Справа № 2-2727/2009
19 травня 2009 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,
при секретарі - Шмат М.С.,
за участю : позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, про виділення частки майна співвласників, що знаходиться у спільній сумісній власності, надання додаткового строку для прийняття спадщини,
23.02.2009 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпропетровської міської ради, треті особи - ОСОБА_3, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, про виділення частки майна співвласників, що знаходиться у спільній сумісній власності, визнання права власності. (а.с. 4-6)
В ході судового розгляду позивач подала суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, про виділення частки майна співвласників, що знаходиться у спільній сумісній власності, надання додаткового строку для прийняття спадщини. (а.с. 38-40)
Позивач у позовній заяві, з урахуванням уточнень, та представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 28.10.2006 року помер ОСОБА_5, який доводився позивачу батьком. Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з частини квартири АДРЕСА_1, яка належала позивачу, спадкодавцю та відповідачу - ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло. Однак оформити прийняття спадщини у Першій дніпропетровській державній нотаріальній конторі позивач не змогла, оскільки нею був пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини, а також у зв'язку з тим, що видача свідоцтва про право на спадщину можлива лише після визначення частки померлого у спільному майні, а тому позивач просила суд надати їй додатковий строк для прийняття спадщини, припинити право спільної сумісної власності співвласників на квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ними право спільної часткової власності на зазначену квартиру - по 1/3 частці кожному. (а.с. 38-40)
У судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідач - ОСОБА_3, проти обставин, викладених у позовній заяві, та позовних вимог не заперечувала, просила суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач - ОСОБА_4, проти обставин, викладених у позовній заяві, та позовних вимог не заперечувала, просила суд задовольнити позовні вимоги.
Третя особа - Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора свого представника для участі у розгляді справи не направила, про час та день розгляду справи повідомлялася належним чином, суду надала заяву, якою просила суд розглядати справу за відсутності її представника та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства. (а.с. 31).
Вислухавши пояснення позивача та його представника, відповідачів, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачу, ОСОБА_5, який помер 28.10.2006 року та відповідачу - ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Виконавчим комітетом міської ради народних депутатів від 26.08.1999 року, належала квартира АДРЕСА_1. Право власності на зазначену квартиру зареєстровано в КП «ДМБТІ» за вказаними особами на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.08.1999 року, ці обставини підтверджуються копіями свідоцтва про право власності на житло, копією листа КП «ДМБТІ» від 27.03.2009 року за № 3716 та не заперечувалися сторонами у судовому засіданні. (а.с. 16, 49)
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 помер 28 жовтня 2006 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть І-КИ № 113330. (а.с. 19-20)
Згідно Свідоцтва про одруження від 18.09.1982 року ІІ-КИ № 483647 гр. ОСОБА_5, який помер 28.10.2006 року, та відповідач - гр. ОСОБА_3 з 18.09.1982 року перебували у законному зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією зазначеного свідоцтва. (а.с. 12)
Факт родинних відносин між гр. ОСОБА_5, який помер 28.10.2006 року, та позивачем підтверджується копією Свідоцтва про народження від 07.09.1983 року ІІІ-КИ № 499117, згідно до якого гр. ОСОБА_5 доводився позивачу батьком. (а.с. 13)
Факт родинних відносин між гр. ОСОБА_5, який помер 28.10.2006 року, та відповідачем - гр. ОСОБА_4, підтверджується копією Свідоцтва про народження від 24.07.1953 року ЯИ № 089570, згідно до якого гр. ОСОБА_5 доводився відповідачу - ОСОБА_4, сином. (а.с. 8)
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що після одруження прізвище позивача змінилося з дівочого - ОСОБА_4, на ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.14)
У судовому засіданні встановлено, що заповіт гр. ОСОБА_5 не залишив, а тому спадкоємцями за законом після його смерті залишилися його донька ОСОБА_1 - позивач та відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося у судовому засіданні. (а.с. 8, 12-13)
Згідно листа Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 04.04.2009 року за № 1469/01-14, спадкова справа на майно гр. ОСОБА_5, померлого 28.10.2006 року, не відкривалася. (а.с. 33)
У судовому засіданні встановлено, що позивач з 25.12.1999 року зареєстрована та мешкає у квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, та не заперечувалося сторонами у судовому засіданні. (а.с. 18)
Судом також встановлено, що позивачем був пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини у зв'язку із тим, що на час відкриття спадщини позивач здійснювала догляд за своїм малолітнім сином - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується поясненнями позивача у судовому засіданні та копією свідоцтва про народження дитини. (а.с. 59)
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України (2003 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
В силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
В силу ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Статтею 1226 ЦК України визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Частиною 1 ст. 368 ЦК України регламентовано, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
За змістом ч. 1-3 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності щодо вимог позивача до відповідачів, суд виходить з того, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт правомірності набуття позивачем, відповідачем ОСОБА_7 та ОСОБА_5, померлим 28 жовтня 2006 року, у власність квартири АДРЕСА_1, виходячи із презумпції рівності часток співвласників у спільному майні, а також беручи до уваги те, що відповідачі не заперечують проти задоволення позовних вимог, враховуючи поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на позивача.(а.с. 2-3)
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 356, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369, ч. 1-3 ст. 372, ст. 1217, ч. 1 ст. 1220, ч. 2 ст. 1223, ст.ст. 1226, 1261, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 3 ст. 1272 ЦК України (2003 р.), ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
Припинити право спільної сумісної власності співвласників на квартиру АДРЕСА_1.
Визначити, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 (який помер 28 жовтня 2006 року), ОСОБА_3, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 26 серпня 1999 року Виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів в рівних частках, а саме: 1/3 - ОСОБА_5 (який помер 28 жовтня 2006 року); 1/3 - ОСОБА_3; 1/3 - ОСОБА_1.
Надати ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини протягом двох місяців для подання нею заяви в Першу дніпропетровську державну нотаріальну контору м. Дніпропетровська після смерті ОСОБА_5 (померлого 28 жовтня 2006 року)
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жотвневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ф.Ф. Маймур