Справа № 2-2280/2009 року. ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
17 серпня 2009 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М.,
за участю секретаря - Фірко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного банку „ХХХ ” до Особи про відшкодування заборгованості за кредитним договором,
08.01.2009 року позивач звернувся до суду з позовом, просив постановити рішення яким стягнути з Особи заборгованість за кредитним договором.
Свої вимоги мотивував тим, що 01.02.2007 року позивач уклав з Особою кредитний договір № ХХХ, згідно якого позивач надав Особі кредит на загальну суму ХХХ гривень ХХ копійок, із розрахунку 36% річних за час фактичного користування кредитом, а Особа зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання з гідно з договором, однак свої зобов'язання Особа не виконав, тому станом на 21.11.2008 рік у Особи виникла заборгованість у розмірі ХХХ гривень.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Особа в судове засідання не з'явився, згідно відповіді адресного бюро в м. Одесі та Одеській області не зареєстрований, про розгляд справи сповіщений шляхом оголошення у газеті, заяв та клопотань про відкладання судового засідання не заявляв.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності Особи , сповіщеного про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Відповідно до ст. 225 ЦПК України ХХХ районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.02.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір №ХХХ, згідно до умов якого позивач надав Особі споживчий кредит у розмірі ХХХ гривень, ХХ коп. із розрахунку 36% річних за час фактичного користування кредитом( а.с.7-9).
Представник позивача пояснив суду, що Особа зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно з даним договором у повному обсязі.
Особа отримав кредит 01.02.2007 року, що також підтверджується випискою банку від 02.12.2008 року за особовим рахунком № ХХХ від 01.02.2007 року про перерахування коштів в сумі ХХХ гривень ( а.с.12).
Відповідно до умов кредитного договору, викладених в п.4.1., Особа зобов'язався погашати заборгованість за кредитом щомісячно з 01 до 10 числа включно, шляхом внесення грошових коштів згідно з графіком погашення, що зазначений у договорі, а позичковий рахунок в АКБ „ ХХХ”.
Відповідно до п. 4.2. договору відсотки за користування коштами підлягають сплаті Особою одночасно з погашенням заборгованості за кредитом.
Станом на 21.11.2008 рік за відповідачем виникла заборгованість в сумі ХХХ гривень ХХ копійок, у тому числі непогашений кредит -ХХХ гривень, ХХ копійок, несплачені відсотки за користування коштами - ХХХ грн., ХХ коп., пеня за користування коштами -ХХХ грн. ХХ копійки.
Згідно до п.1.4. кредитного договору, у кожному випадку невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, розмір відсоткової ставки збільшується на 3% річних, починаючи з розміру, встановленого договором в п. 1.3. кредитного договору.
Відповідно до п. 10.1 кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування кредитом відповідач сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, що діяла в період прострочення, від загальної суми заборгованості за весь період прострочення. Після закінчення строку користування кредитом, зазначеного в п.1.2. даного договору, позичальник сплачує банку пеню за кожен день прострочення в розмірі 1% в день загальної суми заборгованості за весь період прострочення.
Строк дії договору закінчився 02.08.2007 року, а відповідач прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором №ХХХ.
Суд вважає, що відповідно до ст. 526 ЦК України з боку відповідача, стосовно позивача, виникло зобов'язання згідно якого відповідач зобов'язаний повернути одержаний внесок в повному обсязі та сплачувати відсотки за користування внеском в терміни встановлені Договором.
Суд вважає, що відповідачем були порушені вимоги ст. ст. 525, 526, 527 ЦК України, зобов'язання не було виконане належним чином у встановлений термін та до теперішнього часу відповідач ніяким чином не відреагував на прохання позивача та не погасив свій борг.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлених договором відсотків річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).
Згідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язань однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання. Одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це не встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Згідно до ст. 623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд, вивчивши матеріали справі, вислухавши представника позивача, доходить до висновку що в справі мається достатньо доказів для ухвалення заочного рішення та задоволення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 526, 543, 554, 611,615, 623 ЦК України, ст.ст.209,212,213,214,215,218,223, 224 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного комерційного банку „ХХХ ” до Особи про відшкодування заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з Особи ІПН: ХХХ, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Акціонерного-комерційного банку „ХХХ ” рр № ХХХ, МФО ХХХ, КОД ЄДРПОУ ХХХ суму заборгованості за кредитним договором від 01.02.2007 року № ХХХ у розмірі ХХХ коп. гривень ХХ копійок та судові витрати по оплаті державного мита у розмірі ХХХ грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі ХХ грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня його отримання.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.