Справа № 2-а-1323/2009 р.
06.07.2009 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Чижиченко Д.В., при секретарі Бухтіяровій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ОПР ВДАІ м. Армянськ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 на постанову АК № 094481 від 28.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, -
ОСОБА_1. звернулась до суду із позовом про скасування постанови АК № 094481 від 28.04.2009 р., винесену інспектором ОПР ВДАІ м. Армянськ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що на неї було безпідставно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 340 гривень 00 копійок за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1. просить скасувати вказану постанову та закрити справу, посилаючись на незаконні дії, порушення вимог чинного законодавства України та Кодексу України про адміністративні правопорушення з боку інспектора ОПР ВДАІ м. Армянськ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2. При цьому зазначила, що 30 травня 2009 р. їй на домашнюю адресу надійшла поштою постанова АК № 094481 від 28.04.2009 р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення на неї штрафу у розмірі 340, 00 грн., передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Разом з постановою отримана роздрукована фотокартка, на якій зображений автомобіль ОСОБА_1 яка посилається на відсутність на цій фотокартці інших позначок, а саме: ким та яким способом такий знімок був зроблений, яким приладом чи засобом, не позначений серійний номер, в якому місці проводилась фотозйомка, а також те, що ця фотокартка є додатком до постанови, також не зазначено. Також, в постанові вказано, що вона відправлена поштою за вих. № 11/34/1622 від 29.04.2009 р., але на конверті значиться дата 26.05.2009 р. ОСОБА_1. вважає постанову такою, що не відповідає вимогам закону, пояснює, що її не було у м. Армянську в АРК у зазначений час, що вона була в м. Харкові на роботі, а автомобілем керував її чоловік, який вписаний до техпаспорту автомобіля з правом керування. У даному випадку, пояснює ОСОБА_1., протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 КУпАП, Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2003 р. № 1217 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 р. за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі, відповідачем не складався, не вручався під розписку, як це передбачено ч. 2 ст. 254 КУпАП. У цьому випадку лейтенант ОСОБА_2 легко з»ясував би, що за кермом був ОСОБА_3. - чоловік позивача, який мешкає за тією ж адресою, що і позивач, вписаний у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з правом керування. Таким чином, особа, яка керувала авто, не була встановлена інспектором ДАІ. Складення протоколу у разі порушень правил ПДР України також однозначно передбачено Інструкцією з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 13.11.2006 р. № 1111, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.11.2006 р. за № 1243/13117 п. 12.12.13.: «за всіма виявленими порушеннями ПДР складається протокол про адміністративне правопорушення». Зазначена постанова, вказує ОСОБА_1., повинна бути винесена за результатами застосування технічних засобів фіксації порушень ПДР, що працюють у автоматичному режимі та мають функції фото -, кінозйомки, відеозапису, у відповідності до ст. 14-1 КУпАП. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР - «Візир» № 0812554, не є автоматичним засобом фото - чи відеофіксації. Цей висновок міститься у «Методичних рекомендаціях по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візир», оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо багатофункціональними кнопками та перемичками або через комп»ютер, потребує настроювання кожного разу під конкретний тип дороги, напрямок руху, кожного разу визначаються параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об»єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію, між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п. 13. 2 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 р. № 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому, при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Немає відомостей, але можна припустити, що ці дії по фотофіксації швидкості виконував безпосередньо старший лейтенант ОСОБА_2, що також є фактом невідповідності диспозиції ст. 14 - 1 КУпАП, яка передбачає, що для її застосування необхідно щоб фіксація здійснювалась саме засобами фото -, кіно - або відеозйомки, які працюють у автоматичному режимі. При застосуванні приладу «Візир» співробітники ДАІ повинні були діяти згідно п. 13. 1 вищевказаної Інструкції, яка детально описана в «Методичних рекомендаціях по роботі з радіолокаційними відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візир», розділ 6: «один інспектор здійснює контроль, а другий зупиняє автотранспорт і складає протокол», що повністю узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 254 КУпАП. В цьому випадку фотофіксація була б додатковим доказом скоєння адміністративного правопорушення. Позивач посилається, що в порушення вимог ч. 5 ст. 285 КУпАП ні їй, ні її чоловіку копія постанови не вручалась. Працівниками ДАІ, які надіслали постанову на адресу ОСОБА_1 був порушений термін відправки копії постанови та матеріалів фотофіксації, на що відводиться три дні (постанова винесена 28.04.2009 р., а відправлена тільки 26.05.2009 р., тобто через місяць), що ускладнює розгляд справи.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 її представника - ОСОБА_3, діючого на підставі доручення від 09.02.2009 р. за реєстровим № 689, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову та необхідність скасування вищевказаної постанови з наступних підстав.
Постановою серії АК № 094481 від 28.04.2009 р., яка винесена інспектором ОПР ВДАІ м. Армянськ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340, 00 гривень.
Згідно постанови серії АК № 094481 від 28.04.2009 р. ОСОБА_1. 28.04.2009 р. о 10-12 годині, керуючи автомобілем «Шевролет», д.н. НОМЕР_1, по а/д «Херсон-Керч» на 124 км, перевищила швидкість руху на 34 км/год.
З роздрукованої фотокартки, що додана була до копії постанови, вбачається відсутність інших позначок, а саме: ким та яким способом такий знімок був зроблений, яким приладом чи засобом, не позначений серійний номер, в якому місці проводилась фотозйомка, а також те, що ця фотокартка є додатком до постанови, також не зазначено.
В постанові вказано, що вона відправлена поштою за вих. № 11/34/1622 від 29.04.2009 р., але на конверті значиться дата 26.05.2009 р.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов»язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 122 КУпАП, необхідно з»ясувати місце вчинення, а також порушення правил зупинки або стоянки, що встановлено на зазначеній ділянці дороги. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні данні, на базі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, потерпілих, речовими доказами, висновками експертів, показаннями технічних засобів та приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами.
Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП, а саме: у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих у автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозйомки.
У даному випадку протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 КУпАП, Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2003 р. № 1217 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 р. за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі, відповідачем не складався, не вручався під розписку, як це передбачено ч. 2 ст. 254 КУпАП. Особа, яка керувала авто, не була встановлена інспектором ДАІ.
Складення протоколу у разі порушень правил ПДР України також однозначно передбачено Інструкцією з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 13.11.2006 р. № 1111, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.11.2006 р. за № 1243/13117 п. 12.12.13.: «за всіма виявленими порушеннями ПДР складається протокол про адміністративне правопорушення».
Зазначена постанова повинна бути винесена за результатами застосування технічних засобів фіксації порушень ПДР, що працюють у автоматичному режимі та мають функції фото -, кінозйомки, відеозапису, у відповідності до ст. 14-1 КУпАП.
Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР - «Візир» № 0812554, не є автоматичним засобом фото - чи відеофіксації. Цей висновок міститься у «Методичних рекомендаціях по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візир», оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо багатофункціональними кнопками та перемичками або через комп»ютер, потребує настроювання кожного разу під конкретний тип дороги, напрямок руху, кожного разу визначаються параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об»єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо.
У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію, між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п. 13. 2 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 р. № 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому, при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
При застосуванні приладу «Візир» співробітники ДАІ повинні були діяти згідно п. 13. 1 вищевказаної Інструкції, яка детально описана в «Методичних рекомендаціях по роботі з радіолокаційними відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візир», розділ 6: «один інспектор здійснює контроль, а другий зупиняє автотранспорт і складає протокол», що повністю узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 254 КУпАП. В цьому випадку фотофіксація була б додатковим доказом скоєння адміністративного правопорушення.
В порушення вимог ч. 5 ст. 285 КУпАП позивачу копія постанови не вручалась. Працівниками ДАІ, які надіслали постанову на адресу ОСОБА_1 був порушений термін відправки копії постанови та матеріалів фотофіксації, на що відводиться три дні (постанова винесена 28.04.2009 р., а відправлена тільки 26.05.2009 р., тобто через місяць), що ускладнює розгляд справи.
Як вбачається з поштового конверту, де міститься печатка пошти про відправку поштової кореспонденції, постанова по справі про адміністративне правопорушення була направлена тільки 26.05.2009 р., отримана ОСОБА_1. 30.05.2009 р. листом, доказом чого є поштовий конверт.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно зі ст. 2.12. Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, якщо копія постанови висилається правопорушнику, потерпілому чи іншим зацікавленим особам поштою, то про це в постанові робиться відповідна відмітка і вказується дата направлення копії постанови. В постанові, яка була відправлена на ім»я ОСОБА_1 є відмітка про відправлення поштою від 29.04.2009 р., але відправний штамп на конверті засвідчує іншу дату відправлення - 26.05.2009 року. Таким чином, постанова була відправлена з порушенням закону.
У постанові не вказано, який саме інспектор ДАІ проводив фотофіксацію, проте, згадується лише прізвище інспектора ДАІ, котрий «розглянув матеріали адміністративного правопорушення», скоєного, нібито, ОСОБА_1. Отже, неможливо бути переконаним, що інспектор ДАІ, який проводив фотофіксацію, був кваліфікованим для користування зазначеним у постанові пристроєм фотофіксації, як цього вимагає п. 13. 2. Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України, та склав відповідні заліки по користуванню пристроєм.
На підставі п. 3 ст. 288 КУпАП постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищезазначених доказів, досліджених у судовому засіданні, суд вважає за необхідне скасувати постанову серії АК № 094481 від 28.04.2009 р., що винесена інспектором ОПР ВДАІ м. Армянськ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 288, 289 КУпАП, ст.ст. 158-160, 161-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії АК № 094481 від 28.04.2009 р., винесену інспектором ОПР ВДАІ м. Армянськ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення.
Закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Суддя Чижиченко Д.В.