13 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 2а/489/41/2016
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Тихонова Н.С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м.Миколаєва з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №315 від 18.12.2015р., якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.15 ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 13600 грн. Просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовував тим, що в порушення вимог ст.ст. 38, 96 КУпАП, його притягнуто до відповідальності за експлуатацію об'єкта будівництва V категорії складності - АЗС, яку експлуатує не ОСОБА_1, а ПІІ «АМІК Україна». Також, позивач посилається на закінчення встановленого законодавством двомісячного терміну притягнення до відповідальності.
Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області проти позову заперечувало, зазначивши, що проведеною перевіркою встановлено, що АЗС за адресою: м.Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду 5-а, після реконструкції в 2003 році не приймалась до експлуатації, що являється порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Експлуатація є триваючим правопорушенням, а тому строк для притягнення до відповідальності необхідно обчислювати з того моменту, коли посадовій особі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю стало відомо про факт вчинення правопорушення, передбаченого Законом.
Постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29.02.2016р. позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, і прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції не застосував:
- ч.15 ст.96 КУпАП, згідно якої відповідальність за експлуатацію об'єктів будівництва V категорії складності, які завершені будівництвом, наступає з 19 січня 2012 року та відносно осіб, які здійснюють їх експлуатацію;
- ст.38 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, аніж два місяці з дня вчинення правопорушення;
- постанову ВСУ від 04.03.2014р. у справі №21-433а13в, за якою експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта не є триваючим правопорушенням.
Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 07.07.2015р. по 13.07.2015р. Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області проведено позапланову перевірку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил ПІІ «АМІК Україна» об'єкту будівництва «Автозаправна станція» за адресою: м.Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 5-а, за результатами якої складено акт перевірки від 13.07.2015р. Актом перевірки зафіксовано, що у 2003 році проведено реконструкцію АЗС за рахунок влаштування стаціонарного автомобільного газозаправочного пункту на два резервуари для зріджених газів пропан-бутану загальною ємкістю 10 куб.м., газозаправної колонки та навісу. Рішення державної технічної комісії про прийняття реконструйованої у 2003 році АЗС, а також інші документи, що підтверджують та надають право експлуатувати реконструйовану АЗС відсутні, що являється порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». (а.с.17-20)
За результатами перевірки 13.07.2015р. посадовій особі ПІІ «АМІК Україна» ОСОБА_2 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил з вимогою щодо негайного вжиття заходів для зупинення експлуатації реконструйованої АЗС за адресою: м.Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 5-а, до прийняття в експлуатацію згідно вимог чинного законодавства та вжити заходів для усунення порушень містобудівного законодавства шляхом прийняття реконструйованої АЗС за вказаною адресою до 20.10.2015р. до експлуатації.
Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, у присутності регіонального менеджера по збуту в м.Миколаєві відділу роздрібної торгівлі нафтопродуктами ПІІ «АМІК Україна» ОСОБА_1, проведено позапланову перевірку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил ПІІ «АМІК Україна» об'єкту будівництва «Автозаправна станція» за адресою: м.Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 5-а, за результатами якої складено акт перевірки від 03.12.2015р. Актом перевірки зафіксовано, що на момент перевірки 27.11.2015р. реконструйована АЗС за вказаною адресою експлуатується регіональним менеджером по збуту в м.Миколаєві відділу роздрібної торгівлі нафтопродуктами ПІІ «АМІК Україна» ОСОБА_1 без прийняття вказаного об'єкту до експлуатації, що є порушенням вимог ч.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Також, в акті перевірки від 03.12.2015р. зазначено, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_2, якому винесено припис за результатами перевірки, проведеної в липні 2015 року, не виконує функції регіонального менеджера у м.Миколаєві, Управління позбавлено можливості притягнути його до відповідальності за невиконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. (а.с.14-16)
Того ж дня, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та видано припис №356 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.
Апеляційний суд встановив, що 18.12.2015р., за результатами розгляду акту, протоколу та припису від 03.12.2015р., Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області винесено постанову №315 по справі про адміністративне правопорушення, якою встановлено, що посадовою особою ПІІ «АМІК Україна» регіональним менеджером по збуту в м.Миколаєві відділу роздрібної торгівлі нафтопродуктами ПІІ «АМІК Україна» ОСОБА_1 експлуатується реконструйована АЗС за адресою: м.Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 5-а, без прийняття вказаного об'єкту до експлуатації, що відноситься до V категорії складності, чим порушено вимоги ч.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.15 ст.96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 13600 грн. (а.с.50-51)
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування вказаної постанови суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем надано докази, що саме позивач є особою, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке оскаржуваною постановою на нього накладено штрафні санкції. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Ленінського районного суду м.Миколаєва. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як зазначалось вище, постановою №315 від 18.12.2015р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч.15 ст.96 КУпАП.
Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Згідно ч.10 ст.39 цього Закону замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Частиною 15 статті 96 КУпАП передбачено, що діяння, передбачене частиною чотирнадцятою цієї статті, (експлуатація об'єктів будівництва IV категорії складності, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року та не прийняті в експлуатацію) вчинене щодо об'єктів V категорії складності, - тягне за собою накладення штрафу від семисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.4 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
З вказаних норм слідує, що обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 з 12.10.2015р. працює в ПІІ «АМІК Україна» на посаді регіонального менеджера по збуту в м.Миколаєві відділу роздрібної торгівлі нафтопродуктами і не є суб'єктом, на якого, згідно чинного законодавства, покладено обов'язок введення об'єкту будівництва в експлуатацію, а тому не може нести відповідальність за вказане правопорушення.
Відповідно до ст.14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії довіреності, позивач не уповноважений ПІІ «АМІК Україна» на вирішення питань, пов'язаних з об'єктами будівництва підприємства. ОСОБА_1 виконує на підприємстві обов'язки менеджера по збуту нафтопродуктів, координує роботу ПІІ «АМІК Україна» лише з питань: контролю відповідності цін на нафтопродукти; внесення Генеральному директору пропозицій щодо притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності; укладення договорів; підписування з підприємствами, установами, організаціями цивільно-правових угод, що стосуються електропостачання, водопостачання, газопостачання в Регіоні діяльності; підписання актів приймання-передачі робіт (послуг), що підтверджують факт виконання робіт (надання послуг) по вказаних договорах; видання та підписування розпоряджень про проведення стажування, про допуск до самостійної роботи персоналу. (а.с.44)
З вказаного слідує, що вчинення дій щодо вжиття заходів для зупинення експлуатації реконструйованої АЗС, чи для усунення порушень містобудівного законодавства шляхом прийняття реконструйованої АЗС до експлуатації, не входить до службових обов'язків ОСОБА_1, у зв'язку з чим притягнення його до відповідальності на підставі ч.15 ст.96 КУпАП за порушення ч.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є незаконним через відсутність такої складової як вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Варто зазначити, що за експлуатацію реконструйованої АЗС за адресою: м.Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 5-а, до прийняття об'єкта в експлуатацію згідно вимог чинного законодавства, постановою від 21.07.2015р. №12/1014-3979-15 ПІІ «АМІК Україна» притягнуто до відповідальності та накладено на підприємство штрафні санкції в сумі 1 096 200 грн. (а.с.46-49)
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №315 від 18.12.2015р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, оскільки суд, в даному випадку, не є органом уповноваженим розглядати справу про адміністративне правопорушення та виносити постанову по суті справи про адміністративне правопорушення (закривати провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП.)
При розгляді даної адміністративної справи суд повинен керуватися порядком здійснення адміністративного судочинства, встановленим Кодексом адміністративного судочинства України.
Частиною 2 статті 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на зазначене, визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та його скасування, а саме - визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 315 від 18.12.2015р. є, в даному випаду, належним способом захисту прав позивача, оскільки в повній мірі поновлює його права.
Згідно п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29.02.2016р. на підставі п.1, п.4 ч.1 ст.202 КАС України, як таку, що прийнята порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин справи, і прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 185, 195, 197 ч.1 п.2, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.1, п.4, 205 ч.2, 207, 254 ч.5 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29 лютого 2016 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області у справі про адміністративне правопорушення №315 від 18 грудня 2015 року, винесену відносно ОСОБА_1.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Запорожан Д.В.
Шляхтицький О.І.