Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303
15.06.2009Справа №2-17/2118-2009
за позовом СПД ОСОБА_2, с. Білоглинка, Сімферопольського району
до ТОВ «Будінвестхолдінг», м. Сімферополь
про стягнення 182 064, 40 грн.
Суддя В.І. Гайворонський
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - Братусін М.М., представник, дов. від 01.12.08р.
Сутність спору: Позивач звернувся з позовом про стягнення 182 064, 40 грн.
Суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, при цьому виходить з наступних підстав:
Від позивача надійшло клопотання про залишення позовної заяви про стягнення 182 064,40 грн. без розгляду.
Підтримувати заяву чи заявляти про небажання її розгляду є правом позивача.
Виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не повинен розв'язувати вимоги, якщо позивач не бажає їх розгляду.
Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії.
Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.
Окрім цього, позивач в судові засідання не з'являється, витребувані судом матеріали не надає.
Так, ухвалою суду явка позивача в судове засідання визнана обов'язковою.
Також статтею 4-3 ГПК України, а також ст. 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін.
Крім того, ст. 43 ГПК України передбачений повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи.
Однак, неявка позивача перешкоджає цьому, і, відповідно, перешкоджає розгляду справи.
Так, відповідач позов не визнає, та, відповідно спірні питання підлягають з'ясовуванню в засіданні суду.
Окрім цього, згідно ч. 2 статі 36 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Судом витребувались оригінали документів для огляду в суді, та належним чином засвідчені копії до справи.
Однак, в надані позивачем копії документів в обґрунтування на вимоги належним чином не засвідченні, оскільки не вказана посада та фамілія особи, яка їх засвідчила. Тобто копії засвідчені невідомою особою з невідомими повноваженнями.
При цьому необхідно відмітить що рішення суду не може ґрунтуватися на припущенні. Тобто якщо на копіях не вказана посада та фамілія особи, що їх завірила, то суд не має права припускати таку особу.
Таким чином, є декілька обставин, кожна з яких є самостійною підставою для залишення позову без розгляду по п. 5 ч. 1 статті 81 ГПК України.
Частиною 1 ст.81 ГПК України прямо передбачено, що суд зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду у випадках, передбачених п.п. 1-6 даної статті.
П.5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у встановленому законом порядку, тобто Конституційним судом України не відмінений, тому не приймати вказану норму до уваги у суду немає підстав.
Підстав для відшкодування (повернення) позивачу судових витрат у даному випадку не існує.
По справі проголошено вступну та резолютивну частину процесуального документу.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись п.5 ч.1 ст. 81, ч. 2 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд-
Позов залишити без розгляду.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.