06 квітня 2016 року Справа № 915/137/16
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Сьяновій О.С..,
з участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився;
від відповідача: представник не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/136/16
за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк
"ПРИВАТБАНК", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна
Перемоги, 50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с
1800,електронна адреса: 14360570@mail.gov.ua,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 56522,
АДРЕСА_1
про: стягнення коштів у сумі 13078, 61 грн.,-
Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - Банк) пред'явлено позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 13078 грн. 61 коп., із яких: 3969 грн. 22 коп. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 3729 грн. 74 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 4465 грн. 25 коп. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором; 914 грн. 40 - заборгованість по комісії за користування кредитом; з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифами Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http:/privatbank.ua, котрі разом із заявою відповідача від 01.04.2011 р. про приєднання складають договір банківського обслуговування від 01.04.2011 р., а саме, зобов'язань щодо своєчасного і в повному обсязі повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування ними, у зв'язку з чим на підставі Умов на суми заборгованості нараховано пеню, а також про стягнення грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Ухвалою від 19.02.2016 господарський суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні та витребував у сторін низку документів.
На виконання вимог ухвали позивач надав суду всі витребувані матеріали.
У судовому засіданні 17.03.2016 представник ПАТ"ПРИВАТБАНК" позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про повернення до суду з довідками пошти "із закінченням строку зберігаеня".
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями).
За таких обставин сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю належним чином повідомлених представників сторін в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Чинним законодавством України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст.207 ЦК України, ч. 1 ст. 181 ГК України).
01.04.2011, підписавши заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та відкриття поточного рахунку, відповідач, через систему інтернет-клієнт-банкінг, приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http//privatbank.ua, які разом складають Договір банківського обслуговування б/н від 01.04.2011 (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Цивільним законодавством України (ст. 634 Цивільного кодексу України - далі - ЦК) передбачено, що договір укладається шляхом приєднання до умов, встановлених однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах (договір приєднання).
Укладання між сторонами Договору у спрощений спосіб підтверджується заявою від 01.04.2011 про відкриття поточного рахунку, підписаною відповідачем електронно-цифровим підписом . У вказаній заяві зазначено, що відповідач, підписавши цю заяву, приєднується та погоджується з Умовами, Тарифами ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті ПриватБанку http://privatbank.ua.
Відповідно до Договору з 01.04.2011 відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 4000 грн. на поточний рахунок 26004054206537 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, смс-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.
Свої зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 4000 грн. в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, смс-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовам.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або у встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Пунктом 3.2.1.1.3. Умов зазначено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.
Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов - проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути зміненій банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, смс - повідомлення або інших).
Згідно з ч.1 ст. 1056-1 ЦК процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч.2 ст. 1056-1 ЦК).
Відповідно до п. 3.2.1.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
У статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" встановлено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. 2. ст. 639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов "Порядок розрахунків", за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо піддягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення.
Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. Розрахунок відсотків за користування; кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту, в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Відповідно до п. 3.2.1.4.4. Умов - Клієнт Оплачує Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існували на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого «Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку станом на 01.02.2016 року відповідач має заборгованість у сумі 13078 грн. 61 коп. з яких: 3969 грн. 22 коп. - заборгованість за кредитом; 3729 грн. 74 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4465 грн. 25 коп - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 914 грн. 40 коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.
Через невиконання умов укладеного сторонами Договору, банк звернувся до відповідача з претензією від 18.01.2016 №10221NKCTS041 про погашення заборгованості, направлення якої підтверджується копією фіскального чеку поштового відділення від 24.01.2016 та описом вкладення до цінного листа. Дану претензію відповідач залишив без реагування та виконання.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 1069 ЦК якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Відповідачем не спростовано факт наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів оплати боргу. Отже, вимога про стягнення суми основної заборгованості з відповідача в розмірі 3969 грн. 22 коп. є обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.
Як вбачається з поданого суду розрахунку позивачем правомірно, відповідно до вимог вищевказаних положень Умов застосовано процентну ставку за користування кредитом з 05.05.2014 по 01.02.2016. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3729 грн. 74 коп. простроченої заборгованості зі сплати відсотків є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
В частині вимоги про стягнення суми комісії, нарахованої на підставі п. 3.2.1.4.4 Умов, слід зазначити таке: відповідно до п. 3.2.1.1.17 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту згідно з п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, першого числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, який існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.
Розрахунок позивача здійснено з урахуванням положень п. 3.2.1.1.17 Умов. Таким чином, нарахування позивачем комісії в сумі 914 грн. 40 коп. за період з 02.06.2014 по 01.02.2016 є обґрунтованим, отже, вказана сума підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положення п. 6 ст. 232 ГК України відносно нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин у випадку, якщо інше не встановлено законом чи договором.
Пунктом 3.2.1.5.4 Умов встановлено, що нарахування неустойки, передбаченої п. п 3.2.1.0.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли зобов'язання за Договором мало бути виконано клієнтом.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом перевірено та встановлено, що розрахунок пені здійснено арифметично правильно. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 4465 грн. 25 коп. є обґрунтованою і також підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (56522, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) грошові кошти у сумі: 3969 (три тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять ) грн. 22 коп. - основний борг; 3729 (три тисячі сімсот двадцять дев'ять) грн. 74 коп. - проценти за користування кредитом; 4465 (чотири тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 25 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 914 (дев'ятсот чотирнадцять) грн. 40 коп. - комісія за користування кредитом; 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. - судовий збір.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2016 р.
Суддя С.М.Коваль