12 квітня 2016 року Справа № 876/1134/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
Суддів Хобор Р.Б, Попка Я.С.,
з участю секретаря судового засідання Мельничук Б. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 року про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністра оборони України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Військова частина НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністра оборони України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Військова частина НОМЕР_1 , в якій позивач просить скасувати п. 35 наказу Міністра оборони України №1038 від 14.12.2015 року в частині призначення ОСОБА_1 на посаду командира радіовзводу центру звязку командного пункту польового вузла звязку в/ч польова пошта НОМЕР_2 ..
Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії п. 35 наказу Міністра оборони України №1038 від 14.12.2015 року в частині призначення ОСОБА_1 на посаду командира радіовзводу центру звязку командного пункту польового вузла звязку в/ч польова пошта НОМЕР_2 до вирішення по суті даного спору.
Клопотання обґрунтовано тим, що оскаржений наказ має очевидні ознаки протиправності, оскільки в ньому зазначено неправдиві обставини та надумані документи. Як пояснив позивач, контракту про прийняття на військову службу він не підписував і своєї згоди на призначення на посаду в іншу військову частину, ніж та, в якій він проходить військову службу, не давав. Крім того позивач зазначив про те, що військова частина польова пошта НОМЕР_2 знаходиться в іншому регіоні України, а він наразі проходить курси підвищення кваліфікації при Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації, після завершення яких, мав би проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Також позивач повідомив про те, що на його утриманні є дружина і малолітня дитина. У звязку із прийняттям оскарженого наказу він буде змушений залишити сімю, що також ускладнює умови несення ним військової служби у військовій частині польова пошта НОМЕР_2 . З урахуванням наведеного, позивач просить задовольнити його клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 20.01.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпеченняйого позову до Міністра оборони України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Військова частина НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування наказу про призначення на посаду шляхом зупинення дії п.35 наказу Міністра оборони України № 1038 від 14.12.2015р. в частині призначення ОСОБА_1 на посаду командира радіовзводу центру зв'язку командного пункту польового вузла в/ч польова пошта НОМЕР_2 до вирішення спору по суті.
Ухвалу суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.
Просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 року і постановити нове рішення, яким клопотання про забезпечення позову задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що будь-якого контракту про прийняття на військову службу він не укладав, своєї згоди на призначенняна посаду в іншу військову частину не надавав. Під час вирішення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову судом не надано правової оцінки представленим ним доказам, в тому числі укладення контракту на проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 .
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника на підтримання поданої скарги, заперечення представників відповідача і третьої особи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частинами 3, 4 статті 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Як слідує із матеріалів справи, 18.01.2016р. позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив поновити строк звернення до суду; скасувати п.35 наказу Міністра оборони України № 1038 від 14.12.2015р. в частині його призначення на посаду командира радіовзводу центру зв'язку командного пункту польового вузла в/ч польова пошта НОМЕР_2 .
18.01.2016р. позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію п.35 наказу Міністра оборони України № 1038 від 14.12.2015р. в частині призначення ОСОБА_1 на посаду командира радіовзводу центру зв'язку командного пункту польового вузла в/ч польова пошта НОМЕР_2 до вирішення спору по суті.
Вимоги цієї заяви обґрунтовував тим, що подальше проходження ним військової служби має відбуватися у Військовій частині НОМЕР_1 , що стверджується представленими доказами, а також метою недопущенняйого переводу в іншу військову частину, яка розташована в іншому регіоні.
Відмовляючи у задоволенні заявленого клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що предметом оскарження є наказ відповідача, згідно якого позивача призначено на вищу посаду в порядку просування по службі та присвоєно первинне військове звання офіцерського складу, наслідком чого є проходження служби в іншій військовій частині. Також наявними матеріалами справи стверджується укладення позивачем вказаного контракту згідно якого переміщення останнього з однієї в іншу військову частину здійснюється без його згоди.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Із змісту вимог ст.117 КАС України слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі не вжиття таких заходів;
- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Як слідує із змісту заявленого позову та клопотання про забезпечення позову, предметом розглядуваного спору є вимоги про визнання протиправним та скасування п.35 наказу Міністра оборони України № 1038 від 14.12.2015 р. в частині призначення ОСОБА_1 на посаду командира радіовзводу центру зв'язку командного пункту польового вузла в/ч польова пошта НОМЕР_2 .
Аналіз поданого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та матеріалів справи свідчить про те, що жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також щодо наявності очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача, позивачем не представлено.
Окрім цього, задоволення заявленого клопотання призведе до вирішення спору по суті до початку судового розгляду, оскільки таким рішенням суд фактично надав би оцінку законності акта відповідача як суб'єкта владних повноважень.
Зокрема, в адміністративній справі щодо визнання незаконним рішення про призначення і звільнення з посади позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на відповідній посаді.
Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про неправомірне призначення на посаду, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків на попередній посаді, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Отже, здійснюючи забезпечення зазначеного позову в такий спосіб, суд фактично виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч.1 ст.117 КАС України, що є неприпустимим.
Аналогічні роз'яснення наведені в п.17 постанови Пленуму ВАС України № 2 від 06.03.2008р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства Українипід час розгляду адміністративних справ».
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої ухвали не впливають та висновків суду не спростовують.
Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, колегія суддів приходить до переконання про те, що заявлене клопотання про вжиття заходів забезпечення позову є безпідставним та необґрунтованим, через що задоволенню не підлягає, з вищевикладених мотивів.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.94, ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегіясуддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову у справі № 813/116/16 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Р.П. Сеник
Судді : Р.Б. Хобор
Я.С. Попко
Повний текст ухвали виготовлено 13.04.2016 року.