22 березня 2016 року о/об 16 год. 00 хв.Справа № 808/9134/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Науково промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
за участю представників:
від позивача - Дондік В.В.
(діє на підставі довіреності № 6 від 05.01.2016);
від відповідача - Харченко Р.В.
(діє на підставі довіреності № 118/92/08-70 від 25.02.2016 ), -
29 грудня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Приватного підприємства «Науково промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» (далі - позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000296/2 від 01 жовтня 2015 року.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що рішення про коригування заявленої митної вартості №112050000/2015/000296/2 від 01 жовтня 2015 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки документи, які надані для митного оформлення товару, містять всі дані відповідно до обраного позивачем методу визначення митної вартості, а також не містять ніяких розбіжностей в документах, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях (вх. №1681 від 18 січня 2016 року), відповідно до яких зазначає щодо наявності у митного органу інформації про те, що вартість заявлених до митного оформлення товарів перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості. В митниці були підстави для сумнівів у правильності митної вартості товару. Представник відповідача митним органом обґрунтовано було запропоновано надати додаткові документи. Водночас надані товариством у ході проведення консультацій додаткові документи не підтвердили правильність визначеної позивачем митної вартості, що дало підстави для визначення митної вартості товару у спосіб, визначений статтею 57 Митного кодексу України.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши заперечення представника відповідача, вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з'ясував наступне.
Між позивачем, як покупцем та ANHUI TEA IMPORT AND EXPORT CO. LTD Hefei, China, як постачальником 17 червня 2015 року укладено контракт №181.
Відповідно до зазначеного контракту, позивачем завезено на митну територію України наступний товар:
- Графітові стержні діаметр 166+/-2 х 1850+/-50 мм вага - 5,269 т; електрод RРПараметри: Зольність - 0,3 % Опір - 7,93 Ом х мм2/м, Коефіцієнт теплового розширення - 2,4 С, Дійсна щільність - 2,20 г/смЗ, Об'ємна щільність - 1,6 г/смЗ,Міцність на згин - 10,10 МПа, Міцність на стиск - 21,30 МПа, Модуль пружності - 8,80 ГПа,
- Графітові стержні діаметр 417 х 1900+/-50 ммв комплекти з ніпелем вага - 5,419 т; електрод RР Параметри: Зольність - 0,3 % Опір - 7,60 Ом х мм2/м, Коефіцієнт теплового розширення -2,4 С, Дійсна щільність - 2,20 г/смЗ, Об'ємна щільність - 1,62 г/смЗ, Міцність на згин - 10,20 МПа, Міцність на стиск - 21,30МПа, Модуль пружності - 8,80 ГПа, Електроди графітові діаметр 200 х 1700+/-50 ммв комплекті з ніпелями Вага - 11,551 т., із них: конусні електроди - 5,827 т; циліндричні електроди - 5,724 т. електрод RР Параметри: Зольність - 0,3 % Опір -7,72 Ом х мм2/м, Коефіцієнт теплового розширення - 2,4 С, Дійсна щільність -2,20 г/смЗ, Об'ємна щільність - 1,62 г/смЗ, Міцність на згин - 10,30 МПа,Міцність на стиск - 21,30 МПа. Модуль пружності - 8,80 ГПа, Електроди графітові та стержні використовуються в електродугових печах виробник ANHUI TEA IMPORT AND EXPORT CO. LTD Hefei, China.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи надані до митного контролю та митного оформлення не містять всіх відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять наступні розбіжності:
- відповідно до гр. 10 сертифіката походження від 06 серпня 2015 року 0153400900019014 номер інвойсу АБ9027401 від 06 серпня 2015 року, а до митного оформлення надано інвойс б/н від 15 серпня 2015 року у якого відсутня дата;
- у інвойсі б/н від 15 серпня 2015 року зазначено номер контейнеру та коносаменту, але згідно наданих документів коносамент № MSCUXY030434 від 17 серпня 2015 року тобто виданий пізніше ніж рахунок;
- у контракті від 17 липня 2015 року №181 у п. найменування та кількість товару зазначена інша вартість товару та вага ніж у інвойсі б/н від 15 серпня 2015 року;
- відповідно до п.10 контракту від 17 липня 2015 року №181 передоплата 5% протягом 2-3 діб від дати коносамента до митного оформлення надано платіжне доручення від 31 липня 2015 року № 90 на суму яка не відповідає умовам 5% та сплачена раніше аніж дата коносаменту коносамент № MSCUXY030434 від 17 серпня 2015 року;
- у довідці про транспортні витрати №2191 від 21 серпня 2015 року зазначено, що вантаж прибув у контейнері на т/х «ALM ZURICH» прапор Маршалові острови, але відповідно до заявленої до митного оформлення декларації гр. 21 ЕМД вказано, що вантаж переміщувався автомобілем державний номер ВН4127ЕМ та ВН9654ХР.
На підставі виявлених розбіжностей, відповідно до статті 53 МКУ, 23 вересня 2015 року митним органом, декларанту була пред'явлена письмова вимога у вигляді електронного повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів:
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
01 жовтня 2015 року позивач на вимогу митного органу додатково надав наступні документи: виписка з бухгалтерської документації від 24 вересня 15 року № 2927; переклад сертифіката походження; переклад експортної декларації; рахунок від 06 серпня 2015 року №АD9027401 з перекладом; лист 2943 від 28 вересня 2015 року.
Під час аналізу додатково надісланих документів митним органом встановлено:
- інвойс від 06 серпня 2015 року №АD9027401 за ЕМД не надавався до митного оформлення для підтвердження вартості товару, до митного оформлення було надіслано інвойс б/н, у інвойсі від 06 серпня 2015 року №АD9027401 та експортній декларації посилання на договір купівлі-продажу №АН2015066, зазначений номер договору також зазначено у сертифікатах якості - але до митного оформлення було надано зовнішньоекономічний договір №181 від 17 липня 2015 року;
- у інвойсі від 06 серпня 2015 року №АD9027401 печатка фірми експортера відрізняється від печаток на зовнішньоекономічному договорі №181 від 17 липня 2015 року та інвойсі б/н, які були надані до митного оформлення за ЕМД;
- виписка з бухгалтерської документації ТАТА від 24 вересня 2015 року №2927 надана одержувачем, а не відправником.
Разом з тим, у органа доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості аналогічних (подібних) товарів з розрахунку 2,1 USD за кг для товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом.
Згідно вимог частини 4 статті 57 МКУ проведено процедуру консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, що підтверджується електронним повідомленням надісланим органом доходів і зборів декларанту.
Під час консультації орган доходів і зборів та декларант здійснили обмін наявною у кожного з них інформацією. За результатами проведеної консультації узгоджено та прийнято рішення про неможливість використання методів № 2а, 26, у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості операції з ідентичними/подібними товарами відповідно до статті 57, 59, 60 МКУ, а також неможливість застосувати методи 2в, 2г в зв'язку з відсутністю інформації відповідно до статті 62, 63 МКУ.
Так, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості товарів застосовано другорядний метод №2Ґ (резервний) у відповідності з вимогами статті 57, 64 МКУ, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Враховуючи вимоги частини 2 статті 64 МКУ, використана наявна в митного органу інформація щодо раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостей (з розрахунку 2,1 USD /кг). Джерело: МД № 110050005/2015/001836 від 05 серпня 2015 року.
01 жовтня 2015 року відповідачем винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000296/2.
Внаслідок такого рішення вартість ввезеного товару скорегована до позначки 2,1 USD/кг. Вартість товару скорегована з 766 311,76 грн. до 1 055 896,25 грн., виходячи з курсу долару США 22,609278 грн. у зв'язку з чим різниця між вартістю ввезеного товару і вартістю товару скоригованого відповідачем склала 289 584,49грн.
Позивач не погоджуючись з Рішенням про коригування заявленої митної вартості №112050000/2015/000296/2 від 01 жовтня 2015 року Приватне підприємство «Науково промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» звернулося з адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з положень Митного кодексу України №4495-VI від 13 березня 2012 року.
Так, згідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 Митного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1 статті 51 Митного кодексу України).
Відповідно частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у статті VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито або аналогічного товару.
Суд зазначає, що наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.
У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.
Згідно з пунктом 11 Порядку декларування для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.
Пунктом 13 Порядку декларування передбачено, що декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання.
За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.
Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством (пункт 14 Порядку декларування).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи у випадку наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої митної вартості товару мають право витребувати додаткові документи, визначені у пункті 11 Порядку декларування, для перевірки правильності цієї вартості товару.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі передбачені пунктом 11 Порядку декларування.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару митним органом виявлено, що документи які надані до митного оформлення товару містять розбіжності:
- відповідно до гр. 10 сертифіката походження від 06 серпня 2015 року 0153400900019014 номер інвойсу АБ9027401 від 06 серпня 2015 року, а до митного оформлення надано інвойс б/н від 15 серпня 2015 року у якого відсутня дата;
- у інвойсі б/н від 15 серпня 2015 року зазначено номер контейнеру та коносаменту але згідно наданих документів коносамент № MSCUXY030434 від 17 серпня 2015 року тобто виданий пізніше ніж рахунок;
- у контракті від 17 липня 2015 року №181 у п. найменування та кількість товару зазначена інша вартість товару та вага ніж у інвойсі б/н від 15 серпня 2015 року;
- відповідно до пункту 10 контракту від 17 липня 2015 року №181 передоплата 5% протягом 2-3 діб від дати коносамента до митного оформлення надано платіжне доручення від 31 липня 2015 року № 90 на суму яка не відповідає умовам 5% та сплачена раніше аніж дата коносаменту коносамент № MSCUXY030434 від 17 серпня 2015 року;
- у довідці про транспортні витрати №2191 від 21 серпня 2015 року зазначено, що вантаж прибув у контейнері на т/х «ALM ZURICH» прапор Маршалові острови, але відповідно до заявленої до митного оформлення декларації гр. 21 ЕМД вказано, що вантаж переміщувався автомобілем державний номер ВН4127ЕМ та ВН9654ХР.
На підставі виявлених розбіжностей митним органом було винесено письмову вимогу щодо надання додаткових документів по митній вартості: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
При розгляді справи судом встановлено, що позивачем на виконання запитів, отриманих від митного органу, надавались додаткові документи, а саме: виписка з бухгалтерської документації від 24 вересня 15 року № 2927; переклад сертифіката походження; переклад експортної декларації; рахунок від 06 серпня 2015 року №АD9027401 з перекладом; лист 2943 від 28 вересня 2015 року.
З матеріалів справи судом встановлено, що серед виявлених розбіжностей митним органом встановлено, що:
- інвойс від 06 серпня 2015 року №АD9027401 за ЕМД не надавався до митного оформлення для підтвердження вартості товару, до митного оформлення було надіслано інвойс б/н, у інвойсі від 06 серпня 2015 року №АD9027401 та експортній декларації посилання на договір купівлі-продажу №АН2015066, зазначений номер договору також зазначено у сертифікатах якості - але до митного оформлення було надано зовнішньоекономічний договір №181 від 17 липня 2015 року;
- виписка з бухгалтерської документації ТАТА від 24 вересня 2015 року №2927 надана одержувачем, а не відправником;
- до митного оформлення, на вимогу митного органу, не надано висновку спеціалізованої експертної установи, для підтвердження митної вартості товару.
Тобто, на підставі вищезазначеного суд приходить до висновків, що розбіжність цифрового значення товару при митному оформленні, мало місце.
Разом з тим, представником позивача підтверджено той факт, що при митному оформленні товарів, розбіжність митної вартості існувала, але навіть при таких обставинах Приватне підприємство «Науково промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» мало право на митне оформлення товару за ціною договору.
Матеріалами адміністративної справи встановлено, що у органа доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості аналогічних (подібних) товарів з розрахунку 2,1 USD /кг МД № 110050005/2015/001836 від 05 серпня 2015 року, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом.
Так, з вищезазначеного вбачається, що враховуючи отриману інформацію про те, що митна вартість подібного товару з тієї ж країни та на тих же комерційних умовах перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості, у Митниці були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи.
Суд зазначає, що позивачем на вимогу митного органу, ані протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення про встановлення розбіжностей, ані протягом строку дії гарантійних зобов'язань, до митного органу не було надано жодних пояснень та/або додаткових документів стосовно вищевикладеної розбіжності, а додатково надані митному органу документи не спростовують розбіжностей та сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.
Не надано на вимогу митниці і висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що митний орган, встановивши розбіжність у кількісних та вартісних показниках заявленої митної вартості товару правомірно витребував додаткові документи, а позивач належним чином не виконав свій обов'язок щодо подання додаткових документів та не усунув встановлену розбіжність, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за першим методом визначення митної вартості.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем у визначеному Митним кодексом України порядку не підтверджено заявлену митну вартість товару, що імпортується, а митним органом обґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5)добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Частина 2 статті 71 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статями 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,
У задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.
Суддя Д.В. Татаринов