Справа № 148/1526/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Ковганич С.В.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
12 квітня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Граб Л.С.
секретар судового засідання: Сокольвак Ю.В.,
за участю:
представника апелянта ОСОБА_2 : ОСОБА_3,
третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_2 на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тульчинської міської ради, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, КП "Тульчинське МБТІ" про скасування рішення та зобов'язання вчиняти певні дії,
07 липня 2015 року позивачі звернулись до Тульчинського районного суду Вінницької області з позовом до виконавчого комітету Тульчинської міської ради, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, КП "Тульчинське МБТІ" про скасування рішення та зобов'язання вчиняти певні дії.
Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2016 року в задоволенні вказаних позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять суд скасувати постанову суду першої інстанції від 10 лютого 2016 року, та прийняти нове рішення, яким їх позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити її.
Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення скарги позивачів та просила суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
ОСОБА_5, представники виконавчого комітету Тульчинської міської ради та третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: КП "Тульчинське МБТІ" в судове засідання не з'явились. Про дату, місце та час судового розгляду повідомлені завчасно та належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню та залишенню позовної заяви без розгляду, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20 листопада 2002 року виконавчим комітетом Тульчинської міської ради було прийнято рішення № 310 "Про узаконення раніше збудованих гр. гр. міста господарських та інших приміщень", яким узаконено раніше збудований тимчасовий металевий гараж літ. "А" по АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_4 (а.с.11).
Відповідно до змісту позовної заяви, позивачі зазначають, що про рішення № 310 від 20 листопада 2002 року їм стало відомо 17 червня 2015 року. При цьому будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження даної обставини позивачами до позовної заяви не було надано.
07 липня 2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулись до Тульчинського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Тульчинської міської ради, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, КП "Тульчинське МБТІ" щодо оскарження вищезазначеного рішення № 310.
Постановою суду першої інстанції від 10 лютого 2016 року в задоволенні даного адміністративного позову було відмовлено.
Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення районної ради було прийнято з дотриманням норм законодавства чинного на момент виникнення спірних правовідносин. При цьому судом першої інстанції не було враховано наступного.
Згідно вимог статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (ч.1 ст. 100 КАС України).
Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів певним часовим періодом, що зумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Право на звернення до суду не є абсолютним, і може бути обмежене, зокрема, встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Зазначене у жодній мірі не обмежує і не позбавляє осіб права на звернення до суду за захистом своїх прав, визначеного і гарантованого Конституцією України.
Таким чином, при вирішенні питання про поновлення процесуального строку, суд встановлює наявність або відсутність підстав для його поновлення, оцінюючи при цьому поважність причин пропуску такого строку в кожному конкретному випадку. Критеріїв поважності при цьому чинним законодавством не визначено.
В ході судового розгляду апеляційним судом встановлено, що 09 липня 2015 року ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області адміністративний позов ОСОБА_5 та ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тульчинської міської ради, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, КП "Тульчинське МБТІ" про скасування рішення та зобов'язання вчиняти певні дії було залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції позивачами була подана апеляційна скарга.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року ухвалу суду від 09 липня 2015 року було скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали суду від 06 жовтня 2015 року судом апеляційної інстанції було встановлено, що під час вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції не встановив дату отримання позивачами оскарженого рішення органу місцевого самоврядування та відповідно не перевірив обставин, коли саме позивачі дізналися про порушення своїх прав, та не надав їм оцінку. Саме вказані обставини і стали підставою для скасування ухвали суду від 09 липня 2015 року з подальшим направленням для розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що будь-яких висновків чи доводів про поважність причин пропуску позивачами строку на звернення з даним адміністративним позовом до суду першої інстанції колегією суддів в ухвалі від 06 жовтня 2015 року не зазначалось та не надавалось.
30 жовтня 2015 року Тульчинським районним судом Вінницької області на підставі ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року було відкрито провадження у справі. При цьому не виконано вимог ухвали суду апеляційної інстанції в повному обсязі, а саме судом першої інстанції при відкритті провадження по даній справі не було досліджено та не встановлено обставин, коли саме позивачі дізналися про порушення своїх прав.
Також, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивача ОСОБА_2 не було надано належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску зі зверненням до суду з даним позовом до суду першої інстанції лише в липні 2015 року, так як рішення виконавчого комітету Тульчинської міської ради було прийняте ще в 2002 році.
На підставі вищенаведеного колегія суддів дійшла до висновку, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених відповідно статтею 155 цього Кодексу. Згідно вимог п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд залишає адміністративний позов без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Керуючись ст.ст. 155, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тульчинської міської ради, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, КП "Тульчинське МБТІ" про скасування рішення та зобов'язання вчиняти певні дії скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_5, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тульчинської міської ради, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, КП "Тульчинське МБТІ" про скасування рішення та зобов'язання вчиняти певні дії , - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 14 квітня 2016 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Граб Л.С.