13 квітня 2016 р.Справа № 554/13199/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старосуда М.І.
Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 24.11.2015р. по справі № 554/13199/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, провести перерахунок та здійснити виплату грошової допомоги як інваліду війни,
Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги за 2015 рік.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 24.11.2015р. у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки відповідно до вимог Конституції України, практики Європейського суду з прав людини, положення Європейської соціальної хартії він має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, визначеним Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". З цих підстав апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни II групи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, виданим 19.03.2014 р. управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Октбрського районної у м. Полтаві ради.
У квітні 2015 році позивачу виплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 2475 грн.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачу виплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня у 2015 році у розмірі 2475 грн. відповідно до норм законодавства України.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджету.
Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" №217 від 02.03.2015 року, норми і положення статей деяких Законів України, зокрема ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
П.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 року №147 "Деякі питання виплати у 2015 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що у 2015 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і «Про жертви нацистських переслідувань", здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв'язку або установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами , - місцем їх проживання), у таких розмірах: 1) інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто ті інших місць примусового тримання, визнаним інвалідам від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: де розмір допомоги інвалідам ІІ групи складає 2475 грн.
Щорічна грошова допомога до 5 травня виплачується кожного бюджетного року в розмірах, визначених відповідною Постановою Кабінету міністрів України, що відповідає висновкам рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 № З-рп/2012 підтверджено право Кабінету Міністрів України, як державного органу, що має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, на визначення механізму реалізації законів України, в тому числі встановлення порядку та розмір соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету.
Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
У п.3 резолютивної частини рішення від 25.01.2012 року зазначено, що під час вирішення справ про соціальний захист громадян суди керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно - правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розмір соціальний виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у випадках передбачених законом.
Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував також положення актів міжнародного права.
Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі „Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі „Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.
Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Згідно зі статтею 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Враховуючи зазначене, виплата позивачу у 2015 року допомоги до 5 травня у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №147 від 31.03.2015 року "Деякі питання виплати у 2015 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", не є порушенням вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, оскільки відповідач діяв у межах наданих повноважень та у відповідності до законів та Конституції України.
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог, які правомірно залишені судом першої інстанції без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 24.11.2015р. по справі № 554/13199/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.
Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Яковенко М.М.