Справа № 826/5860/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
13 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Старової Н.Е.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2013 №0009602203.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2014, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2014, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2015 касаційну скаргу ТОВ "Завод Євроформат" задоволено частково, вищевказані рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2016 позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Завод Євроформат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, результати якої оформлено актом від 24.10.2013 р. № 614/26-54-22-03-07/31724919, де встановлено порушення: п.44.1 ст.44, п.135.2, пп.135.2, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1486286,00 грн.; п.44.1 ст.44, п.135.2, пп.135.2, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 729411,00 грн.
За результатами перевірки та виявлених порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 №0009602203, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 729 411,00 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та висновками податкового органу, позивач після процедури адміністративного оскарження, звернувся до суду.
Перевіркою відображених в рядку 02 Декларації «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 у сумі 129395171,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення підприємством діяльності з виробництва металевих дверей для встановлення в будинках підіймального устаткування-ліфтів пасажирських з придбаних комплектуючих та матеріалів, та їх реалізацію, а також реалізацію комплектуючих та запчастин до ліфтів і виступало підрядником (посередником) по виконанню будівельно-монтажних та пусконаладжувальних робіт при заміні або реконструкції ліфтів пасажирських. Підприємство не має на балансі власних приміщень, тому залучає для ведення господарської діяльності орендовані.
Основним покупцем було ТОВ «Укрліфтсервіс» по договору № 55-1610 від 16.10.2012.
Предметом перевірки податкового органу стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Жалсі», ТОВ «Еліткомпані Харків», ТОВ «Унісон дизайн», ТОВ «Штудіан», ТОВ «Рослич», ТОВ «Д.К.-Груп», ТОВ «Запоріжметал Холдинг», на підставі аналізу яких, відповідач дійшов висновку про їх нереальність.
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Штудіан», суд зазначає наступне.
Перевіркою встановлено, що відповідно до наданої ТОВ «Завод Євроформат» оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 на підприємстві значиться непогашена кредиторська заборгованість в сумі 55652,80 грн. по ТОВ «Штудіан», яка виникла в результаті невиконання ТОВ «Завод Євроформат» умов договору купівлі-продажу № 44 від 29.05.2010 Відповідно до наданої ТОВ «Завод Євроформат» видаткової накладної № 333105 від 31.05.2010 р. підприємство отримало від ТОВ «Штудіан» листи х/л різних розмірів на загальну суму 137656,80 грн.
ТОВ «Штудіан» постановою Господарського суду м. Києва від 20.12.2010 у справі №46/545-б визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Товариство припинено про що внесено відповідний запис до державного реєстру. У зв'язку із наведеним у ТОВ «Завод Євроформат» виникла безнадійна заборгованість у сумі 55652,80 грн., внаслідок чого занижено дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування.
Водночас відповідач вказує в акті перевірки від 24.10.2013 №614/26-54-22-03-07/31724919, що вказане порушення не вплинуло на формування податкового кредиту з ПДВ.
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Запоріжметал Холдинг», суд зазначає наступне.
Між ТОВ «Запоріжметал Холдінг» (постачальник) та ТОВ «Завод Євроформат» (покупець) укладено договори поставки № 318/09/11 від 16.09.2011, № 05/01/12 від 11.01.2012, відповідно до умов яких постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця металопрокат, а покупець зобов'язується прийняти товар від постачальника та оплатити його згідно умов даного договору.
На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів позивачем надано суду банківські виписки (а.с.42, 45, 50 Додатку № 4), рахунки - фактури (а.с.63-68 Додатку № 4), видаткові накладні (а.с.68-69, 71 -72 Додатку № 4), звіт про партії товарів (а.с.21-52 Том 2).
На підтвердження перевезення товару позивачем надано суду товарно-транспортні накладні (а.с.70, 73 Додатку № 4).
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Жалсі», та ТОВ «Завод Євроформат» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларацій з податку на прибуток підприємства за IV квартал 2012 року віднесено суму в розмірі 654910,00 грн.
Дані витрати сформовані по контрагенту ТОВ «Жалсі», зумовлені придбанням товарів - комплектуючих для ліфтів по договору поставки №ЖА-1487 від 04.10.2012, укладеному між покупцем ТОВ «Завод Євроформат» та ТОВ «Жалсі» по договору поставки № ЖА-00001501 від 20.11.2012. На підтвердження розрахунків між позивачем та ТОВ фірма «Жалсі» надано банківські виписки (а.с.108, 113, 117 Додатку № 4, а.с.106 Додатку № 2).
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Рослич», суд зазначає наступне.
Між ТОВ «Завод Євроформат» (покупець) та ТОВ «Рослич» (постачальник) укладено договір поставки №5 від 20.02.2012, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця матеріали - дверну фурнітуру в номенклатурі, асортименті та за цінами, в строки, визначені цим договором.
На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано суду видаткові накладні (а.с.11-41 Додаток №4), а розрахунків між сторонами, позивачем надано суду банківські виписки (а.с.174-247 Додатку № 3, а.с.104 Додатку №4).
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Д.К.-Груп» суд зазначає наступне.
Між ТОВ «Завод Євроформат» та ТОВ «Д.К.-Груп» укладено договір про надання послуг № 2012/11-01 від 22.10.2012. Даний договір укладено на виконання взятих на себе зобов'язань по договору підряду №55-1610 від 16.10.2012, укладеного з ТДВ «Укрліфтсервіс».
На підтвердження реальності виконання договору позивачем надано суду акти приймання ліфтів по виконанню будівельно-монтажних та пусконаладжувальних робіт по вул. Драйзера, 26 та вул. Малишка, 3, що в м. Києві (а.с.153-184 т.1) та фотоматеріали (а.с.186-201 т.1), акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 1-172 Додаток №3).
Також на підтвердження виконання робіт за договором позивачем надано суду експертний звіт щодо розгляду кошторисної частини робочого проекту № 00-1892/1-12/КД від 31.10.2012 р.
На підтвердження розрахунків між сторонами позивачем надано суду банківські виписки (а.с.117 Додатку №4, а.с.48, 51 Додатку №4, а.с.106, 108 Додатку №2). На підтвердження розрахунків з ТДВ «Укрліфтсервіс» позивачем надано суду банківську виписку (а.с.104 Додатку № 2).
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Еліткомпані Харків», то ТОВ «Завод Євроформат» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларацій з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2012 року віднесло суму в розмірі 260000,00 грн., витрати по контрагенту ТОВ «Еліткомпані Харків» за отриману продукцію - комплектуючі до ліфтів пасажирських до договору поставки № ЕКХ-0204 від 02.04.2012 р., укладеному між ТОВ «Завод Євроформат» (покупець) та ТОВ «Еліткомпані Харків» (постачальник). На підтвердження розрахунків між сторонами позивачем надано банківські виписки (а.с.74 - 75, 77 Додатку № 4).
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП «Унісон дизайн», та на підтвердження розрахунків між сторонами позивачем надано суду банківську виписку (а.с.86, 93 Додатку № 4). Товар (двері металеві протиударні) було реалізовано ТОВ «Епіцентр К» (договір поставки № 288680 від 27.10.2011 р.), товар (шафи, двері, панелі лицеві тощо) - ТОВ «БІ МОБАІЛ» (договір купівлі-продажу № 134 від 29.03.2011), Рухлядєву Ю.М. (договір поставки та виконання робіт № 56 від 23.03.2011).
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів робіт/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України).
Згідно п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Як зазначено у пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Суди обох інстанцій ретельно дослідили докази, надані позивачем на підтвердження реальності фінансово-господарських відносин з контрагентами та економічної доцільності, які містять обов'язкові реквізити, та дійшли висновку, що по операціям, які проведені між позивачем та його контрагентами здійснено оплату, належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку, що цілком підтверджує реальність здійснення таких операцій, з урахуванням самого змісту послуг та видів діяльності позивача та його контрагентів.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює висновки відповідача, оскільки вони ґрунтуються, як правило, на актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, а також інформації, отриманої із АІС «Податковий блок», яка не є належним доказом в розумінні ст.70 КАС України.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Завод Євроформат» зверталось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2013 №0009592203, яке винесено за висновками акту 24.10.2013 №614/26-54-22-03-07/31724919, на підставі якого позивачу донараховано податок на прибуток підприємств.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 у справі №826/5859/14, яке набрало законної сили, апеляційну скаргу ТОВ "Завод Євроформат" - задоволено частково.
Позов задоволено частково, та скасовано податкове повідомлення-рішення №0009592203 від 20.11.2013, в частині сум донарахованого податку на прибуток в розмірі 1 436 270,00 грн. та сум штрафної санкції (50%) в розмірі 718 135 грн.
Вказана постанова залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.07.2015.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення встановив, що отримання представником ТОВ "Завод Євроформат" фінасово-господарських та бухгалтерських документів щодо таких контрагентів як: ТОВ "Фірма Жалсі", ТОВ "Еліткомпані Харків", ТОВ "Унісон-Дізайн", що витребувані Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань Міндоходів у зв'язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадження № 32013000000000077, не забезпечено належним чином.
Водночас, згідно поданого детального поепізодного розрахунку нарахованих податків та застосованих штрафних санкцій (по акту перевірки №614/26-54-22-03-07/31724919 від 24.10.2013, податкове повідомлення-рішення №0009592206 від 20.11.2013), суми донарахованого податку на прибуток та суми штрафних санкцій (50%) не нараховувались щодо таких контрагентів, як: ТОВ "Штудіан", ТОВ "Запоріжметал Холдінг", ТОВ "Рослич", ТОВ "Еліткомпані Харків" та ПП "Унісон Дизайн".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 було встановлено реальність господарських операцій за договором підряду №55-1610 від 16.10.2012 р., укладеного між TOB "Завод Євроформат" з ТДВ "Укрліфтсервіс", та за договором №2012/11-01 від 22.10.2012 на виконання будівельних та пусконалагоджувальних робіт, укладеного позивачем з TOB "Д.К.-ГРУП".
ТОВ "ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ", починаючи з півріччя 2012, включено 25% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначеного уточненою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2011 ряд. 07, вх. ДПІ від 22.05.2012 №9016729088, в розмірі 200 000,00 грн.(800000 х 0,25 = 200000).
Пунктом 3 п. 4 р. XX Перехідні положення ПК України визначено, що п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 - 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів, починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.
Отже, наведені обставини дають змогу стверджувати, що фактичним результатом діяльності ТОВ "ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ" за 2011 є позитивне, а не від'ємне значення, внаслідок чого підприємством безпідставно включено до рядка 06.5 декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 суму в розмірі 200000 грн., чим завищено дані рядка 06.5 на вказану суму.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, з урахуванням рішення суду, яке набрало законної сили та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що відповідачем протиправно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 529 411,00 (729 411,00 - 200 000,00) грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 № 0009602203 в цій частині є протиправним.
Будь-яких належних доказів та посилань на спростування позиції суду першої інстанції, апелянтом при апеляційному розгляді справи не надано.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Апелянт на виконання вказаних вимог ч.1 ст.71 КАС України не надав до суду належні докази правомірності своїх вимог, та належним чином не обґрунтував їх.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 08.02.2016, та не можуть бути підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 апелянту відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі. Станом на 13.04.2016 судовий збір заявником апеляційної скарги не сплачено, тому він підлягає стягненню судом, в розмірі встановленому ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", та відповідно до обсягу вимог.
Згідно з ч.1 ст.9 цього Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. З врахуванням положень ч.2 ст.94 КАС України судовий збір у розмірі 3890 грн. за подання апеляційної скарги необхідно стягнути до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 41, 98, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2016 - без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3890 (три тисячі вісімсот дев'яносто) грн.
Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.