09.2015 наказ №1517 мав би залишатися невиконаним, але замість того, щоб встановити винних осіб і притягнути їх до відповідальності у відповідності до частини 3 статті 18 Закону України №3460-IV, відповідач виніс новий протиправний наказ від 06.11.2015 №380 о/с, підставою для винесення якого вказано наказ УМВС України в Рівненській області від 27.07.2015 №1517, який станом на 06.11.2015 є вже таким, що не підлягає виконанню.
Представник відповідача зазначив, що посилання позивача на той факт, що Управлінням пропущений місячний строк для виконання дисциплінарного стягнення, встановлений статтею 18 Закону України №3460-IV, в контексті пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №580-VIII, є безпідставним. Також, відповідач зазначив, що накази про скасування попередніх наказів приймались відповідачем у зв'язку з тим, що позивач перевівав на лікарняному, а тому була необхідність постійної зміни дати звільнення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.
Положення №114 визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.
Відповідно до пункту 64 Положення №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), зокрема за порушення дисципліни (підпункт «є»).
Як зазначалось вище, начальником Управління МВС України в Рівненській області винесено наказ від 27.07.2015 №1517 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 75), яким вирішено звільнити заступника начальника Зарічненського РВ УМВС України в Рівненській області - начальника кримінальної міліції ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України на підставі підпункту «є» пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення №114, за порушення службової дисципліни, що виявилося у грубому порушенні вимог Інструкції із забезпечення контролю за обігом, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2008 №141, Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, затвердженою наказом МВС України від 07.09.2011 №657 та Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС України від 28.04.2009 №181.
Даний наказ, за результатами судового оскарження, визнано правомірним.
Статтею 18 Закону України №3460-IV встановлено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби (частина 2 статті 18 Закону України №3460-IV).
У постанові Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 у справі № 817/2333/15 вказано, що видання наказу по особовому складу та звільнення осіб за порушення дисципліни не допускається Законом України №3460-IV під час, коли особа є непрацездатною.
Правова позиція щодо заборони звільнення осіб у порядку дисциплінарної відповідальності під час тимчасової непрацездатності висловлена також у постанові Верховного Суду України від 08.10.2013, прийнятої за наслідками перегляду судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, і є обов'язковою не тільки для судів, а і для суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідний нормативно-правовий акт.
У зв'язку з тим, що позивач перебував на лікарняному з 27.07.2015, відповідачем приймались накази про скасування попередніх наказів в частині звільнення, що фактично являло собою перенесення дати звільнення.
Таким чином, перенесення відповідачем дати звільнення позивача на 09.11.2015 наказом УМВС в Рівненській області від 21.12.2015 №411 о/с, є дотриманням прав останнього. Даний наказ винесений в межах повноважень та у спосіб, передбачений нормами законодавства.
Пунктами 10, 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №580-VIII, встановлено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону.
Проте, суд зазначає, що вказані вище норми Закону України №580-VIII жодним чином не стосуються позивача, оскільки він був звільнений на підставі наказу УМВС від 27.07.2015 №1517 за порушення дисципліни, тобто в порядку, встановленому Положенням №114.
Реалізація (виконання) наказу від 27.07.2015 №1517 фактично відбулась 21.12.2015 (наказ №411 о/с), проте визначений законом строк для його реалізації відповідачем не порушено. Дане підтверджується тим, що позивач перебував на лікарняному, а відтак відповідач був змушений змінювати формулювання дати звільнення шляхом прийняття відповідних нових наказів.
Щодо посилання позивача на те, що він підлягав звільненню з органів внутрішніх справ відповідно до пунктів 10, 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №580-VIII, а відтак, відповідачем пропущено строк виконання наказу від 27.07.2015 №1517, суд зазначає, що відповідно до вказаних вище норм, перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону. Проте, визначене даною нормою право на звільнення стосується працівників міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення.
У даному випадку суд зазначає, що позивач не відноситься до категорії працівників міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, оскільки його звільнення з органів внутрішніх справ відбувалось у порядку, визначеному Положенням №114, до набрання чинності Законом України №580-VIII.
На переконання суду, відповідачем обґрунтовано зазначено у наказі від 06.11.2015 №380 о/с таку підставу, як наказ УМВС України в Рівненській області від 27.07.2015 №1517, оскільки шляхом прийняття відповідних наказів, що являлось за своєю суттю зміною дати звільнення позивача з органів внутрішніх справ, відповідачем реалізовувався (виконувався) наказ №1517 в порядку Положення №114.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 105 КАС України, позовна заява може містити вимогу про визнання протиправним та скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень. Натомість, у суду відсутні повноваження визнавати рішення таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з закінченням строку для його виконання, в межах спору про звільнення з публічної служби.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що спірні накази відповідача є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, а відтак, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління МВС України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Зарічненський РВ УМВС України в Рівненській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.