Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" квітня 2016 р.Справа № 922/461/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Шевляковій К.М.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Постача" , м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Желдормаш", м. Харків (перший відповідач) , Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград (другий відповідач)
про стягнення 97629,20 грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1
першого відповідача - не з'явився
другого відповідача - ОСОБА_2,
У лютому 2016 року до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "ТД Желдормаш" (далі - перший відповідач) та ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - другий відповідач) звернулось ТОВ "НПП Постача" (далі - позивач). У позові останній просить суд стягнути з: першого відповідача - 5000,00 грн. заборгованості за договором поруки №28/04 від 28.04.2015 року; судовий збір у розмірі 75,00 грн.; другого відповідача - 99629,20 грн. заборгованості, з яких: 59627,40 грн. основного боргу за договором №14-16/296-КП від 05.03.2014 року, пеню у розмірі 9394,88 грн., 3% річних у розмірі 2108,63 грн., втрати від інфляції у розмірі 28498,20 грн.; судовий збір у розмірі 1494,44 грн.
Ухвалою суду від 22.02.2016 року було порушено провадження у справі та її розгляд був призначений на 09.03.2016 року о 10:30 год.
04.03.2016 року до господарського суду від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він свої обов'язки поручителя у розмірі 5000,00 грн. визнає та просить суд розглядати справу без участі представника першого відповідача у судових засіданнях за наявними в матеріалах справи документами та доказами.
Ухвалою суду від 09.03.2016 року клопотання першого відповідача було задоволено та цією ж ухвалою розгляд справи був відкладений до 28.03.2016 року до 11:00 год.
У судовому засіданні 28.03.2016 року представник другого відповідача надав суду клопотання в якому просить зупинити провадження по цій справи до розгляду господарським судом Харківської області справи №922/620/16 за позовом ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" до ТОВ "НПП "Постача" та ТОВ "ТД Желдормаш" про визнання недійсним договору поруки №28/04 від 28.04.2015 року. Надане клопотання досліджене судом та долучене до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 28.03.2016 року розгляд справи був відкладений до 06.04.2016 року до 12:15 год.
04.04.2016 року представником позивача суду були подані письмові заперечення на клопотання другого відповідача про зупинення провадження по справі. Надані заперечення досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
06.04.2016 року представник другого відповідача подав суду клопотання в якому просить припинити провадження по справі в частині стягнення 59627,40 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки платіжним дорученням №348094 другий відповідач перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 101758,80 грн., а тому заборгованість другого відповідача за накладними № 35 та № 42 відсутня. Надане клопотання досліджене судом та долучене до матеріалів справи.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.04.2016 року до 08.04.2016 року до 10:30 год.
У судовому засіданні 08.04.2016 року представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій вказує на те, що першим відповідачем позивачу було оплачено 2000,00 грн. заборгованості (платіжне доручення № 46 від 04.04.2016 року) та просить суд стягнути з першого відповідача 3000,00 грн. за договором поруки № 28/04 від 28.04.2015 року та з другого відповідача 94629,20 грн., в тому числі: суму основного боргу за договором № 14-16/296-КП від 05.03.2014 року у розмірі 54627,40 грн.; пеня у розмірі 9394,88 грн., 3% річних у розмірі 2108,63 грн., втрати від інфляції - 28498,20 грн.
Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.
У судовому засіданні 08.04.2016 року представник позивача надав суду письмові заперечення на клопотання другого відповідача про припинення провадження у справі. Надані заперечення досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Представник другого відповідача у судовому засіданні 08.04.2016 року надав суду відзив на позовну заяву, в якому прости позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Зокрема, посилається на те, що договір поруки вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися ним, у зв'язку з чим є фіктивним у відповідності до положень ст. 234 Цивільного кодексу України; на день звернення до господарського суду Харківської області, відсутні підстави для стягнення з другого відповідача грошових коштів за поставлений товар згідно видаткової накладної № 35 від 26 серпня 2014 року та згідно видаткової накладної № 42 від 26 вересня 2014 року, оскільки другим відповідачем виконані зобов'язання щодо проведення розрахунку за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням. Зазначена обставина вказує на те, що відсутній предмет спору в частині в частині стягнення заборгованості у сумі 59627,40 грн., за зазначеними видатковими накладними, що є підставою у відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинити провадження у справі.
Наданий відзив досліджений судом та долучений до матеріалів справи.
Крім того, у відзиві на позовну заяву та у клопотання, поданому у судовому засіданні 08.04.2016 року, другий відповідач заявив про застосування спливу позовної давності щодо вимог про стягнення з другого відповідача пені у розмірі 9394,88 грн.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд відхиляє клопотання другого відповідача про зупинення провадження по справі, виходячи з наступного.
Як зазначалося вище, від другого відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України, згідно якої господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи. Такою іншою справою другий відповідач вважає поданий позов про визнання недійсним договору поруки №28/04 від 28.04.2015 року, який прийнято до провадження господарським судом Харківської області.
Втім, на думку суду, вирішення справи про визнання недійсним договору поруки не є підставою для зупинення провадження по даній справі про стягнення грошових коштів, оскільки зобов'язання другого відповідача перед позивачем виникли на підставі договору поставки № 14-16/296-КП і не залежать від розгляду справи про визнання недійсним договору поруки. Другим відповідачем суду не доведена неможливість розгляду вказаної справи про стягнення грошових коштів до вирішення справи про визнання недійсним договору поруки. Доказів того, чим саме порушуються інтереси другого відповідача чи погіршується його майновий стан, у результаті укладення спірного договору поруки, останній суду також не надав, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання.
Як роз'яснено у п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
На думку суду, при вирішенні даної справи, господарський суд має право та зобов'язаний надати правову оцінку укладеним позивачем та відповідачами (юридичними особами) договорів та самостійно встановити факти на яких ґрунтуються позовні вимоги, незалежно від розгляду позовів по вказаних договорах в провадженнях інших судів.
Отже, враховуючи викладене, суд відхиляє клопотання другого відповідача про зупинення провадження по справі до розгляду господарським судом Харківської області справи №922/620/16 за позовом ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" до ТОВ "НПП "Постача" та ТОВ "ТД Желдормаш" про визнання недійсним договору поруки №28/04 від 28.04.2015 року.
Щодо клопотання другого відповідача про припинення провадження по справі в частині стягнення 59627,40 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, позивачем заявлено позов по неоплаченим поставкам товару, а саме на суму 8 748,00 грн. (видаткова накладна № 35 від 26.08.2014 року) та 50 879,40 грн. (видаткова накладна № 42 від 26.09.2014 року). Платіжне доручення від 30.04.2015 року №348094, на яке посилається другий відповідач не відноситься до вказаних неоплачених і заявлених в позові до стягнення сум, а є доказом по оплаті двох знімачів на суму 101758,80 грн., згідно видаткової накладної № 53 від 30.10.2014 року, по якій позивач позов не заявляв. Вказана інформація підтверджується, серед іншого, також карткою рахунку з даних бухгалтерського обліку позивача (ІС-Бухгалтерія), згідно якої чітко відслідковується 4 операції з реалізації товарів позивачем на суми: 8 748,00 грн., 22 618,39 грн., 50879,40 грн. та 101 758,80 грн. і дві операції другого відповідача з оплати товарів: на суму 22 618,39 грн. та 101 758,80 грн.
Отже, суд відхиляє клопотання другого відповідача про припинення провадження у справі, як необґрунтоване.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
05.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НПП Постача" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (другий відповідач) був укладений договір № 14-16/296-КП (договір).
Згідно п. п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених даним договором позивач зобов'язався поставити у власність другого відповідача продукцію в асортименті, кількості, в строки, за ціною, та з якісними характеристиками, погодженими сторонами в договорі та специфікаціях, які являються невід'ємною частиною договору.
Відповідно п. п. 1.2. договору, другий відповідач зобов'язується прийняти та оплатити поставлену в його власність продукцію у відповідності до умов договору.
Загальна сума договору, у відповідності до п. п. 5.1, визначається загальною сумою всіх специфікацій, але не повинна перевищувати 5 000 000.00 грн. з ПДВ.
Підпунктом 4.1. договору передбачено, що поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та в строки, погоджені сторонами в специфікаціях до даного договору.
У відповідності до умов договору сторонами договору було погоджено та підписано наступні специфікації, на підставі яких позивач поставив у власність другого відповідача продукцію:
- специфікація від 04.08.2014 року на поставку пластин ковзання 226.1 у кількості 1 шт. на суму 8 748,00 грн.;
- специфікація від 27.08.2014 року на поставку знімача механічного СГА330550 кількості 1 шт. на суму 50 879,40 грн. (без ПДВ - 42399,50 грн.).
Вказана у специфікаціях продукція була поставлена позивачем у власність другого відповідача і, відповідно, отримана та прийнята другим відповідачем, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання продукції, які були підписані уповноваженими особами другого відповідача ОСОБА_3 та Скрипкою .Т.О., а саме:
- Пластини ковзання 226.1 у кількості 1 шт. на суму 8 748,00 грн. поставлені 26.08.2014 року, що підтверджується видатковою накладною № 35 від 26.08.2014 року та довіреністю на отримання продукції №219561/п від 26.08.2014 року;
- Знімач механічний СГА330550 у кількості 1 шт. на суму 50879,40 грн. поставлений 26.09.2014 року, що підтверджується видатковою накладною № 42 від 26.09.2014 року та довіреністю на отримання продукції №219884/п від 18.09.2014 року.
Отже, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, поставивши у власність другого відповідача продукцію в асортименті, кількості, в строки, за ціною, та з якісними характеристиками, погодженими сторонами у договорі поставки та специфікаціях, на загальну суму 59 627,40 грн.
Проте, другий відповідач вартість товару позивачу в обумовлені договором строки не сплатив.
У відповідності до п. п. 5.3. договору розрахунки за поставлену позивачем продукцію здійснюються другим відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на 60-й календарний день з моменту поставки відповідної продукції.
Отже, днем оплати за поставлену продукцію за даним договором є:
- по оплаті 8 748,00 грн. - 27.10.2014 року (поставка 26.08.2014 року);
- по оплаті 50 879,40 грн. - 25.11.2014 року (поставка 26.09.2014 року).
З метою безпосереднього врегулювання спору, позивач направив другому відповідачу письмову претензію з вимогою сплатити заборгованість за договором поставки, яка отримана другим відповідачем 12.12.2015 року, про що мається відповідна поштова відмітка.
Проте, другий відповідач ні протягом встановленого місячного терміну, ні на час звернення з цим позовом до суду, не повідомив позивача про результати розгляду претензій, та не задовольнив обґрунтовані вимоги позивача щодо сплати боргу за поставлену продукцію у розмірі 59 627,40 грн., що й стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Окрім того, 28.04.2015 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Желдормаш" (перший відповідач) був укладений договір поруки № 28/04, відповідно до умов якого, перший відповідач зобов'язується частково відповідати перед позивачем за виконання другим відповідачем зобов'язань, що виникли з договору № 14-16/296-КП від 05.03.2014 року.
Згідно п. 2 договору поруки, порукою забезпечуються зобов'язання другого відповідача по оплаті поставленої позивачем відповідно до договору поставки продукції.
Підставою для відповідальності першого відповідача є повна або часткова несплата другим відповідачем позивачу суми грошових коштів за поставлену продукцію за договором.
Перший відповідач несе частково відповідальність перед позивачем за невиконання або неналежне виконання другим відповідачем забезпеченого зобов'язання. Розмір відповідальності першого відповідача становить 5000,00 грн.
Позовна вимога ТОВ “НПП Постача” до ТОВ "ТД Желдормаш" зумовлена тим, що другим відповідачем порушені умови договору № 14-16/296-КП від 05.03.2014 року щодо сплати поставленої продукції в обумовлений договором строк, що відповідно до положень договору поруки є підставою відповідальності поручителя (першого відповідача).
Пунктом 3.1.1. договору поруки визначено, що при порушенні другим відповідачем зобов'язання перед позивачем, перший відповідач зобов'язаний виконати за другого відповідача зобов'язання в сумі 5000,00 грн., у 5-ти денний строк з дня отримання вимоги або позову від позивача шляхом перерахування суми зобов'язання на поточний рахунок позивача.
Позивачем направлено першому відповідачу письмову вимогу про виконання обов'язку поручителя від 02.12.2015 року № 414, яка отримана представником поручителя 03.12.2015 року, про що міститься відповідна відмітка, проте зобов'язання на даний час не виконано, грошові кошти не сплачені, в зв'язку з чим позивач змушений звернутись до господарського суду з вимогою примусового стягнення несплаченої грошової суми з першого відповідача.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Станом на момент розгляду справи, другий відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Отже, враховуючи викладене, другий відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару на суму 59627,40 грн.
Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як зазначалося вище, пунктом 3.1.1. договору поруки визначено, що при порушенні другим відповідачем зобов'язання перед позивачем, перший відповідач зобов'язаний виконати за другого відповідача зобов'язання в сумі 5000,00 грн., у 5-ти денний строк з дня отримання вимоги або позову від позивача шляхом перерахування суми зобов'язання на поточний рахунок позивача.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення з першого відповідача 2000,00 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з першого відповідача 3000,00 грн. заборгованості за договором поруки №28/04 від 28.04.2015 року та стягнення з другого відповідача 54627,40 грн. основного боргу за договором поставки №14-16/296-КП від 05.03.2014 року.
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з другого відповідача 9394,88 грн. пені, суд виходив з наступного.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами договору, а саме п. 6.8, передбачено, що у разі несвоєчасної оплати продукції другий відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати від суми не оплаченої продукції.
Розмір заявленої до стягнення пені складає 9394,88 грн.
Разом з тим, другим відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності щодо стягнення пені.
Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч.1 , п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).
Частиною 1 ст. 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору сторонами позовна давність для вимог про стягнення пені не збільшувалась.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Строк виконання основного зобов'язання у спірних правовідносинах сплинув 27.10.2014 року (поставка 26.08.2014 року) та 25.11.2014 року (поставка 26.09.2014 року), отже строк спеціальної позовної давності для вимог про стягнення пені сплинув 27.10.2015 року та 25.11.2015 року відповідно, а позов подано 19.02.2016 року.
Відповідно до положень частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідна заява подана представником другого відповідача у судовому засіданні 08.04.2016 року.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 9394,88 грн. задоволенню не підлягають, у зв'язку зі спливом строку спеціальної позовної давності.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2108,63 грн. та інфляційних втрат в розмірі 28498,29 грн., суд зазначає наступне.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2108,63 грн. та інфляційних втрат в розмірі 28498,29 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 179 ГК України; ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Постача" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Желдормаш" - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Желдормаш" (61064, м. Харків, вул. Наріманова, 1-А, код ЄДРПОУ 39618346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Постача" (61044, м. Харків, пр, Московський, 257, код ЄДРПОУ 35589558) - 3000,00 грн. заборгованості по договору поруки № 28/04 від 28.04.2015 року та 75,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Постача" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Постача" (61044, м. Харків, пр, Московський, 257, код ЄДРПОУ 35589558) - 54627,40 грн. основного боргу по договору №14-16/296-КП від 05.03.2014 року; 2108,63 грн. 3% річних; 28498,20 грн. втрат від інфляції та 1419,44 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 12.04.2016 р.
Суддя ОСОБА_4