07 грудня 2015 р. Справа № 804/10059/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
при секретарі Пасічнику Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення Петропавлівської МДПІ від 24.06.2010 року №0005051740/0 та від 24.06.2010 року №0005061740/0.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. За результатами проведеної перевірки неправомірно винесені податкові повідомлення-рішення від 24.06.2010 року № 0005061740/0, яким визначено до сплати 10 743, 34 грн. податку з доходів фізичних осіб та № 0005051740/0, яким визначено до сплати 1 078 283, 33 грн., в тому числі 718 855, 57 грн., основного платежу та штрафної санкції 359 427, 78 грн. Крім того, позивач вказує, що акт перевірки було складено з порушенням вимог Наказу Державної податкової адміністрації № 326. У зв'язку з цим висновки відповідача про перевищення обсягу виручки від надання послуг в розмірі 500 000 грн. за 2007, 2008, 2009, 2010 року, встановленого Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», не підтверджені жодним первинним документом, а лише отриманим листом від Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» (далі - ВАТ “ДОПАС”).
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи без участі представника. В письмових запереченнях зазначив, що ВАТ «ДОПАС» виплачувало ФОП ОСОБА_1 готівкові кошти, котрі останнім не були відображені в книзі обліку доходів та витрат ф.№10, що призвело до порушення ведення обліку доходів та витрат у перевіряємому періоді.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
19.05.2004 року Петропавлівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області було зареєстровано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.
15.06.2010 року відповідачем було складено акт № 45/170-2041407170 “Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року”. За результатами проведеної перевірки відповідача були встановлені наступні порушення вимог чинного законодавства: п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України в частині неналежного ведення обліку доходів та витрат; ст. 1, 2 Указу Президента Україні “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 року № 727; ст. 13 Декрету № 13-92, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 10 743, 34 грн.; пп. 7.3. п. 7.3 ст. 7, п. 9.3, п. 9.4 ст. 9, п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.11.2007 року по 31.03.2010 року у розмірі 718 855, 57 грн.
У результаті проведеної перевірки на підставі вказаного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.06.2010 року № 0005061740/0 з податку з доходів фізичних осіб на суму 10 743, 34 грн., від 24.06.2010 року № 0005051740/0 на суму 1 078 283, 33 грн.
Правомірність зазначених податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Указом Предидента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727, Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327.
Судом встановлено, що між позивачем, який є перевізником було укладено договір з ВАТ “ДОПАС” про надання послуг та виконання робіт, пов'язаних з відправленням і прибуттям пасажирів автобусних маршрутів загального користування від 01.01.2007 року № 011090, від 01.01.2008 року № 011090, від 01.01.2009 року № 011090, від 01.01.2010 року № 011090. Згідно вказаних договорів, плата за надання послуг, після відрахування суми страхового платежу складає 10% від суми продажу квитків через квиткові каси ВАТ “ДОПАС” згідно з касовими відомостями Ф-20 АСС, які є підставою для взаєморозрахунків з перевізником і підтвердженням виконання робіт.
До матеріалів справи позивачем надано виключно копії договорів від 2007 та 2008 років. На усну ухвалу суду від 07.10.2015 року щодо надання позивачем копій договорів за 2009 та 2010 роки та інших наявних первинних та розрахункових документів, позивачем зазначено, що такі документи на час розгляду справи не збереглись, відповідно надати їх копії не має можливості.
Однак, при перевірці всі договори було досліджено та описано, заперечення у сторін щодо змісту їх викладення відсутні.
У вказаному акті перевірки відповідач зазначає, що в ході перевірки правильності ведення результатів фінансово-господарської діяльності, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених законодавством, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства було направлено запит до ВАТ “ДОПАС” щодо підтвердження доходів, виплачених Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, відповідь отримано - 23.03.2010 року № 16/199. На запит від 31.05.2010 року № 3131/10/170 щодо надання інформації про суми виплачених коштів позивача за послуги з перевезення пасажирів, відповідь отримано - 04.06.2010 року № 16-438.
У своїх листа-відповідях ВАТ “ДОПАС” зазначило, що на підставі укладеного договору виплачувало позивачу готівкові кошти в сумі 3 732 786, 32 грн., за періоди: 1 кв. 2007 року - 183 297, 14 грн.; 2 кв. 2007 року - 187 337, 82 грн.; 3 кв. 2007 року - 194 174, 55 грн.; 4 кв. 2007 року - 219 117, 49 грн.; 1 кв. 2008 року - 207 736, 07 грн.; 2 кв. 2008 року - 247 910, 27 грн.; 3 кв. 2008 року - 266 496, 44 грн.; 4 кв. 2008 року - 331 531, 52 грн.; 1 кв. 2009 року - 320 452, 01 грн.; 2 кв. 2009 року - 402 293, 72 грн.; 3 кв. 2009 року - 413 012, 67 грн.; 4 кв. 2009 року - 388 770, 46 грн.; 1 кв. 2010 року - 370 656, 16 грн.
З урахуванням отриманої відповіді Петропавлівська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області у акті перевірки зазначає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не відобразив у книзі обліку доходів та витрат форми № 10, що призвело до порушення ведення обліку доходів та витрат у періоді, що перевіряється, чим порушено ст. 128 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Проте, відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2004 року № 326, факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно з пп. 2 п. ІІ розділу 2 вищевказаного Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються платником податків у податковій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів обліку платника податків у розрізі періодів.
Згідно пп. 4 п. ІІ розділу 2 Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень посадовими особами, що здійснюють перевірку, які не мають підтверджених доказів.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
У відповідності до ст. 9, 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Так, відповідно до ст. 128 Господарського кодексу України, громадянин-підприємець зобов'язаний, зокрема, вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства.
В акті проведеної перевірки зазначено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 були надані первинні документи, що підтверджують отримання коштів за надання проїзду пільговій категорії громадян, оплата за які здійснюється та перераховується безготівковими платежами, а також виручки від надання послуг, що підтверджується книгою обліку та витрат, зареєстрованою в Петропавлівській міжрайонній державній податковій інспекції 07.06.2004 року під № 66. Суми коштів, отриманих за вказаною статтею доходів складають - 750 673, 95 грн.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем були зроблені необґрунтовані висновки на підставі виключно даних отриманих відповідей ВАТ “ДОПАС”, а не на результатах перевірки первинних документів останнього та неправомірно встановлено порушення вимог статті 128 Господарського кодексу України. Адже вищевказані відповіді на запити відповідача не є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій та на підставі яких встановлюються порушення вимог валютного, податкового законодавства.
Крім того, у вищевказаному акті під час перевірки отриманого доходу, подання звітності та сплаченого єдиного податку відповідач посилається на те, що позивачем було перевищено гранично допустиму суму виручки згідно з п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування» на 585 807, 44 грн., протягом 2008 року - на 770 780, 28 грн. і протягом 2009 року - на 1 238 037, 27 грн.
Відповідно до вказаного Указу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000 грн.
Пунктом 1 вказаного Указу передбачено, що сумою виручки вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Згідно з п. 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Згідно з п. 1.2 глави 1 Положення № 637, книга обліку і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.
Згідно з п. 8 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 року № 599, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно з Додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 року № 12.
Отже, законодавством передбачено, що для підрахунку суми виручки фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, необхідно дослідити рух коштів на банківських рахунках такого суб'єкта господарювання, а також книгу обліку доходів і витрат.
Відповідно до матеріалів перевірки відповідачем не встановлено факт перевищення граничного розміру обсягу виручки за надходженнями на розрахункові рахунки або відповідно до Книги обліку доходів і витрат за формою № 10, а висновки стосовно перевищення позивачем обсягу виручки від надання послуг в розмірі 500 000, 00 грн. перевіряючими зроблені лише на підставі отриманих листів-відповідей від ВАТ “ДОПАС”, що не є первинними документами. Це є необґрунтованим та суперечить нормам чинного законодавства.
Крім того, у своїй позовній заяві позивач вказує на те, що у відповідності з даними Книги обліку і витрат обсяг виручки окремо за 2007, 2008, 2009, 2010 роки, отриманий Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не перевищує 500 000, 00 грн. за рік, що не дало йому змоги перейти на загальну систему оподаткування.
Так, відповідно даних акту перевірки під час перевірки дотримання позивачем вимог Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28.06.1999 року № 746/99, було встановлено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у ІІІ кварталі 2007 року було перевищено граничний обсяг виручки - 500 000, 00 грн. А тому, починаючи з 01.10.2007 року позивач повинен був здійснювати підприємницьку діяльність на загальних підставах відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян” (зі змінами та доповненнями).
Проте, відповідач зробив вищевказані висновки без посилань на первинні документи, відповідно до вимог чинного законодавства. А тому встановлені порушення у акті перевірки не відповідають дійсності та є неправомірними.
Крім того, під час перевірки відповідачем було встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.11.2007 року по 31.03.2010 року, у розмірі 718 855, 57 грн., чим порушено пп. 7.3.1. п.7.3. ст. 7, п. 9.3, п. 9.4 ст. 9, п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Відповідач вказує у Акті перевірки, що за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був платником:
- 11010100 - податку з доходів фізичних осіб;
- 16050200 - єдиного податку з фізичних осіб;
- 50080300 - збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва”, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва).
У період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування, шляхом сплати єдиного податку. Свідоцтво платника податку на додану вартість позивачу не видавалось.
Відповідно до умов укладеного договору між ВАТ “ДОПАС” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 про надання послуг та виконання робіт, пов'язаних з відправленням і прибуттям пасажирів автобусних маршрутів загального користування ВАТ “ДОПАС” надає позивачу послуги щодо продажу автобусних квитків через каси автостанції. При цьому, нараховується 20% податку на додану вартість, сума якого вказується у кожному проїзному квитку. Проте, у акті перевірки відповідач робить висновки на підставі листів-відповідей ВАТ “ДОПАС” та подвійно нараховує 20 % податку на додану вартість, що є неправомірним.
Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 вказаного Закону, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, зокрема, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно до матеріалів справи, умови укладених договорів між ВАТ “ДОПАС” та позивачем не містять наперед сплановану кількість пасажирів та їх перевезень протягом звітного податкового періоду, що б дало змогу встановити можливість перевищення у два чи більше разів суму у розмірі 300 000, 00 грн. (без урахування податку на додану вартість) та необхідності переходу на загальну систему оподаткування, зокрема, що стосується податку на додану вартість.
Окрім того, судом, з метою встановлення доказів, які б підтверджували суми розрахунків між позивачем та ВАТ «ДОПАС» на адресу ВАТ «ДОПАС» було направлено ухвалу про витребування доказів проведення готівкових та безготівкових розрахунків по господарським взаємовідносинам з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1) та іншу первинну документацію по зазначеним взаємовідносинам за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року.
Листом №05/825 від 07.12.2015 року ВАТ «ДОПАС» повідомило суд, що витребувані документи не збереглись.
Також, судом було встановлено, що жодних зустрічних звірок чи то перевірок ВАТ «ДОПАС» щодо здійснених взаєморозрахунків з позивачем податковим органом здійснено не було.
Враховуючи встановлені обставини справи, приймаючи до уваги, що податковим органом не доведено отримання позивачем коштів у розмірі що перевищує законодавчо встановлений ліміт 500 000 грн., суд вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення від 24.06.2010 року №0005051740/0 та від 24.06.2010 року №0005061740/0, відповідно до яких позивачу необхідно сплатити 1 078 283, 35 грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість та 10 743, 34 грн. з податку з доходів фізичних осіб відповідно є протиправними та підлягають скасуванню.
У зв'язку з вищевикладеним, даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
На підставі викладеного та керуючись статтями 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції від 24.06.2010 року №0005051740/0 та №0005061740/0.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_2