ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
31 березня 2016 року м. Київ № 826/4984/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Печерського районного відділення Київського міського відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів (ПРВ КМВ ВОВ)
до Київської місцевої прокуратури №10
про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Печерське районне відділення Київського міського відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів (ПРВ КМВ ВОВ до Київської місцевої прокуратури №10 про скасування рішення Київської міської прокуратури №10 щодо затвердження рішення слідчого СВ Шевченківського РУГУ МВС України у м. Києві Потолапом В.О. про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем оскаржується рішення Київської міської прокуратури №10 щодо затвердження рішення слідчого СВ Шевченківського РУГУ МВС України у м. Києві Потолапом В.О. про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення .
Відповідно до ст. 1 Кримінального процесуального кодексу України, призначенням Кримінально-процесуального кодексу України є визначення порядку провадження у кримінальних справах.
Згідно ч. 6 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Статтею 24 Кримінального процесуального кодексу України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, в тому числі про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначається статтею 306 Кримінального процесуального кодексу України.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Аналізуючи приведені норми, суд приходить до висновку, що саме нормами Кримінального процесуального кодексу України регулюються питання вручення та оскарження постанов про закриття кримінальної справи, прийнятих у порядку Кримінального процесуального кодексу України.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 передбачено, що кримінальне судочинство визначається як врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
В той же час, спори щодо виконання органами слідства та прокуратури владних процесуальних функцій не належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративні справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Зазначений спір відноситься до юрисдикції районного суду в порядку кримінального судочинства.
Керуючись ст.ст. 109, 160, 165 КАС України, суд,
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Печерського районного відділення Київського міського відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів (ПРВ КМВ ВОВ до Київської місцевої прокуратури №10 про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
2.Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.
3.Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
4.Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України та набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України.
Суддя А.С. Мазур