01 березня 2016 року справа №810/4816/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;
при секретарі судового засідання - Гай А.В.;
за участю:
позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача -Зілової Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Київській області, Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки
про визнання протиправною та скасування постанови,
позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Київській області від 18.09.2015 р. №033592 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Свої вимоги обґрунтовує безпідставністю висновків акту перевірки про відсутність у нього документів для здійснення пасажирських перевезень, а відтак і незаконністю прийнятого на підставі акту перевірки рішення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у мотивувальній частині позовної заяви, просив скасувати оскаржувану постанову.
Згідно положень ч.2 ст.52 КАСУ, суд залучив у якості другого відповідача у справі Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та пояснила, що відповідач, ухвалюючи спірну постанову, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом.
Зазначила, що 14.08.2015 р., в процесі перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів, працівниками відповідача було встановлено, що на центральній АС Переяслав-Хмельницького знаходився транспортний засіб, належний позивачу, водієм здійснювалось надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону. Так, перевіряючими було встановлено відсутність розклад руху на час відправлення -15 годин із Переяслав-Хмельницького, таблиця вартості проїзду. У зв'язку з чим було складено акт №006893 від 14.08.2015 р. та до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. Наполягала на правомірності прийнятого рішення.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка гр. ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він працював як найманий працівник у СПД ОСОБА_1 14.08.2015 р., коли він знаходився поблизу а/с Переяслав-Хмельницький, до нього звернулись працівники відповідача, які представились та попросили надати їм перевізні документи та подорожній лист. Всі наявні у нього документи він передав, проте було складено акт про правопорушення. У поясненнях, зроблених ним власноруч в акті перевірки, він зазначив, що з усіх питань необхідно звертатися на фірму, тобто до СПД ОСОБА_1. Чому він не вказав в акті свою незгоду з викладеним, пояснити не зміг.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що 14.08.2015 р. він разом із працівниками управління Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті ОСОБА_5 здійснюв рейдову перевірку на площині радіусом 17 км.+600 м. з центом АС Переяслав-Хмельницький. В процесі перевірки автотранспортного засобу, який перебував в зоні перевірки було виявлено у водія ОСОБА_3 відсутність розкладу руху на час відправлення 15:00 годин та таблиці вартості проїзду. За наслідками перевірки було складено акт №006893, а в подальшому винесена постанова про застосування адміністративно-господарських санкцій. Подробиць складання акту він не пам'ятає, позаяк пройшло багато часу, проте підтверджує, що всі виявлені порушення були зафіксовані.
Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, з'ясувавши фактичні обставини справи, надавши їм відповідної правої оцінки, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке:
14.08.2015 р., на підставі направлення на проведення рейдової перевірки №024086 від 14.08.2015 р. державними інспекторами управління Державної інспекції України з питань безпеки на наземному транспорті у Київській області ОСОБА_4, ОСОБА_5 була проведена перевірка належного ФОП ОСОБА_1 транспортного засобу- мікроавтобуса д.н НОМЕР_1, яким надавалися послуги з регулярних пасажирських перевезень за маршрутом Переяслав-Хмельницький - Дівички, водієм ОСОБА_3
Під час перевірки було виявлено відсутність у водія розкладу руху на час відправлення, а також таблиці вартості проїзду, у зв'язку з чим складено акт №006893. В цей же день, 14.08.2015 р., через водія ОСОБА_3 для ФОП ОСОБА_1 було передане повідомлення про дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, на копії повідомлення ОСОБА_3 поставив свій підпис.
18.09.2015 р., за порушення абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» позивач був підданий штрафу у розмірі 1700 грн. згідно постанови №033592 від 18.09.2015 р.
Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.
Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке: відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.
Постановою КМУ від 29 лютого 2012 р. № 153 "Про утворення територіальних органів державної інспекції з безпеки на наземному транспорті" була утворена як юридична особа публічного права територіальний орган Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті управління Укртрансінспекції у Київській області. Постановою КМУ від 26 червня 2015 р. № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» ліквідовані особи публічного права територіальні органи Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті за переліком згідно з додатком 1, куди увійшла і Укртрансінспекція. Установлено, що правонаступником майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються, згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті. Згідно додатку до постанови КМУ від 26 червня 2015 р. №592 замість Укртрансінспекції у Київській області утворено Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
Основним завданням територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.
Згідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.
З аналізу положень Закону України "Про автомобільний транспорт", положення про управління Укртрансінспекції (чинне на момент існування спірних відносин), положення про її територіальні органи, суд приходить до висновку про наявність повноважень у начальника (заступника) територіального управління на застосування стягнень у виді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Отже, відповідач у відносинах з ФОП ОСОБА_1, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Статтею 3 цього Закону встановлено, що він регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідачем застосована штрафна санкція до автомобільного перевізника - ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з наданням послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: розкладу руху на час відправлення 15:00 годин та таблиці вартості проїзду.
Згідно ст.39 Закону України автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документами для регулярних пасажирських перевезень є для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл,; паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" обов'язковими документами для регулярних пасажирських перевезень, які повинні бути у водія автобуса, є, в т.ч., розклад руху та таблиця вартості проїзду.
Відповідно до абз.3 ч. 1 ст. 60 ЗУ №222-VIII за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що на момент перевірки, 14.08.2015 р., у водія ОСОБА_3 був наявний розклад руху автобусів на період з 05.06.2013 р. по 05.06.2015 р. (досліджений в судовому засідання), в якому відсутній розклад руху на 15:00 годин.
У якості спростування доводів перевіряючих ФОП ОСОБА_1 було надано до суду інший розклад руху автобусів на приміському внутрішньорайонному транспорті на період з 06.06.2015 р., в якому зазначено час відправлення 15:30. Однак, вказаний розклад суд не приймає до уваги, оскільки у розкладі зазначено, що він вводиться в дію з 08.09.2015 р., отже на момент перевірки цей розклад був нечинним.
Крім того, перевіркою було встановлено та зафіксовано актом перевірки від 14.08.2015 р. факт відсутності таблиці вартості проїзду. Дана обставина була підтверджена і показами свідка ОСОБА_4
Обґрунтувати у судовому засіданні викладені обставини позовної заяви щодо наявності такої таблиці в момент перевірки, належними та допустимими доказами, позивач не зміг. Не надав з цього приводу і переконливих пояснень свідок ОСОБА_3, який не зміг засвідчити факт наявності всіх необхідних документів в момент перевірки.
Отже, суд приходить до висновку, що при перевірці автотранспорту, належного позивачу у водія були відсутні як розклад руху на час відправлення 15:00 годин, так і таблиця вартості проїзду, що зафіксовано актом перевірки №006893 та не спростовано в процесі розгляду справи.
Оскільки за вищевикладене правопорушення ст.60 Закону №222-VIII передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарської санкції- штрафу, постановою від 18.09.2015 р. з позивача стягнуто 1700 грн. штрафу.
При ухваленні даної постанови суд враховує, що дане рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими.
Суд також приймає до уваги, що до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті було внесено низку змін. Зокрема, згідно із змінами до п. 14, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту,- постанова КМУ від 20.05.2013 року № 422.
Відповідно до 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 8 листопада 2006 р. № 1567 зі змінами від 20.05.2013 р., у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Вищевикладене спростовує твердження позивача про порушення його прав складанням акту перевірки в одному екземплярі, оскільки вказаним Порядком не передбачено обов язок відповідача складання даного виду акта двох екземплярах.
Крім того, відповідачем згідно вимог пункту 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок), в силу якого, про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням, належним чином повідомлено власника транспортного засобу через особу ОСОБА_3 про розгляд справи 25.08.2015 р. з 10 до 16 год. Позивач не скористався правом регламентованим зазначеною нормою та не прибув до управління Укртрансінспекції на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
За приписами пункту 27 Порядку встановлено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів. Враховуючи встановлені обставини, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Брагіна О.Є.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 04 березня 2016 р.