Справа № 2-2838-1/07
17 грудня 2007р. Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.
при секретарі Сторчоус Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-тя особа Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна» про визнання угоди недійсною, суд, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, укладений 29.12.2006р. між ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4., посилаючись на те, що даний договір є удаваним, вчинений для приховання договору купівлі-продажу даної частини квартири, оскільки ОСОБА_2. заборгував ОСОБА_4 12 500доларів США і з метою погашення боргу вирішив продати належні йому та його матері ОСОБА_3 частини квартири.
Також позивач просить визнати недійсним даний договір купівлі-продажу 1/2 частини квартири як такий, що не відповідає вимогам закону, посилаючись на те, що ОСОБА_2. та ОСОБА_3 не були виконані вимоги ст. 362 ЦК України з приводу повідомлення співвласників про продаж своїх часток.
Відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3 позов визнали.
Представники відповідача ОСОБА_4. позов визнали частково, посилаючись на те, що дійсно ОСОБА_2. заборгував ОСОБА_4. 12 500доларів США, грошей для повернення не мав і вони вирішили погасити борг шляхом відчуження на користь ОСОБА_4. частин квартири, належних ОСОБА_2. та його матері ОСОБА_3 При укладенні договору-дарування вони дійсно мали на увазі укладення договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири, тому просять суд визнати договір дарування недійсним та застосувати до нього правила договору купівлі-продажу. Проти визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири заперечують, посилаючись на те, що порушення права співвласників на переважну купівлю не є підставою
2
для визнання договору купівлі-продажу недійсним, а для пред'явлення позову про переведення на нього прав і обов'язків покупця.
3-тя особа Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про день слухання справи повідомлена належним чином, просить слухати справу у відсутність його представника.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 22.12.2006р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір дарування, згідно якого ОСОБА_2. та ОСОБА_3 подарували належну їм на праві власності 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 /ас 11-12/.
Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили.
Встановлено, що ОСОБА_2. позичив у ОСОБА_4. гроші в розмірі 12 500доларів США, які зобов'язався повернути в строк до 26.10.2006р.
Оскільки грошей для повернення ОСОБА_4 у ОСОБА_2. не було, вони вирішили оформити відчуження належних ОСОБА_2. та його матері ОСОБА_3 частин квартири АДРЕСА_1 Даний факт знайшов підтвердження в судовому засіданні та не оспорюється сторонами. Крім того, відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що її чоловік - позивач по справі не заперечував проти укладання ними договору купівлі-продажу частини квартири з метою погашення боргів сина.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що договір дарування, укладений 22.12.2006р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_2. та ОСОБА_3 подарували належну їм 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 не був безоплатним, а фактично сторони уклали договір купівлі-продажу 1/2 частини квартири.
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» установивши, що угода укладена з метою приховати іншу угоду, суд відповідно до ч. 2 ст. 58 ЦК визнає, що сторонами укладена та угода, яку вони дійсно мали на увазі.
3
У тому разі, коли така угода суперечить законові, суд постановляє рішення про визнання недійсною укладеної сторонами угоди із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності угоди, яку вони мали на увазі.
Оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що сторони при укладенні договору дарування мали на увазі договір купівлі-продажу, суд вважає необхідним визнати даний договір договором купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_2. та ОСОБА_3 продали ОСОБА_4 належну їм на праві власності 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Позов в частині визнання недійсним даного договору купівлі-продажу задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Позивач же як на підставу для визнання недійсності правочину посилається на порушення права співвласника на переважну купівлю 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.
Однак, відповідно до ч. 4 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.
Таким чином, відповідно до ст. 362 ЦК України порушення права співвласника на переважну купівлю не є підставою для визнання угоди недійсною, а для звернення до суду з питанням переведення на нього прав і обов'язків покупця.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 215, 235, 362 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, укладений 22.12.2006р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та вважати його договором купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали належну їм на праві власності 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4.
4
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі заяви про його оскарження протягом 10 днів та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви.