ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1
08 квітня 2016 року м. Київ № 826/5520/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянський К.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до військового службовця, заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2
про визнання протиправною дій, визнання посвідчення недійсним, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до військового службовця, заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві військового комісаріату підполковника ОСОБА_2 , в якій просить:
- визнати дії відповідача протиправним;
- визнати недійсним посвідчення про приписку № М-119;
- зобов'язати Дарницький районний у місті Києві військовий комісаріат видати повторно посвідчення про приписку громадянину ОСОБА_1 .
Разом з позовною заявою від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просив застосувати до нього статтю 8 Закону України «Про судовий збір». В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що він є безробітній та в складному майновому стану внаслідок протиправних дій відповідача.
Дослідивши наявні в матеріалах позовної заяви докази, оцінивши обставини, якими обґрунтовується заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Позивачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів відсутності у нього можливості сплатити судовий збір у встановленому Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положення даної норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантією принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
У зв'язку із цими обставини, посилання позивача на перебування у скрутному майновому становищі внаслідок безробіття без надання достатніх та допустимих доказів перебування у такому становищщі, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення, розстрочення чи звільнення від його сплати.
Оскільки, Закон України «Про судовий збір» в чинній редакції, положень щодо відстрочення сплати чи звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору з наведених підстав не містить, а обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись положеннями статей 88, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування статі 8 Закону України «Про судовий збір».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.М. Кобилянський