22 березня 2016 року о/об 10 год. 45 хв.Справа № 808/2792/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фанатема-2000» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
від позивача - не прибув
від відповідача - Федорова Я.М. (діє на підставі довіреності № 13 від 11.01.2016)
22 травня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанатема-2000" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00004508262201 від 13 березня 2015 року.
Позов обґрунтовано тим, що на підставі висновків Акту перевірки №10/2201/31255556 від 23 січня 2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №00004508262201 від 13 березня 2015 року. Вказаним рішенням позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 450421,50 грн. ТОВ "Фанатема-2000" не згодне з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та вважає його таким, що не відповідає нормам чинного законодавства. Позивач вказує, що підставою для донарахування йому податку на додану вартість є безпідставне, на думку відповідача, віднесення ТОВ "Фанатема-2000" до складу податкового кредиту суми ПДВ за господарською операцією з ТОВ «ІНВЕСТКОМ», що призвело до завищення сум ПДВ, віднесених до складу податкового кредиту на 300431 грн. Проте позивач вважає такі твердження відповідача помилковими, оскільки ТОВ "Фанатема-2000" надав податковому органу до перевірки усі належним чином оформлені первинні документи на підтвердження здійснення операції з ТОВ «ІНВЕСТКОМ» та ТОВ «МЕТ ЛВ». Щодо заборгованості ТОВ «МЕТ ЛВ» перед ТОВ "Фанатема-2000" позивач зазначає, що позивач не знав про ліквідацію ТОВ «МЕТ ЛВ» і дізнався лише з акту перевірки. Позивач звертає увагу, що відповідач не вказав, які норми порушило ТОВ «Фанатема-2000», допустивши виникнення дебіторської заборгованості та не звернувшись своєчасно із заявою про кредиторські вимоги до ТОВ «МЕТ ЛВ». Отже позивачем не допущено заниження податку на додану вартість, тому підстави для донарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій з вказаного податку - відсутні.
Представник позивача в судове засідання не прибув, 21 березня 2016 року від нього на адресу суду надійшло клопотання, в якому позивач просив розглянути справу в письмовому провадженні.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях від 17 червня 2015 року (вх.№25183), в яких, з посиланням на норми Податкового кодексу України зазначено, що перевіркою ТОВ «Фанатема-2000» встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. В ході перевірки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фанатема-2000» мало взаємовідносини з ТОВ «ІНВЕСТКОМ» та ТОВ «МЕТ ЛВ». Відповідач зазначає, що кошти за товар ТОВ «Фанатема-2000» не були сплачені ТОВ «ІНВЕСТКОМ», ТОВ «МЕТ ЛВ» кошти за товар ТОВ «Фанатема-2000» не перерахувало. Відповідач наголошує на тому, що станом на теперешній час підприємницька діяльність ТОВ «МЕТ ЛВ» припинена і в даному випадку оплата за товар не проводилась і в майбутньому здійснена не буде, оскільки ТОВ «Фанатема-2000» не зверталась до суду у справі про банкрутство ТОВ «МЕТ ЛВ», як кредитор, отже і доходу від операцій бути не може, відповідно такі операції можна вважати не пов'язаними з веденням господарської діяльності. У зв'язку з допущеним порушенням 13 березня 2015 року винесено податкове повідомлення-рішення №00004508262201. На підставі викладеного відповідач вважає, що податковий орган мав всі правові підстави для винесення оскаржуваного рішення.
Ухвалою суду від 17 червня 2015 року, за клопотанням представника позивача, провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду в адміністративній справі №808/2795/15.
Ухвалою суду від 22 березня 2016 року провадження у справі було поновлено у зв'язку з набранням законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду в адміністративній справі №808/2795/15.
В судовому засіданні 22 березня 2016 року представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 22 березня 2016 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
У період з 02 грудня 2014 року по 17 січня 2015 року фахівцями Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фанатема-2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено Акт №10/2201/31255556 від 23 січня 2015 року.
У висновках акту перевірки зазначено про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями), ТОВ «Фанатема-2000» занижено суму по податку на додану вартість на загальну суму 300281 грн. за листопад 2013 року.
На підставі висновків акту перевірки №10/2201/31255556 від 23 січня 2015 року відповідачем 13 березня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00004508262201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 450421,50 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 300281,00 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) у розмірі 150140,50 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фанатема-2000» звернулося з цим адміністративним позовом до суду.
У зв'язку із тим, що адміністративна справа №808/2792/15 предметом спору пов'язана зі справою №808/2795/15, ухвалою від 17 червня 2015 року провадження у справі було зупинене до набрання законної сили рішенням у справі №808/2795/15.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року по справі №808/2795/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фанатема-2000» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00004708262201 від 13 березня 2015 року, позов задоволено у повному обсязі, скасоване податкове повідомлення-рішення №00004708262201 від 13 березня 2015 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року по справі №808/2795/15 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року по справі №808/2795/15 залишено без задоволення, а вказану постанову залишено без змін.
Ухвалою від 22 березня 2016 року судом поновлено провадження у справі №808/2792/15, оскільки підстави для зупинення провадження відпали.
Отже, суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши Акт перевірки від №10/2201/31255556 від 23 січня 2015 року, податкове повідомлення-рішення №00004508262201 від 13 березня 2015 року, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року по справі №808/2795/15, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року по справі №808/2795/15, податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року та додадки до неї ті інші докази, надані сторонами у справі, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як зазначено у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За приписами пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. […] Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як зазначено у пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України).
Як зазначено у пункті 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
У пункті 201.6 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 201.8. статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
У пункті 188.1 статті 188 Податкового кодексу України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
За правилами пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; […].
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Як встановлено матеріалами справи позивач мав правовідносини з ТОВ «ІНВЕСТКОМ» та ТОВ «МЕТ ЛВ».
ТОВ «Фанатема-2000» уклало з ТОВ «ІНВЕСТКОМ» договір №0130513-002 від 13 травня 2013 року договір на поставку товарів, а саме побутової техніки.
Придбаний у ТОВ «ІНВЕСТКОМ» товар, позивач реалізував ТОВ «МЕТ ЛВ».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16 грудня 2014 року у справі №905/3395/14-908/5590/14 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - ТОВ «МЕТ ЛВ», а банкрута - ТОВ «МЕТ ЛВ» ліквідовано.
Відповідач стверджує, що кошти за товар ТОВ «Фанатема-2000» не були сплачені ТОВ «ІНВЕСТКОМ», ТОВ «МЕТ ЛВ» кошти за товар ТОВ «Фанатема-2000» не перерахувало. Станом на 31 грудня 2013року заборгованість ТОВ «МЕТ ЛВ» перед ТОВ «Фанатема-2000» становить 1802587,31 грн. Відповідач наголошує на тому, що станом на теперешній час підприємницька діяльність ТОВ «МЕТ ЛВ» припинена і в даному випадку оплата за товар не проводилась і в майбутньому здійснена не буде, оскільки ТОВ «Фанатема-2000» не зверталась до суду у справі про банкрутство ТОВ «МЕТ ЛВ», як кредитор. ТОВ «Фанатема-2000» відображено податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «МЕТ ЛВ» в декларації з ПДВ за листопад 2013 року від 20 грудня 2013 року №9082487766 у сумі 300431,22 грн. З огляду на викладене, на думку податкового органу, позивачем допущені порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями), ТОВ «Фанатема-2000» занижено суму по податку на додану вартість на загальну суму 300281 грн. за листопад 2013 року.
Проте судом прийнято до уваги постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року по справі №808/2795/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фанатема-2000» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00004708262201 від 13 березня 2015 року.
Згідно частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У вказаній постанові суду зазначено наступне: «…Факт надходження коштів на банківський рахунок позивача за період з 01 жовтня 2013 року по 31 грудня 2013 року у сумі 9848301 грн. 00 коп. - відповідачем не оспорюється.
У наданих позивачем до суду Рахунках-фактурах містяться прізвища, ім'я та по-батькові фізичних осіб платників, у Накладних - прізвища, ім'я та по-батькові фізичних осіб одержувачів товарів та їх особисті підписи, а у банківських виписках - прізвища, ім'я та по-батькові фізичних осіб платників.
Враховуючи викладене, суд вважає достатнім для ідентифікації фізичних осіб покупців товарів зазначення у Рахунках-фактурах прізвища, ім'я та по-батькові, а у Накладних - прізвища, ім'я та по-батькові фізичних та особистих підписів.
Таким чином, сума 9848301 грн. 00 коп. не є безповоротною фінансовою допомогою та отримана позивачем від осіб, яких можна ідентифікувати…Відповідачем не надано до суду доказів притягнення до юридичної відповідальності службових осіб ТОВ «Інвестком», ТОВ «Фанатема-2000» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо наведених господарських операцій.
Також, відповідачем не надано доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Інвестком» та ТОВ «МЕТ ЛВ».
Заперечуючи проти можливості поставки позивачем товару на адресу ТОВ «МЕТ ЛВ» відповідач фактично не спростовує реальність операції з поставки між ТОВ «Фанатема-2000» та ТОВ «Інвестком». При цьому, саме реальність господарської операції між ТОВ «Фанатема-2000» та ТОВ «Інвестком» ставиться під сумнів відповідачем.
Зокрема, відповідач не надав до суду доказів неможливості транспортування товару від ТОВ «Інвестком» до ТОВ «Фанатема-2000» та не спростував: факт перерахування позивачем коштів за поставлений товар; природу виникнення у позивача товару.
Не заперечуючи проти перебування у наявності вказаного товару у позивача, відповідач не доводить протилежного звідки він фактично взявся у позивача та куди фактично подівся.
Крім того, відповідачем нормативно та документально не доведено, що обсяг допустимого вантажу MAN НОМЕР_2 з причепом НОМЕР_3 дорівнює 91,8 м3 (Г=13,6м, В=2,7м, Ш=2,5м), а обсяг товарів згідно податкової накладної становить 143,1037 м3, тобто більше ніж може перевезти даний автомобіль. Таким чином, не можна вважати спростованим відповідачем факт даного перевезення… Суд вважає, що Службова №578/08-26-07-04 від 22.01.2015 виконуючого обов'язки начальника ОУ ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області підполковника податкової міліції Старчевського Р.М. не є безспірним доказом того, що «вантажний автомобіль марки «MАN 19.103» д/н НОМЕР_2 являється тягачем, причеп д/н НОМЕР_3 марки «SCHMITZ STR 24» має габарити Д-13.60 м., Ш-2.50 м., В-2.70 м., а також має об'єм 92-96 м3»... Доказів того, що працівник податкової міліції не помилився стверджуючи зазначене, відповідач до суду не надав.
Зауваження щодо формальних реквізитів первинних документів по господарським операціям між ТОВ «Фанатема-2000» та ТОВ «Інвестком», а також між ТОВ «Фанатема-2000» та ТОВ «МЕТ ЛВ» - у відповідача відсутні.
Згідно з Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16 червня 2015 року даних про перебування ТОВ «Інвестком» (ідентифікаційний код 31901655) у процесі припинення та у процесі провадження у справі про банкрутство, санації - відсутні…Водночас, відповідачем не надано до суду доказів проведення органами Державної фіскальної служби України зустрічних звірок/перевірок ТОВ «Інвестком», ТОВ «МЕТ ЛВ», ФОП ОСОБА_2 по наведеним господарським операціям з ТОВ «Фанатема-2000» з виявленими порушеннями вимог податкового та іншого законодавства.
Ліквідування ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16 грудня 2014 року у справі №905/3395/14-908/5590/14 банкрута - ТОВ «МЕТ ЛВ», не сплата позивачу коштів ТОВ «МЕТ ЛВ» за отриманий товар, на думку суду, - не може свідчити про нереальність господарських операцій між ТОВ «Фанатема-2000» та ТОВ «Інвестком», а також між ТОВ «Фанатема-2000» та ТОВ «МЕТ ЛВ»… З урахуванням зазначеного, досліджених документів, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено порушення ТОВ «Фанатема-2000» податкового законодавства України, як то зазначено в Акті перевірки №10/2201/31255556 від 23січня 2015 року…».
Крім того, судом також прийнято до уваги ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року по справі №808/2795/15.
Таким чином, постановою суду, яка набрала законної сили 15 жовтня 2015 року, встановлено неправомірність висновків податкового органу у Акті перевірки №10/2201/31255556 від 23 січня 2015 року, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення №00004508262201 від 13 березня 2015 року.
З урахуванням приписів частини 3 статті 2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №00004508262201 від 13 березня 2015 року, прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у частині 6 статті 19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00004508262201 від 13 березня 2015 року, докази позивача не спростовані, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення судового рішення) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі була Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, то саме з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені судові витрати позивачу, документально підтверджені Платіжним дорученням №2463 від 22 квітня 2015 року про сплату 22 квітня 2015 року судового збору у сумі 487,20 грн.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 71, 72, 86, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №00004508262201 від 13 березня 2015 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Фанатема 2000» збільшено грошового зобов'язання у сумі 450421,00 грн., з яких за основним платежем - 300281,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 150140,50 грн.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фанатема-2000» з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.
Суддя Д.В. Татаринов