05 жовтня 2015 р. Справа № 804/13466/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Ойл" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Антей Ойл» звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області з вимогами: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001972205 від 20.07.2015 року, №0001982205 від 20.07.2015 року, винесені Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі ОСОБА_4 перевірки № 1559/71/04-03-22-05/39460766 від 24.06.2015 року.
В обґрунтування позову зазначено, що висновки ОСОБА_4 перевірки № 1559/71/04-03-22-05/39460766 від 24.06.2015 року необґрунтовані та недоведені, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а повідомлення-рішення якими визначено суми грошового зобов'язання, штрафних санкцій та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість ТОВ «Антей Ойл» є незаконними та суперечать положенням чинного законодавства.
У судове засідання з'явився представник позивача, надав пояснення аналогічні доводам викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні в обґрунтування своєї позиції по справі зазначив, що ТОВ «Антей Ойл» безпідставно завищено податковий кредит за лютий 2015 року, фактично віднесений до складу декларацій з податку на додану вартість, в результаті чого завищено від'ємне значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду та занижено податок на додану вартість (позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. Тому, податкові повідомлення - рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0001972205 від 20.07.2015 року, №0001982205 від 20.07.2015 року повністю відповідають вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції. Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області додержані всі вимоги правових норм, які регулюють порядок їх прийняття, рішення узгоджуються з вимогами чинного законодавства і прийняті відповідно до обставин, що склалися, отже, підстави для визнання їх незаконними та скасувати відсутні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним даний позов задовольнити повністю з наступних підстав.
На підставі наказу від 09.06.2015 року №516, наказу про продовження терміну проведення перевірки від 15.06.2015 року №536 та направлень №313,312 від 09.06.2015 року виданих Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області, ОСОБА_5 - старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту, ОСОБА_6 - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту, керуючись п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1.4 п.78.1 ст.78 п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, із змінами і доповненнями, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Антей Ойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт,послуг) при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Нафтакомпані» за лютий 2015 року та подальшої їх реалізації.
В ході перевірки було встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій, тобто наявність первинних документів по придбанню ТОВ «Антей Ойл» у ТОВ «Нафтакомпані» не спричинили реального настання правових наслідків, первинні документи складено формально без фактичного здійснення господарських операцій, що призвело до збільшення від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду на суму 1542338 грн. і завищено ПДВ позитивного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 351914 грн.
ТОВ «Антей Ойл» порушенно п.п. 14.1.36, п.п.14.1.56, п.п.14.1.191, п.п.14.1.231 п. 14.1 ст. 44, п.180.1 ст. 180, п.185.1 ст.185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI, чим ТОВ «Антей Ойл» завищено податковий кредит на загальну суму 1879261 грн. по ТОВ «Нафтакомпані», та який підлягає зменшенню за лютий 2015 року, фактично віднесений підприємством до складу декларацій з податку на додану вартість, в тому числі: лютий 2015 року -1879261 грн., в результаті чого:
- завищено від'ємне значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду на суму -1542338 грн.
- занижено податок на додану вартість (позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) на суму - 336926 грн.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено ОСОБА_4 № 1559/71/04-03-22-05/39460766 від 24.06.2015 року.
Не погодившись із висновками ОСОБА_4 перевірки ТОВ «Антей Ойл» було подану заперечення до ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Відповідно до ОСОБА_4 позапланової виїзної перевірки № 1559/71/04-03-22-05/39460766 від 24.06.2015 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт,послуг) при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Нафтакомпані» за лютий 2015 року та подальшої їх реалізації. Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією були винесені податкові повідомлення-рішення №0001972205, №0001982205 від 20.07.2015 року якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій у сумі 505384, 50 грн., зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1542338 грн.
Відповідно до пп. а п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
Для перевірки контролюючому органу позивачем було надано договір поставки нафтопродуктів, укладений ТОВ «Антей Ойл» та ТОВ «Нафтакомпані».
Згідно умов договорів Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, Постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (Резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а Покупець прийняти товар.
На виконання умов договорів поставки нафтопродуктів контрагентом виписані на адресу ТОВ «Антей Ойл» рахунки-фактури на оплату товару, видаткові накладні на товар, складені та подані ТОВ -ОСОБА_7» акти приймання-передачі нафтопродуктів, податкові накладні, сертифікати відповідності та паспорти якості, які було надано для перевірки.
Також позивачем надано лист від контрагента, яким інформує ТОВ «Антей Ойл» про те, що придбані нафтопродукти знаходяться на зберіганні ПАТ «Дніпронафтопродукт» та можуть бути отримані в будь який час на протязі дії договору.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Листом від 02.06.2011 № 742/11/13-1 1 Вищий адміністративний суд України зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно статті 1 Закону господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Зазначена вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПКУ.
Також Вищим адміністративним судом України наведено перелік обставин, які можуть свідчити про відсутність факту здійснення господарської операції (відображені результати податкового обліку будь-якого з учасників операції фактично не настали внаслідок відсутності будь-яких дій з одного з учасників такої операції, тобто відображення отримання послуг без їх фактичного надання, всупереч даних податкового обліку відсутні зміни активів, зобов'язань).
Таким чином, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ лише у разі відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку та у разі наявності формально складених, але недостовірних документів.
Позивачем наведено докази факту купівлі Товару - нафтопродуктів, які були використані в господарській діяльності підприємства, оскільки здійснює роздрібну торгівлю пальним через мережі АЗС, документи, які підтверджують підстави включення до складу витрат оформлені належним чином.
Таким чином, ТОВ «Антей Ойл» дотримано умови господарської операції, а саме: товарність, передбачена безготівкова оплата за товар та фактичне використання товару для господарської діяльності підприємства (власних потреб).
Відповідачем в ОСОБА_4 перевірки зазначено, що податкові накладні, надані ТОВ «Антей Ойл», не зареєстровані ТОВ «Нафтакомпані» в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не відповідає дійсності, оскільки є квитанція, яка підтверджує, що документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби та йому присвоєно відповідний реєстраційний номер.
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України - фактичне місце здійснення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне управління діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) і здійснення управління і обліку).
Згідно ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" - адреса органу чи особи, які відповідно з установчими документами юридичної особи чи законом виступають від його імені (виконавчий орган).
Податкова адреса - це місцезнаходження юридичної особи, яке записане в ЄДР. Податковий орган при постановці на облік, моніторингу і адмініструванні податків і зборів платника податків приймає до уваги тільки дані з ЄДР.
Згідно з вимогами чинного законодавства юридичні особи зобов'язані своєчасно вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та підтверджувати свої відомості.
Так, відомості по зазначеному контрагенту згідно даних ЄДР підтверджено, будь-яка інформаційна база, крім Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не є належним доказом відсутності чи відповідності місцезнаходження юридичних чи фізичних осіб-підприємців.
ОСОБА_8 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 15.04.2015 р. № 3947/7/10-04-22-20 «Про надання податкової інформації» щодо відсутності за юридичною адресою підприємства, яка зазначена у податкових накладних ТОВ «Нафтакомпані» не може бути підставою для визнання податкової накладної, складеної з порушенням, оскільки в ній зазначена саме адреса продавця, за якою він зареєстрований як платник податків. Тобто, іншої адреси платник податків зазначити не може.
У наданих позивачем для перевірки ТТН не вказано, що постачальником є підприємство ТОВ «Нафтакомпані» товару, який був реалізований на ТОВ «Антей Ойл». Відповідачем не взято до уваги умови Договору поставки, що висуваються до зазначених видів господарських відносин.
Так, згідно умов договору, укладеного між ТОВ «Антей Ойл» (Покупець) та ТОВ «Нафтакомпані» (Постачальник), Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, Постачальник зобов'язується поставити на умовах ЕХW (Резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів). Лист ТОВ «Нафтакомпані» повідомляє про місце знаходження Товару. Тобто ТОВ «Антей Ойл», не володіє і не повинен володіти інформацією яким чином і хто здійснював навантаження Товару. Є договір поставки, лист постачальника про місце зберігання Товару, договір перевезення, договір зберігання Товару, товар був поставлений в повному обсязі в обумовлені строки та в обумовленій кількості на визначені об'єкти.
Товарно-транспортна накладна - це юридичний документ для учасників транспортного процесу, вона не є документом бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, тому її відсутність чи порушення заповнення свідчить лише про факт і порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства.
Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевезення).
Зазначене також підтверджує і Міністерство доходів і зборів України в своєму ОСОБА_8 від 19.09.2013 р. № 11569/9/99-99-22-01-03-15/1128: підставою для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Кодексу. Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.
Податкова адреса - це місцезнаходження юридичної особи, яке записане в ЄДР. Податковий орган при постановці на облік, моніторингу і адмініструванні податків і зборів платника податків приймає до уваги тільки дані з ЄДР.
Згідно з вимогами чинного законодавства юридичні особи зобов'язані своєчасно вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та підтверджувати свої відомості.
Так, на момент звернення ТОВ «ТОП БІЗНЕС ІНВЕСТ» та ТОВ «Квестін» до ТОВ «Антей Ойл» за податковими накладними згідно даних ЄДР відомості по вказаним підприємствам були зазначені у стані підтвердження.
Податкове законодавство України не ставить права платника податку на додану вартість в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням.
Вказане підтверджується судовою практикою з аналогічних спорів, а саме: постановою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2014 по справі № К/800/48947/13, де зазначено, що твердження податкового органу, в якості доказу не підтвердження реальності господарських операцій, про неможливість реального виконання укладених підприємством зі своїм контрагентом правочинів через відсутність у останнього необхідних умов (трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів) для ведення господарської діяльності не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо.
В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередньо контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З вищевказаного слідує, що Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області не доведено факт відсутності реального вчинення господарських операцій ТОВ «Антей Ойл» з ТОВ «Нафтакомпані», чим завищено податковий кредит по ТОВ «Нафтакомпані» за лютий 2015 року.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.07.2015р. №0001972205, №0001982205.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38028519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Ойл" (код ЄДРПОУ 39460766) судові витрати у розмірі 487, 20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 12 жовтня 2015 року
Суддя ОСОБА_1