"11" квітня 2016 р.Справа № 916/513/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнесгруп";
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1";
про стягнення 1 312 000,00 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - виписка з ЄДР від 13.03.2015р.;
від відповідача : ОСОБА_3 - довіреність від 01.12.2015р.
У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнесгруп" звернуло ся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1", в якій просить суд стягнути з останнього кошти у сумі 1 312 000 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 19 680,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповернення відповідачем у повному обсязі у добровільному порядку суми грошових коштів, що була перерахована позивачем згідно до попередніх договорів від 23.06.2015 року та від 18.08.2015р., які в подальшому були сторонами розірвані.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 9.03.2016р. було порушено провадження у справі №916/513/16 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 6.04.2016р.
Ухвалою суду від 16.03.2016р., з огляду на перебування судді Щавинської Ю.М. у відрядженні з 5.04.2016р. по 7.04.2016р., судом було визначено іншу дату судового засідання - 4.04.2016р.
У судовому засіданні 04.04.2016р. представник позивача під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.04.2016р. повністю підтвердив викладені позивачем у позовній заяві обставини, проте проти позову заперечував з огляду на відсутність у підприємства коштів для погашення заборгованості.
У судовому засіданні було оголошено перерву до 11.04.2016р.
У судовому засіданні 11.04.2016р. сторони повністю підтримали викладені раніше правові позиції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Як встановлено судом, між ТОВ «Агробізнесгруп» та ТОВ «Блек Сі ОСОБА_1» було укладено три попередніх договори купівлі-продажу цінних паперів, ідентичних за їх умовами, від 23.06.2015 року та від 18.08.2015р. (а.с.9-11, 12-14, 15-17).
Згідно з умовами даних попередніх договорів сторони зобов'язалися укласти договори купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до яких Продавець (відповідач) на умовах, викладених в попередніх договорах, зобов'язується передати у власність Покупця прості іменні інвестиційні сертифікати ПВНЗІФ «Капітал інвест» (ПВНЗІФ «Ліга-Капітал»), загальною кількістю 1315 шт., загальною вартістю 1315 000 (один мільйон триста п'ятнадцять тисяч) гривень, а саме: за попереднім договором від 23.06.2015р. - 325 шт., вартістю 325 000,00 гривень, за попереднім договором від 18.08.2015р. - 250 шт., вартістю 250 000,00 гривень; за попереднім договором від 18.08.2015р. - 740 шт., вартістю 740 000,00 гривень.
У свою чергу Покупець (позивач) зобов'язується прийняти інвестиційні сертифікати та оплатити обумовлену грошову суму.
На виконання умов зазначених попередніх договорів (п.7), відповідно до ч. 2 ст.546 Цивільного кодексу України в якості забезпечення виконання Покупцем своїх зобов'язань за Попередніми договорами, Позивачем було перераховано на користь Відповідача загальну суму в розмірі 1 315 000,00 (один мільйон триста п'ятнадцять тисяч) гривень, а саме:
за попереднім договором від 23.06.2015р. - 325 000,00 гривень, що
підтверджується платіжним дорученням № 32 від 23.06.2015р. (а.с.21);
за попереднім договором від 18.08.2015р. - 250 000,00 гривень, що
підтверджується платіжним дорученням № 48 від 11.09.2015р. (а.с.22);
за попереднім договором від 18.08.2015р. - 740 000,00 гривень, що
підтверджується платіжним дорученням № 41 від 18.08.2015р. (а.с.23).
Факт перерахування вищевказаних сум підтверджується оригіналами платіжних доручень, які були оглянуті судом у судовому засіданні 4.04.2016р., виписками з банку (а.с.54-56), актами звірки (а.с.48-50), а також відповідачем не заперечується.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 листопада 2015 року між Позивачем та Відповідачем були укладені Додаткові угоди до вищевказаних попередніх договорів, відповідно до яких Сторони розірвали попередні договори купівлі-продажу цінних паперів від 23.06.2015р. та 18.08.2015р. з 30.11.2015р. (а.с.18-20).
Згідно з п.2 вказаних додаткових угод Відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити повернення Позивачу раніше перерахованих на виконання попередніх договорів сум забезпечення у загальному розмірі 1 315 000 (один мільйон триста п'ятнадцять тисяч) грн. у строк до 31.12.2015р.
Разом з тим, станом на момент розгляду справи Відповідач повернув на користь Позивача суму у розмірі 3 000,00 (три тисячі) грн. за попереднім договором від 23.06.2015р., що підтверджується банківською випискою (а.с.53) та актом звірки (а.с.50).
У відповідності до ч.2, 4 ст.653 ЦК України уразі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України також встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Приймаючи до уваги положення п.2 додаткових угод від 30.11.2015р. про розірвання попередніх договорів, суд доходить висновку про наявність у відповідача обов'язку повернення перерахованих сум до 31.12.2015р.
Враховуючи, що в порушення ст. 33 ГПК України відповідач не надав суду належні та допустимі докази, що підтверджують повернення вказаних коштів у сумі 1312 000 грн. а саме: за попереднім договором від 23.06.2015р. - 322 000,00 гривень; за попереднім договором від 18.08.2015р. - 250 000,00 гривень; за попереднім договором від 18.08.2015р. - 740 000,00 гривень, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнесгруп" та, відповідно, про задоволення позову у повному обсязі.
З огляду на задоволення судом позову, витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі ОСОБА_1» (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 32145683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнесгруп» (65044, м. Одеса, проспект Шевченка, 4-д, код ЄДРПОУ 35050139) кошти у сумі - 1 312 000,00 (один мільйон триста дванадцять тисяч) гривень, та витрати по сплаті судового збору у сумі 19 680,00 (дев'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят) гривень.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 12 квітня 2016 р.
Суддя Ю.М. Щавинська