ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.03.2016 р. Справа №925/2060/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Автогазсервіс "
До Концерну " Техвоєнсервіс " в особі філії концерну " Техвоєнсервіс " ЧАРЗ "
Про стягнення 24303,39 грн.
Суддя Пінчук В.І.
Представники сторін:
Від позивача Хлівний В.П. - предст.
Від відповідача Татарчук С.О. - предст.
Гуща В.О. - предст.
Рішення прийняте 24.03.2016 р., оскільки у судовому засіданні 04.02.2016 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України, а у судовому засіданні 03.03.2016 р. оголошувалась перерва.
Обставини справи :
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " Автогазсервіс " звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Концерну " Техвоєнсервіс " в особі філії концерну " Техвоєнсервіс " ЧАРЗ " 24303,39 грн., з яких: 20568,35 грн. основний борг, 1366,13 грн. пеня, 312,08 грн. - 10% річних та 2056,83 грн. штраф.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31.12.2015 р. було порушено провадження у справі № 925/2060/15 та призначений розгляд зазначеної справи на 13.01.2016 р.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.01.2016 р. справа № 925/2060/15 направлена за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва, оскільки місцезнаходження юридичної особи - відповідача - Концерну " Техвоєнсервіс " є: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6.
На підставі автоматизованого розподілу справ, справа №925/2060/15 передана судді Пінчуку В.І.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.01.2016 р. справа №925/2060/15 прийнята суддею Пінчуком В.І. до свого провадження та призначений розгляд зазначеної справи на 04.02.2016 р.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір пені, 10% річних та штраф.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -
24.04.2015 р. між позивачем ( постачальником ) та відповідачем ( покупцем ) був укладений договір купівлі - продажу скрапленого газу № 81.
Відповідно до умов вказаного договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар ( скраплений газ ), а останній зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.
Пунктом 3.2.1 договору № 81 від 24.04.2015 р. передбачена попередня оплата 100% вартості замовленого об'єму товару, яка сплачується протягом 1-го банківського дня від дати рахунку.
Постачальник на власний розсуд може відпустити товар при відсутності зарахованих коштів на його рахунок, згідно п. 3.2.1 договору, при цьому перебіг терміну прострочення платежу з боку покупця починається з наступного дня від дати виставленого рахунку. Рахунок вважається виставленим покупцю, якщо він переданий покупцю будь - якими засобами зв'язку чи через довірених ( уповноважених ) представників. ( 4.2 договору ).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що поставив відповідачу товар з відстрочкою платежу на загальну суму 25568,35 грн.
Натомість, відповідач починаючи з 01.10.2015 р. перестав сплачувати вартість поставленого товару, а саме:
30.09.2015 р. відповідач отримав скраплений газ, згідно видаткової накладної № ОбРНГ 000339 від 30.09.2015 р. вартістю 10803,50 грн.
Частина отриманого товару була сплачена, згідно попереднього рахунку, а на різницю несплаченого товару був виставлений рахунок № 32 від 30.09.2015 р. на суму 5803, 50 грн. ( 790 л. ).
31.10.2015 р. відповідач отримав товар ( скраплений газ ), згідно видаткової накладної № 6 від 31.10.2015 р. вартістю 9496,65 грн. Рахунки на оплату були виставлені 22.10.2015 р. ( № 87 ) на суму 3374,80 грн. та 05.11.2015 р. ( № 130 ) на суму 6121,85 грн.
17.11.2015 р. відповідач отримав товар ( скраплений газ ), згідно видаткової накладної № 71 від 17.11.2015 р. вартістю 5268,20 грн. Рахунок на оплату виставлений 17.11.2015 р. ( № 170 ).
Виставлені позивачем рахунки, відповідачем не сплачені, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 20568,35 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2015 р.
З метою досудового врегулювання спору, відповідачу була направлена претензія № 187 від 09.12.2015 р. з вимогою погасити вказану заборгованість, але зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.
Пунктом 6.2.1 договору № 81 від 24.04.2015 р. передбачено, що за недотримання термінів оплати, згідно п. 3.2.1 договору нараховується штраф і розмірі 10% від загальної вартості несплаченого товару, а також пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, останньому нараховані пеня в розмірі 1366,13 грн., 10% річних в розмірі 312,08 грн. та штраф в розмірі 2056,83 грн.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. ( ст. 265 Господарського кодексу України )
Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ). ( ст. 610 ЦК України ).
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст. 525 ЦК України ).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково.
Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 20568,35 грн. суд задовольняє в повному обсязі.
В частині стягнення з відповідача 10% річних в розмірі 312,08 грн. суд у задоволенні позовних вимог відмовляє, оскільки договором не передбачений вказаний розмір відсотка річних за прострочення зобов'язання.
Суд також відмовляє в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2056,83 грн., оскільки позивач застосував подвійну неустойку за одне порушення грошового зобов'язання.
Пунктом 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені ), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання
На підставі вказаної статті, суд зменшує пеню, яка підлягає стягненню з відповідача на 50%, тобто до 683,06 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Концерну " Техвоєнсервіс " в особі філії концерну " Техвоєнсервіс " ЧАРЗ " ( 18000, м. Черкаси, вул. Вячеслава Чорновола, 277, код 33689867 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Автогазсервіс " ( 19632, Черкаська область, Черкаський район, с. Степанки, шоссе Смілянське, 8 км.; 18028, м. Черкаси, вул. Громова, 91/1, код 257813836 ) 20568 ( двадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім ) грн. 35 коп. основного боргу, 683 ( шістсот вісімдесят три ) грн. 06 коп. пені, 1065 ( одну тисячу шістдесят п'ять ) грн. 04 коп. судового збору.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
дата підписання повного тексту рішення 04.04.2016 р.
Суддя В.І.Пінчук