06 квітня 2016 року
справа № 175/221/16-а(2-а/175/3/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області № 312 від 23.12.2015 року Про скасування встановленого режиму роботи магазину «Продукти-327» ТОВ «АТБ-маркет» відповідно до якого позивачу обмежено режим роботи магазину до 22:00 год.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області № 312 від 23.12.2015 року Про скасування встановленого режиму роботи магазину «Продукти-327» ТОВ «АТБ-маркет».
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник позивача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутністю останніх.
Заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 23 грудня 2015 року виконавчим комітетом Лубенської міської ради Полтавської області було прийнято рішення № 312 Про скасування встановленого режиму роботи магазину «Продукти-327» ТОВ «АТБ-Маркет» (далі - Рішення).
Згідно п. 1 ч. 2 рішення скасовується встановлений раніше цілодобовий режим роботи магазину «продукти-327» ТОВ «АТБ-маркет», який розташований за адресою: м. Лубни, пл. Ярмаркова, 30 та тимчасово до прийняття рішення про встановлення режиму даному магазину встановлено режим роботи до 22:00 год.
Пунктом 2 ч. 2 рішення було визнано таким, що втратив чинність пп. 01.3 п. 1 рішення виконкому від 27.06.2012 року № 158 «Про встановлення режиму роботи підприємств, установ та організацій сфери обслуговування», яким було встановлено режим роботи магазинам ТОВ «АТБ-маркет» цілодобово.
Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97) виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Статтею 30 Закону №280/97 визначено перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.
Зокрема, згідно п.п.9 п. «а» цієї статті до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (власні повноваження) належать встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Відповідно до п.п. 4 п. «б» ст.30 вказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.
Загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України визначаються Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №833 від 15.06.2006 року.
Відповідно до п. 13 Порядку провадження торговельної діяльності та п.1.7 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки від 24.07.2002 року №219, якими регламентуються основні вимоги щодо роботи суб'єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства, - режим роботи торговельного об'єкта та закладу ресторанного господарства встановлюється суб'єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування.
Отже, чинним законодавством не надано повноваження виконавчому комітету щодо встановлення режиму роботи підприємств, установ, організацій, які не належать до комунальної власності, без погодження такого режиму із власником, як і скасування такого.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не належить до підприємств комунального господарства або до комунальної власності.
Разом з тим, виконавчий комітет Лубенської міської ради Полтавської області, оскаржуваним рішенням № 312 від 23.12.2015 року, скасував та встановив для позивача режим роботи без його погодження з власником (без попередження товариства про розгляд питання про встановлення режиму роботи та попередньої пропозиції щодо погодження такого режиму). Доказів на підтвердження протилежного відповідач не надав.
Відомості щодо того, що позивач свідомо уникав обговорення та погодження з органом місцевого самоврядування режиму роботи закладу в матеріалах справи також відсутні.
Таким чином, відповідачем при прийняті рішення про скасування та встановлення режиму роботи ТОВ "АТБ-маркет" порушено вимоги чинного законодавства, які чітко встановлюють обов'язковість погодження з власником режиму роботи підприємства.
Посилання відповідача на положення статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», як підставу до прийняття виконавчим комітетом рішення про обмеження режиму роботи закладу позивача, є безпідставні з огляду на наступне.
За приписами статті 24 вказаного закону органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.
У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
Проведення на захищених об'єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.
Передбачені частинами другою, третьою та четвертою цієї статті вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки: 1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 2) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень; 3) попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій; 4) надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень; 5) попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони; 6) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування; 7) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 8) відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань; 9) проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.
Сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.
Оскаржуваним рішенням позивачу не визначалися обмеження відповідно до затверджених правил. Відповідачем також не надано доказів, що оскаржуване рішення приймалося на виконання функцій контролю за додержанням Правил тиші.
Щодо посилання відповідача на те, що оскаржуване рішення останнім прийнято у зв'язку зі зверненнями мешканців будинків прилеглих магазину про порушення громадського порядку в нічний час, то колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що зазначене звернення (а.с. 38) взагалі не можливо ідентифікувати, оскільки воно не містить ні вхідного номеру, ні дати його складання.
Крім того, слід зазначити, що забезпечення правопорядку, в тому числі з питань дотримання вимог ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (посилання на останній міститься в спірному рішенні) покладається шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу, що приймається згідно ст. 17 останнього - органами доходів і зборів та/або органом який видав відповідну ліцензію або ж на підставі рішення суду, а відповідно акти про результати перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог щодо торгівлі алкогольними напоями в нічний час на території міста Лубен (а.с. 44, 45) не можуть бути прийняті до уваги, як одна з підстав для прйиняття спірного рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішення - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай