10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.
Суддя-доповідач:Шевчук С.М.
"12" квітня 2016 р. Справа № 817/3223/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів: Майора Г.І.
Одемчука Є.В.,
при секретарі Витрикузі В.П. ,
за участю сторін
представників- прокурора Слівінського О.О.,
розглянувши заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про роз'яснення постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від "08" лютого 2016 р. ,-
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "10" грудня 2014 р. скасовано.
Прийнято нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з Прокуратури Запорізької області на користь ОСОБА_4 32372,85грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Присуджено на користь ОСОБА_4 документально підтверджені судові витрати, пов'язані з прибуттям до суду у розмірі 49,50грн. за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури Запорізької області.
16 березня 2016 року Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області звернулось до Житомирського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення вказаної постанови суду. У заяві Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області просить роз'яснити постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року в частині визначення конкретної суми, яка підлягає примусовому стягненню з прокуратури Запорізької області на користь ОСОБА_4 особи, яка має вирахувати та утримати зі стягуваної суми передбачені законом податки і збори; порядку проведення вирахування, утримання та перерахування передбачених законом податків і зборів до бюджету та цільових фондів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, розглянувши заяву, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Виходячи з приписів вказаної норми, підстави для роз'яснення судового рішення існують лише тоді, коли постанова чи ухвала суду є незрозумілою, та без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Механізм, визначений ст.170 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не погоджується (або не розуміє) з мотивацією судового рішення. У такому випадку може бути використане право касаційного оскарження рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Порядок виконання рішення суду, як підстава для роз'яснення рішення не передбачена ст. 170 КАС України, тому підставою для роз'яснення бути не може.
Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Як слідує з роз'яснень, що містяться в п.19 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», за правилами ст.170 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року стягнуто з Прокуратури Запорізької області на користь ОСОБА_4 32372,85грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку. Зазначена сума вказана судом без утримання податків та зборів.
Судом встановлено, що обумовлена резолютивна частина рішення викладена судом чітко, є зрозумілою та не припускає не однозначного трактування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2016року роз'ясненню не підлягає.
Водночас, колегія суддів зазначає, що боржником в даній справі є Прокуратура Запорізької області, як колишній роботодавець в розумінні ст. 162,171 Податкового Кодексу України є податковим агентом, який зобов'язаний виконати зазначене рішення суду та здійснити виплату обумовленої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку застосовуючи норми чинного законодавства про оплату праці та норми ст. 164-171, п. 1.1-1.7 п. 16 -1 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, якими встановлено ставки податку та збору та правила їх нарахування, утримання та перерахування до бюджету.
Керуючись ст. ст.170,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області від 16 березня 2016 року про роз'яснення постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2016року суду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М. Шевчук
судді: Г.І. Майор
Є.В.Одемчук
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Прокуратура Запорізької області вул.Матросова, 29-а,м.Запоріжжя,69057
Прокуратура Житомирської області - вул. 1 Травня, 11, м.Житомир