01 лютого 2016 року Справа № 814/669/15
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду О.Ф. Середа розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, м. Миколаїв,
до відповідача 1: Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, м. Миколаїв,
до відповідача 2: Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області
Суть спору: визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (надалі - відповідач 1) та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач 2) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просив:
Визнати дії Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області Міністерства юстиції України щодо звільнення ОСОБА_1 незаконними та неправомірними.
Зобов'язати Головне територіального управління юстиції в Миколаївські області скасувати наказ від 02.02.2015 року № 127/02 про звільнення ОСОБА_1, як не законний.
Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції в Миколаївські області Міністерства юстиції України поновити ОСОБА_1 на роботі з 02.02.2015 року.
Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 83,23 гривні за кожний робочий день за час вимушеного прогулу з дня поновлення на роботі.
Визнати незаконним та скасувати висновок Державної податкової інспекції у ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області від 23.01.2015 року № 371/9/14-02-17-04-18.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії відповідачів є неправомірними та такими, що пору шують Законі права та інтереси позивача,як державного службовця, а тому повинні бути визнані протиправними, а оскаржувані рішення скасовані.
Відповідачі надали заперечення, позовні вимоги не визнають повністю з підстав, викладених у них.
Відповідно до матеріалів справи, на підставі пункту 4 статті 122 КАС України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.
2 лютого 2015 року наказом № 127 /02 Головного Управлінням Юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 було звільнено з посади державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції з підстав передбачених зако ном України «Про очищення влади» відповідно до пункту 7-2 статті 36 КЗпП України, а саме довідки про результати перевірки від 2.02.2015 року.
16 жовтня 2014 року набув чинності Закон України "Про очищення влади" (надалі - Закон N 1682-УІІ).
Статтею 2 та ст. 3 цього Закону передбачено перелік посад, щодо яких здійс-нюються заходи з очищення влади (люстрація) та її критерії, згідно до яких заборона розповсюджується на інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів дер жавної влади , органів місцевого самоврядування.
Частиною 8 статті 3 Закону "Про очищення влади", встановлено, що заборона передба чена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначе них у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фі нансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запо бігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунк тами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Згідно наказу від 5 листопада 2014 року № 5249 /03 Начальника головного управління юстиції у Миколаївській області позивач був призначений на посаду державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби ММУЮ.
Таким чином, ОСОБА_1 у строки, зазначені в ст. 3 Закону України «Про очищення влади» не працював, а тому згідно вимог цієї статті не належить до осіб які обіймали посаду сукупно не менше одного року у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.
Крім того, за час перебування на посаді, а саме з 5 листопада 2014 року по час звільнення ніякого майна, майнових прав не набував.
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі в м. Миколаєві ГУ ДФС в Миколаївській області 23.01.2015 року була проведена перевірка позивача, та на підстві чого надано висновок № 371/9/14-02-17-04-18 від 23.01.2015 про те, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав ) , набутих позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади », які не вказано чи відповідають , чи не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) (призвіще та ініціали особи не вказані, а потім вказано, що встановлені недостовірні відомості, щодо наявності майна, відображення якого передбачено розділом III рядка 25 декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік , а саме не зазначена 1/4 частка квартири , об'єкта житлової нерухомості за адресою : АДРЕСА_1,частка якої, згідно інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта за серією та номером -АРК 568294 ; АКР 568295; АКР568297 ВІД 18.12.2014 року , яка належить декларанту на підставі свідоцтва про право власності на житло б/н, виданий 28.03.2003 р., Фондом комунальної власності Миколаївської міської ради.
Як видно з вищевказаного висновку, за результатами якого була складена довідка про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» та яка стала підставою для звіль нення ОСОБА_1 зазначено, що податковою інспекцією в Ленінському районі в м. Миколаєві перевірялась декларація за 2013 рік , тобто за той період коли позивач ще не працював взагалі, та яка в цьому висновку зазначила, що встановлені в ній недостовірні відомості щодо майна позивача яке він отримав за цей період від фонду приватизації Миколаївської міськради ще 28.03.2003 року згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду » .
Крім того, судом встановлено, що позивача в порушення вимог ст. 5 Закону України «Про очищення влади» з висновном ДПІ не ознайомили , пояснень не відбирали , можливість оскаржити не надали.
Про вищевказаний висновок позивач дізнався тільки в день звільненняпід час ознайомлення з наказом про звільнення.
Відповідно до п. 39 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" затверженного постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 передбачено, що Висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій особою за попередній рік декларації, та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації особи, що набуте (набуті) за час перебування на посадах, доходам, отриманим із законних джерел, може бути оскаржений особою в судовому порядку.
Наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100 затверджений Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої ст. 5 Закону України „Про очищення влади", та форма висновку про результати такої перевірки.
Відповідно до п. 3 Порядку чітко зазначено алгоритм, складові та обсяг проведення даної перевірки. Так, проведення перевірки полягає, зокрема, в порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України „Про очищення влади", з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності.
Відповідно до п. 8 Порядку, в розділі ІІІ декларації перевірці підлягає достовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про нерухоме майно такої особи.
Тобто, законодавець чітко окреслив предмет перевірки достовірності відомостей щодо наявності нерухомого майна, вказаного в декларації особи, а саме - перевірці підлягає достовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна, набутого особою саме під час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України „Про очищення влади".
В той же час, у висновку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області від 23.01.2015 № 371/9/14-02-17-04-18 було надано інформацію про недостовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна, яке було набуте ОСОБА_1 до призначення його на відповідну посаду в системі органів державної влади. Так, у висновку зазначено, що позивачем під час заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік не було вказано 1/4 частину квартири за адресою АДРЕСА_2 яка належить декларанту на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 28.02.2003 Фондом комунальної власності Миколаївської міської ради.
Крім того, оскаржуваний висновок податкової інспекції складений з порушенням форми, встановленої Наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100.
Відповідно до встановленої форми, у висновку вказуються інформація про достовірність/недостовірність відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, щодо наявності майна/майнових прав, набутих декларантом під час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України „Про очищення влади" Форма висновку не передбачає внесення до нього інформації про достовірність/недостовірність відомостей стосовно майна, яке було набуте декларантом до зайняття посад в органах державної влади.
Тобто, твердження позивача є обгрунтованим та підтвердженим матеріалами справи.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінив докази, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підтверджений матеріалами справи,тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.
Визнати дії Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області Міністерства юстиції України щодо звільнення ОСОБА_1 незаконними та неправомірними.
Зобов'язати Головне територіального управління юстиції в Миколаївські області скасувати наказ від 02.02.2015 року № 127/02 про звільнення ОСОБА_1, як не законний.
Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції в Миколаївські області Міністерства юстиції України поновити ОСОБА_1 на роботі з 02.02.2015 року.
Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 83,23 гривні за кожний робочий день за час вимушеного прогулу з дня поновлення на роботі.
Визнати незаконним та скасувати висновок Державної податкової інспекції у ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області від 23.01.2015 року № 371/9/14-02-17-04-18.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку
Головуючий суддя О.Ф. Середа