Справа № 826/17193/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
13 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Старової Н.Е.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
за участю секретаря: Тищенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення податкового боргу,
Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Полтавській області звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення податкового боргу та пені по платі за користування надрами для видобування нафти та природного газу в розмірі 12 102 824,25 грн. (з урахуванням уточнених позовних вимог).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2015 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що за відповідачем обліковувалась податкова заборгованість у розмірі 12 102 824,25 грн., яка виникла внаслідок самостійно задекларованих платником податків грошових зобов'язань і не сплачених у встановлений строк самостійно та після надіслання податкової вимоги №551-25 від 01.09.2014.
По платі за користування надрами для видобування нафти борг становив 9 878 695,62 грн. в т.ч. 9 393 411,17 грн. - сума основного боргу та 485 284,45 грн. - пеня; - по платі за користування надрами для видобування природного газу борг склав 2 224 128,63 грн., в т.ч. 2 194 464,44 грн. - основного боргу та 29 664,19 грн. - пені.
Наявність зазначеної заборгованості зумовила звернення позивача до суду з вказаним позовом.
Відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.95.1 ст. 95 ПК України, контролюючі органи здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Якщо відповідно до законодавства у платника податків, окрім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно - територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно - територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Як платник податків ПАТ «Укрнафта» перебуває на обліку у Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників, тобто за своїм місцезнаходженням - основним обліком.
В Гадяцькій ОДПІ, згідно довідки від 03.11.2014 №2652/10/16-07-18-22, ПАТ «Укрнафта» перебуває в реєстрі платників окремих видів податків, як платник податків за неосновним місцем обліку.
З аналізу п.263.11.1 ст.263 ПК України (в редакції чинній до 01.01.2015), п.257.3 ст.257 Кодексу можливо дійти висновку, що місце обліку платника плати за користування надрами не може бути місцем реєстрації, у зв'язку з тим, що така реєстрація для плати за надра не передбачена діючим законодавством.
При цьому, слід звернути увагу, що Податковим кодексом України, зокрема ст.41, вирізняються поняття контролюючих органів та органів стягнення, розмежовуються їх повноваження.
Так, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи (п. 41.1 ст. 41 ПК України).
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень (п. 41.2 ст. 41 ПК України).
У відповідності з п. 91.1 ст. 91 ПК України керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №578 затверджений Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого.
Зі змісту Порядку та правових норм п. 59.5 ст. 59 ПК України, що кореспондуються з положеннями ст. 95 ПК України вбачається, що в разі непогашення добровільно податкового боргу, зазначеного у податкові вимозі, орган стягнення має право на погашення за рахунок коштів або майна платника податків всієї суми боргу, що виникла після надіслання податкової вимоги.
Отже, контролюючим органом, уповноваженим на стягнення податкового боргу з ПАТ «Укрнафта» є Міжрегіональне головне управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників.
Таким чином, Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Полтавській області є контролюючим органом у сфері податкових взаємовідносин щодо окремого виду податків, та є неналежним органом стягнення за вимогами про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» податкового боргу за користування надрами. Вказане свідчить про неправомірність звернення податкового органу до суду з даним позовом.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.10.2015 (К/800/36284/15).
Крім того, приписами ст.100 ПК України передбачено право платника податків звертися до податкових органів із заявами про розстрочення/відстрочення податкових зобов'язань та податкового боргу.
Відповідно до п.2.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574 можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком: - Міністерство доходів і зборів України - без обмежень суми; - головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - на суму не більше 3 млн. гривень; - державні податкові інспекції, спеціалізовані державні податкові інспекції - на суму не більше 300 тис. гривень.
Так, ПАТ «Укрнафта» 29.01.2015 звернулось до позивача із заявою від 29.01.2015 №09/02-545 (повторна заява від 25.02.2015 №09/02-1045) про розстрочення податкового боргу, який сформувався за вказаний позивачем період.
Державною фіскальною службою України прийнято рішення про розстрочення податкового боргу №196, 197, №198 та направлені договори від 15.07.2015 №8, №9, №10 про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу.
На час вирішення справи по суті, Державною фіскальною службою України 07.08.2015 прийнято рішення №260 про розстрочення податкового боргу ПАТ «Укрнафта» з рентної плати на загальну суму 32 518 642,24 грн. Ця сума включає в себе як плату за користування надрами, так і рентну плату, що не спростовано позивачем.
На підставі рішення №260 від 07.08.2015 між позивачем та відповідачем 10.08.2015 укладено договір про розстрочення податкового боргу №11, яким передбачено рівномірну сплату протягом п'яти послідовних місяців розстроченого податкового боргу ПАТ «Укрнафта».
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки податковий борг ПАТ «Укрнафта» розстрочено, то негайне його стягнення суперечитиме укладеному договору.
Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо невиконання умов договору про розстрочення та несплати податкового боргу із грошових зобов'язань, з огляду на те, що ПАТ «Укрнафта» надано копії платіжних доручень (т.2 а.с.162-173), які підтверджують факти часткової сплати розстроченого податкового боргу.
Будь-яких доказів на спростування позиції суду першої інстанції апелянтом при апеляційному розгляді справи не надано, та не наведено належного обґрунтування позиції позивача з посиланням на положення закону.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що апелянтом не надано належних доказів в обгрунтування заявлених вимог. Відповідно, позовні вимоги є необґрунтованими та правомірно залишені без задоволення судом першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Апелянт на виконання вказаних вимог ч.1 ст.71 КАС України не надав до суду належні докази обгрунтованості своїх вимог, та належним чином не обґрунтував їх.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 30.09.2015, та не можуть бути підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 98, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,
Апеляційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2015 - без змін.
Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.