номер провадження справи 31/102/14
69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна,4.
06.04.2016 Справа № 908/4022/14
Суддя господарського суду Запорізької області Кагітіна Л.П., розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04» на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. у справі № 908/4022/14,
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Перший Український ОСОБА_1” (04071, м. Київ, вул. Андріївська, 4)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04» (69084, АДРЕСА_1)
про стягнення 8835546,84 грн.
Копія: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6)
За участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: не з'явився;
від відповідача (скаржника): ОСОБА_2, довіреність № б/н від 07.03.2016 р.;
від ВПВР: ОСОБА_3, довіреність №8150/10-18 від 02.06.2015 р.;
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 р. у справі №908/4022/14 (суддя Хуторной В.М.) позовні вимоги ПАТ “ПУМБ” до ТОВ “ОЛІВІАС-04” задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 8000000 (вісім мільйонів) грн., заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом в сумі 428562 (чотириста двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 45 коп.; заборгованість за непогашеною в строк адміністративною комісією в сумі 6794 (шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 51 коп., пеню за простроченим кредитом в сумі 388821 (триста вісімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 92 коп., пеню за відсотками за користування кредитом в сумі 10786 (десять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 61 коп., пеню за адміністративною комісією в сумі 581 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 53 коп. та судовий збір в сумі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 р. у справі № 908/4022/14 судом було видано наказ від 25.11.2014 р.
12.03.2016 р. канцелярією господарського суду Запорізької області отримано скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛІВІАС-04” на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (надалі ВПВР) по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. у справі № 908/4022/14.
У зв'язку з звільненням судді-доповідача ОСОБА_4, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом розподілу справ між суддями справу №908/4022/14, передано на розгляд судді Кагітіній Л.П.
В своїй скарзі відповідач, в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, просить:
- визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови від 21.10.2015р. про арешт майна боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04») та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження №48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 21.10.2015р. про арешт майна боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04») та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження №48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови від 21.10.2015р. про арешт коштів боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04») в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 21.10.2015р. про арешт коштів боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04») в межах виконавчого провадження №48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови від 08.12.2015 р. про стягнення з боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04») виконавчого збору у розмірі 890862,70грн. в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 08.12.2015р. про стягнення з боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04») виконавчого збору у розмірі 890862,70 грн. в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.03.2016 р. по справі №908/4022/14 вищевказану скаргу прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено на 04.04.2016 р. У сторін витребувані документи необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду скарги.
За письмовим клопотанням представників відповідача та ВПВР фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. До початку судового засідання канцелярією суду отримано клопотання від 22.03.2016 р. за вих. № КЮ-611/388, в якому позивач просить розглянути скаргу за відсутності його представника у зв'язку з наявністю підстав для вибуття первісного кредитора.
Представник відповідача (скаржника) у судовому засіданні скаргу підтримав повністю з підстав відображених у скарзі та у наданих суду додаткових поясненнях.
Представник ВПВР проти скарги заперечив з підстав, викладених у наданих суду поясненнях.
В наданих суду письмових запереченнях Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (надалі ВПВР) зазначає, що скарга не підлягає задоволенню. Вважає, що цілком правомірно, у відповідності норм чинного законодавства, згідно заяви стягувача державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48917908 від 07.10.2015 р., якою боржнику встановлено строк для самостійного виконання до 14.10.2015 р. При цьому зауважує, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження було направлено рекомендованим листом від 08.10.2015 р. з повідомленням про вручення, що підтверджується копією витягу із сайта Укрпошти. За доводами виконавчої служби, наступні дії для забезпечення виконання рішення є правомірними, оскільки з заявою щодо відкладення виконавчих дії боржник до відділу не звертався, станом на 01.04.2016 р. заборгованість не погашено. Стверджує, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. № 908/4022/14, а саме при винесенні постанови про арешт коштів боржника та постанови про арешт майна боржника діяв в межах і у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому в задоволенні скарги необхідно відмовити.
Також, представником ВПВР у судовому засіданні надано для огляду суду оригінали конвертів, в яких боржнику направлено постанову про відкриття виконавчого провадження, а також постанов про накладення арештів та стягнення виконавчого збору, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
З урахуванням викладеного, зважаючи на обмеження визначених законом процесуальних строків, суд вирішив за доцільне розглянути скаргу по суті за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для вирішення скарг по суті, за відсутністю в судовому засіданні повноважного представника позивача.
Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04» на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. у справі № 908/4022/14, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 р. у справі № 908/4022/14 позовні вимоги позовні вимоги ПАТ “ПУМБ” до ТОВ “ОЛІВІАС - 04” задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 8000000 (вісім мільйонів) грн., заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом в сумі 428562 (чотириста двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 45 коп.; заборгованість за непогашеною в строк адміністративною комісією в сумі 6794 (шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 51 коп., пеню за простроченим кредитом в сумі 388821 (триста вісімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 92 коп., пеню за відсотками за користування кредитом в сумі 10786 (десять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 61 коп., пеню за адміністративною комісією в сумі 581 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 53 коп. та судовий збір в сумі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 р. у справі № 908/4022/14 судом було видано наказ від 25.11.2014 р.
З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2015 р., за заявою стягувача, державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48917908 та надано боржнику семиденний строк для самостійного виконання виконавчого документа з дня винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого документа, до 14.10.2015 р. Також, п. 3 цієї постанови визначено: при невиконанні боржником рішення в наданий для самостійного виконання строк, виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Судом встановлено, що 21.10.2015 р. постановою заступника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по виконавчому провадженню ВП № 48917908 по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. по справі № 908/4022/14 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику: ТОВ «ОЛІВІАС - 04» та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна у межах суми звернення стягнення 8908627,02 грн. (надалі - Постанова про арешт майна).
Також, 21.10.2015 р. постановою заступника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по виконавчому провадженню ВП № 48917908 по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. по справі №908/4022/14 накладено арешт на кошти, у межах суми 8908627,02 грн., що містяться на всіх рахунках відкритих в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, та належать ТОВ «ОЛІВІАС - 04» (надалі - Постанова про арешт коштів).
Як вбачається зі змісту вказаних Постанов, в них міститься посилання на постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2015 р., якою боржнику встановлено строк на самостійне виконання рішення до 14.10.2015 р.
Постановою від 08.12.2015 р. по виконавчому провадженню ВП № 48917908 по примусовому виконанню наказу від 25.11.2014 р. №908/4022/14 державним виконавцем стягнуто з боржника: ТОВ «ОЛІВАС - 04» виконавчий збір в розмірі 890862,70 грн.
За доводами божника, про відкриття виконавчого провадження йому стало відомо 02.03.2016 р. після отримання саме від стягувача (а не від виконавчого органу) копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2015 р. №48917908 разом з копією супровідного листа до неї (екземпляра стягувача). 10.03.2016 р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №48917908 боржнику стало відомо про винесення 21.10.2015 р. відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області постанови про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження та постанови про арешт коштів боржника. При цьому зауважує, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №48917908 постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 890862,70 грн. від 08.12.2015р. в матеріалах провадження не було. Боржник дізнався про існування цієї постанови з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, увійшовши до нього за ідентифікатором доступу, зазначеному у постанові про відкриття виконавчого провадження в екземплярі стягувача.
За доводами боржника, при винесенні постанови про арешт майна, постанови про арешт коштів та постанови про стягнення виконавчого збору з боку відділу примусового виконання рішень допущено прошення вимог статей 25, 27, 28, 31, 52 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки фактично боржнику не було повідомлено про відкриття виконавчого провадження та, відповідно, не надано строк для добровільного виконання, що є підставою для визнання дій держаного виконавця незаконними та скасування зазначених постанов.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.
При цьому суд відзначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Частиною 1 ст. 31 цього Закону передбачено, що копії постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Згідно ч. 2 ст. 57 Закону, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону, постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Відповідно до частини 4 статті 57 Закону копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї стані та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
В наданих суду письмових заперечення представник ВПВР вказує, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2015 р. № 908/4022/14, а саме при винесенні постанови про арешт коштів боржника, арешт майна боржника, діяв в межах і у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому в задоволенні скарги необхідно відмовити.
За твердженням заявника (боржника), постанова про відкриття виконавчого провадження на адресу підприємства у встановленому законом порядку та строки державним виконавцем не надсилалася, у зв'язку з чим підприємство було позбавлено права бути обізнаним про наявність відносно нього відкритого виконавчого провадження та скористатися своїм правом щодо самостійного виконання рішення. Про наявність постанови від 07.10.2015 р. про відкриття виконавчого провадження підприємство фактично дізналось 02.03.2016 р. за повідомленням позивача( стягувача).
Відносно посилання ВПВР на те, що наданою до матеріалів справи копією витягу із сайта Укрпошти (штрих кодовий ідентифікатор № 6903202588826) підтверджується направлення 08.10.2015 р. на адресу боржника рекомендованого листа з постановою про відкриття виконавчого провадження, суд звертає увагу, що із змісту вказаного ОСОБА_4 вбачається отримання листа 12.10.2015 р. поштовим відділенням - 69032, направлення 13.10.2015 р. до поштового відділення - 69399, відправлення цим відділенням поштового зв'язку 15.10.2015 р. до поштового відділення - 69014, повернення цим відділенням поштового зв'язку листа за зворотною адресою 14.11.2015 р., отримання листа 16.11.2015р. відділенням поштового зв'язку - 69399, відправлення 17.11.2015 р. до ВПЗ, вручення 17.11.2015 р. - 69006. Проте, в наведеному переліку відділення поштового зв'язку, за яким зареєстровано боржника - 69084, відсутнє. Крім того, наведеним підтверджується, що в порушення приписів ст. 25 Закону щодо направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові, в даному випадку постанову від 07.10.2015 р., яка повинна була бути направлена 08.10.2015р., направлено лише 12.10.2015 р., про що свідчить штемпель відділення поштового зв'язку на конверті.
Отже, доводи державного виконавця про направлення на адресу боржника копії постанови про відкриття виконавчого провадження у вставлений законом строк та спосіб, є недоведеними належними засобами доказування твердження.
В судовому засіданні представником відділу примусового виконання рішень було надано оригінал конверта, в якому відправлено на адресу боржника супровідний лист з постановою про відкриття виконавчого провадження. Згідно позначки відділення поштового зв'язку на конверті: 15.10.2015 р. - «Організація вибула», 14.11.2015 р. - «повернуто за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що постанову від 21.10.2015 р. про накладення арешту на грошові кошти підприємства та постанову від 21.10.2015 р. про накладення арешту на майно підприємства у виконавчому провадженні ВП № 48917908 було прийнято передчасно, в порушення частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи встановлений судом той факт, що постанову про відкриття виконавчого провадження ТОВ «ОЛІВІАС - 04» не отримало, боржник був фактично позбавлений права звернутися до ВПВР з заявою про відкладення виконавчих, а також права на самостійне виконання судового рішення.
У будь якому разі, державний виконавець не мав права приймати постанову про арешт коштів та майна боржника раніше, чим підприємство повинно було отримати постанову про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, до заходів примусового виконання рішень згідно ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" належить звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника. Звернення стягнення на кошти та інше майно боржника зокрема полягає у їх арешті, вилученні та примусовій реалізації (ст. 52 Закону України "Про виконавчі провадження"). Частинами 2 та 5 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Таким чином, статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника, і лише за відсутності у боржника коштів і інших цінностей - на належне йому інше майно. На вказану обставину звернув увагу Пленум Верховного суду України в пункті 15 постанови від 26 грудня 2003 року N14.
Отже, не надавши боржнику фактичного строку для самостійного виконання судового рішення, державний виконавець в порушення вимог ст. ст. 27, 52 Закону України "Про виконавче провадження" позбавив відповідача можливості самостійно виконати судове рішення та надати документальне підтвердження факту повного виконання рішення, внаслідок чого необґрунтовано і передчасно виніс одночасно постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника.
Також суд приймає до уваги доводи боржника та надані ним докази того, що ТОВ «ОЛІВІАС - 04» не могло дізнатися про наявність виконавчого провадження та накладення арештів на рахунки та майно підприємства, оскільки з травня 2014р. товариство не здійснює будь-якої діяльності, що підтверджується копіями податкових декларацій з податку на прибуток та податку на додану вартість за 2014-2015роки. З наданих відповідачем доказів вбачається, що господарська діяльність товариства була зупинена у зв'язку з потраплянням її керівника ОСОБА_5 у дорожньо-транспортну пригоду 25.05.2014 р. та знаходженням його в комі на протязі двох місяців (Довідки КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» від 30.05.2014 р., від 10.07.2014 р.). Згідно з випискою КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» із медичної карти, ОСОБА_5 знаходився у стаціонарі з 25.05.2014 р. по 24.07.2014 р. та з 20.10.2014 р. по 06.11.2014 р.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Тобто, виконавчий збір є своєрідною санкцією за невиконання боржником вимог державного виконавця в межах наданого строку, та можливість стягнення виконавчого збору залежить від законності дій самого державного виконавця, а також від поважності причин, з яких боржник був позбавлений об'єктивної можливості виконати його вимогу у встановлений термін. Таку позицію висловив Вищий господарський суд України в постанові від 01 березня 2016 року по справі № 908/1749/15-г.
Враховуючи, що до відома боржника не було доведено постанову про відкриття виконавчого провадження та фактично не надано гарантований Законом добровільний строк для виконання рішення суду, і боржник був позбавлений об'єктивної можливості виконати вимогу державного виконавця у встановлений термін, є порушеним право боржника на добровільне виконання рішення суду.
Крім того, відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується в разі, якщо рішення було виконано примусово та вираховується від фактично стягненої державним виконавцем суми. Факт не виконання рішення про стягнення суми добровільно в установлений для цього строк утворює базу для нарахування виконавчого збору лише за умови стягнення її державним виконавцем, який після закінчення строку для добровільного виконання рішення суду виконує його примусово. Таку саму позицію висловлено і в Постанові Верховного Суду України від 28 січня 2015 року по справі №3-217гс14.
З наведених норм права слідує, що після спливу наданого боржнику на добровільне виконання рішення суду державний виконавець мав пересвідчитись, що боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження та рішення в добровільному порядку не виконано чого ВПВР зроблено не було.
Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.10.2015р., постанова про арешт коштів боржника від 21.10.2015р. та постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 890862,70 грн. від 08.12.2015р. відділом примусового виконання рішень винесені без встановлення обставин отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Отже, примусові заходи виконання рішення, вчинені державним виконавцем, які полягають у винесенні вищевказаних постанов стали наслідком неправомірних дій ВПВР.
Предметом оскарження в контексті ст. 121-2 ГПК України можуть бути саме дії, пов'язані із застосуванням заходів примусового виконання та наслідки цих дій, або бездіяльність ДВС, пов'язана із незастосуванням певних виконавчих дій.
Зважаючи на встановлені обставини та надані докази, суд дійшов висновку, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області при примусовому виконанні наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014р. по справі №908/4022/14 допущено неправомірні дії, наслідком яких стало винесення постанов про арешт майна та коштів боржника, а також постанови про стягнення виконавчого збору.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04» на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. у справі № 908/4022/14 підлягає задоволенню.
Відносно процесуального строку на оскарження постанов суд зазначає, що з огляду на повідомлення боржнику про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження лише 02.03.2016 р. та про наявність постанов про арешт коштів та майна боржника - 10.03.2016 р., строк є таким, що не пропущено.
Керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04» на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 р. у справі № 908/4022/14 задовольнити:
1. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, код ЄДРПОУ 02891463) щодо винесення постанови від 21.10.2015р. про арешт майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04» (69084, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 32937331) та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження №48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14;
2. Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, код ЄДРПОУ 02891463) від 21.10.2015р. про арешт майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04» (69084, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 32937331) та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження №48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі №908/4022/14.
3. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, код ЄДРПОУ 02891463) щодо винесення постанови від 21.10.2015р. про арешт коштів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04» (69084, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 32937331) в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14.
4. Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, код ЄДРПОУ 02891463) від 21.10.2015р. про арешт коштів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04» (69084, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 32937331) в межах виконавчого провадження №48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14.
5. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, код ЄДРПОУ 02891463) щодо винесення постанови від 08.12.2015 р. про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04» (69084, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 32937331) виконавчого збору у розмірі 890862,70 грн. в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі № 908/4022/14.
6. Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, код ЄДРПОУ 02891463) від 08.12.2015р. про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІАС - 04» (69084, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 32937331) виконавчого збору у розмірі 890862,70 грн. в межах виконавчого провадження № 48917908 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2014 року по справі №908/4022/14.
Копію даної ухвали направити сторонам у справі та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6).
Суддя Л.П. Кагітіна