Рішення від 13.10.2011 по справі 2-1086/11

Справа 2-1086/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

при секретарі Костіній І.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Дружківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що з 1990року по березень 2004року вона користувалася земельної ділянкою у ОСОБА_2 по вулиці Котляревського, 21 в м.Дружківка. На земельній ділянці вирощувала овочі, допомагала ОСОБА_2 по господарству, частково займала підвальне приміщення в цьому будинку. З ОСОБА_2 у них склалися гарні стосунки, і оскільки в неї не було родичів, вона 29 жовтня 1992року склала на її користь заповіт, яким заповіла їй житловий будинок, що знаходиться за адресою вул.Котляревського,21 м.Дружківка.

Навесні 2004року ОСОБА_2 відмовилася підключати воду будинку, а вона відмовилася від земельної ділянки. З весни 2004року вони припинили будь-які стосунки з ОСОБА_2

У червні 2010року вона випадково дізналася про смерть ОСОБА_2 Вважала, що заповіт вона загубила і він втратив свою силу.

У травні 2011року випадково знайшла цей заповіт і звернулася з ним до нотаріальної контори за консультацією, де їй порадили звернутися до суду.

Просить визначити їй додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги. Пояснила, що між її сім'єю та ОСОБА_2 довгий час існували дружні стосунки. У померлої ніяких родичів не було, чоловік її помер вже давно. ОСОБА_2 з власної ініціативи склала на її користь заповіт у 1992році. Після цього відносини продовжувалися до 2004року. У 2004році ОСОБА_2 виявила небажання підключити воду до будинку. Оскільки вони користувалися городом на її подвір'ї, то ця обставина мала для них суттєве значення. Потім ОСОБА_2 сказала, що бажає, щоб її доглядали сусіди.Після цього вони вимушені були покинути город і припинити відносини з ОСОБА_2.

У літку 2010року випадково зі слів знайомих їй стало відомо, що ОСОБА_2 померла. Про існування заповіту вона забула, бо вважала, що ОСОБА_2 могла по іншому розпорядитися своїм майном. У травні 2011року вона знайшла цей заповіт у своїх документах. Вона звернулася за консультацією до нотаріуса. Оскільки у неї не було свідоцтва про смерть ОСОБА_2 звернулася до РАГСУ, отримала свідоцтво. Нотаріус пояснила, що нею пропущено 6місячний строк і відмовила в оформленні її прав на спадщину. Просить її позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надали заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечують.

Суд прийняв рішення про розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до заповіту, складеному ОСОБА_2, вона робить розпорядження, яким, належний їй будинок з надвіриними будівлями, що знаходиться в м. Дружківка по вулиці Котляревського, 21, заповідає ОСОБА_1 позивачу по справі (а.с.10).

Зазначений заповіт на час розгляду справи не визнаний недійсним.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла 04 травня 2004року (а.с.11)

Судом встановлено, що на час розгляду справи після смерті ОСОБА_2 заяви про прийняття або відмову від спадщини до Дружківської державної нотаріальної контори не надходило, спадкова справа не заводилася, та свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Відповідно до ст. 1235 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої за заповітом. І відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець для прийняття спадщини мав подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Позивач вказаних дій не виконав.

Але, суд вважає, що доводи позивача щодо причин пропуску строку для звернення в нотаріальну контору з приводу прийняття спадщини є зрозумілими і переконливими. Більш того, ці пояснення позивача ніким не спростовані. А представник міської ради не заперечував проти задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи вказані обставини, відсутність заперечень відповідача щодо задоволення позовних вимог позивача, відсутність інших спадкоємців і відсутність спору про право на спадщину, у суду є підстави, що передбачені ч.3 ст. 1272 ЦК України для надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 -215, 223 ЦПК України, на підставі ст. 1268-1270, 1272 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

ОСОБА_1 встановити додатковий строк -три місяці -для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлої 04 травня 2004року, з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Т. Л. Панова