Дружківський міський суд Донецької області
Справа № 2-а-957/11
09 лютого 2011 р. м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Панова Т.Л., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці, в якій вказав, що він має статус „дитина війни”. Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” йому повинна виплачуватися, як дитині війни, соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак така допомога йому сплачувалась не в повному обсязі. Просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з липня по грудень 2007року, з травня по грудень 2008року, за 2009рік та з 01 січня 2010року, та проводити зазначені виплати в подальшому.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явилися, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю.
Суд прийняв рішення розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі доказів, що містить адміністративна справа.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з відповідним позовом, тому позовні вимоги за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 07 червня 2010 року ухвалою судді були залишені без розгляду.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус „дитина війни”.
Законом України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004 року визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2010 р.і по день розгляду справи дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не зупинялася.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнаються і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Позивач в позові просить зобов'язати відповідача виплачувати підвищення до пенсії в подальшому, але ця вимога не відповідає ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, їхнійх посадових і службових осіб. Без такого порушення, а лише допускаючи можливість неправомірної поведінки суб'єкта оскарження, є неможливим захист прав у майбутньому.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач як особа, яка має правовий статус „дитина війни”, має право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії з 08 червня 2010 року по день прийняття рішення по справі, то б то по 02 лютого 2011 року, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а дії відповідача щодо ненарахування та невиплати зазначеного підвищення, передбаченого статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у зазначений період є незаконними.
Виплата позивачу підвищення пенсії повинна відбуватися за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки статтею 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
На підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії з порушенням вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 08 червня 2010 року по 09 лютого 2011 року - незаконними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 08 червня 2010 року по 09 лютого 2011 року у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум.
Копію постанови надіслати особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: Т. Л. Панова