Справа № 2-3378/09
18 вересня 2009 року Печерський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Остапчук Т. В.
при секретарі Помозова О.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку "Легбанк" про захист прав споживача, стягнення коштів та моральної шкоди
Позивач звернувся в суд з позовом про захист прав споживача, стягнення коштів та моральної шкоди, посилаючись на те, що 25.03.2005 року з відповідачем був укладений договір банківського вкладу (депозиту) № 635-ДД-05А строком до 25.04.2006 року. Після закінчення договору відповідач не повернув кошти в розмірі 250000,00 грн., тому просить повернути кошти в розмірі 250000,00 грн. з нарахуванням відсотків 16 % річних, суми неустойки, моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі та надав свої заперечення.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до слідуючого.
Встановлено, що 25.03.2005 року між ОСОБА_1 та АКБ "Легбанк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 635-ДД-05А (контракт) про надання послуг.
Позивач неодноразово звертався до представників банку з проханням дострокового розірвання депозитного договору банківського вкладу та повернення коштів в розмірі 250000,00 грн.
З пояснень позивача випливає, що його позбавлено реалізації свого права на розпорядження своєю власністю, можливості здійснити свої права і свободи на забезпечення достатнього життєвого рівня для себе і своєї сім"ї, а також права на матеріальне забезпечення виховання дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Встановлено, що між позивачем та відповідачем 25.03.2005 року був укладений договір банківського вкладу. Зі слів представника відповідача випливає, що тричі сторонами уносилися зміни до договору, тобто змінювалися строки зберігання вкладу та відсотки у вигляді додаткових угод до договору. Останньою зміною була додаткова угода від 12.05.2008 року, термін зберігання вкладу сторонами був визначений до 08.06.2009 року. В силу складнощів, що виникли в банківській системі України, в зв'язку із світовою кризою та керуючись вказівками Національного банку України, відповідач не міг достроково повернути вклад позивачу.
09.06.2009 року відповідачем, відповідно до умов договору та на прохання позивача, сума вкладу в розмірі 250000,00 грн. була повернута позивачеві через касу АКБ "Легбанк", що підтверджується копією квитанції, яка міститься в матеріалах справи та розпискою про одержання ОСОБА_1 (а.с. 54).
Відповідно до ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідачем були виконані умови договору банківського вкладу. Тобто позивач та відповідач врегулювали спір, що виник з договору мирним шляхом.
Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення коштів в розмірі 250000,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки банк виконав свої зобов'язання перед позивачем та виплатив зазначену суму, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 25000,00 грн., неустойки (пені) за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 3% річних від суми заборгованості за кожен день просрочки в розмірі 7500,00 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки між сторонами існували договірні зобов'язання та не знайшли свого підтвердження.
При таких обставинах в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 317, 319, 1058, 1167 ЦК України, ст. 65 СК України , ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд
В позові ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку "Легбанк" про захист прав споживача, стягнення коштів та моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Остапчук Т.В.