ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 квітня 2016 року 16:15 № 826/26770/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомприватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»
до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (надалі - позивач або ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офіс з обслуговування великих платників (надалі - відповідач або Міжрегіональне ГУ ДФС), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.08.2015 № 0001894201.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, що оформлена актом від 10.08.2015 № 871/28-10-41-10/14348681, відповідач неправомірно застосував до товариства за вчинене ним порушення порядку подання звіту про контрольовані операції за 2014 рік штраф у розмірі, встановленому в редакції п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України, що діяла не на момент вчинення та виявлення такого правопорушення, а на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.08.2015 № 0001894201.
Представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в призначеному судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях від 29.12.2015 № 5468/9/28-10-10-2-22 та додаткових поясненнях від 05.02.2016 № 726/9/28-10-10-2-22, в яких зазначено, що контролюючим органом правомірно застосовано до платника податків штраф за неподання податкового звіту про контрольовані операції штрафу розмірі передбаченому нормою Податкового кодексу України, чинною на день прийняття рішення щодо застосування такої штрафної (фінансової) санкції.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши думки представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 10.08.2015 працівником Міжрегіонального ГУ ДФС відповідно до норм пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39, пп. 78.1.2 п. 78.1, ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 29.07.2015 № 677 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» з питань своєчасності подання звіту про контрольовані операції за звітний період 2014 року, за результатами якої складений акт від 10.08.2015 № 871/28-10-41-10/14348681 (а.с. 55 - 59 Т. І)
За результатами вказаної перевірки встановлено порушення ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» норм пп.39.4.2 п.39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01.01.2015) в частині несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за звітний період 2014 року.
25.08.2015 Міжрегіональне ГУ ДФС на підставі зазначеного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення за № 0001894201 (форми «Р»)(а.с. 60 Т. І), згідно якого застосувала до ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» у відповідності до п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України за порушення пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 цього ж Кодексу штрафні санкції в сумі 365 400 грн. (що складає 300 мінімальної заробітної плати (1 218 грн.), встановленої законом станом на 1 січня податкового (звітного) року - 2014 року).
Згідно тексту позову ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» та усних пояснень представників позивача, наданих 31.03.2016 в судовому засіданні у справі, позивач визнав результати документальної позапланової невиїзної перевірки (тобто, факт допущення товариством інкримінованого йому порушення пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України), однак не погодився із розміром визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 25.08.21015 № 0001894201 штрафу.
У зв'язку з цим позивач звернувся із письмовою скаргою (вих. № 05.03-02-31 від 09.09.2015) на зазначене податкове повідомлення-рішенні від 25.08.21015 (а.с. 34 - 36 Т. І) в порядку ст. 56 Податкового кодексу України до вищестоящого контролюючого органу, та отримав рішення Державної фіскальної служби України від 28.10.2015 № 22689/6/99-99-10-01-02-25 про результати розгляду скарги (а.с. 37 - 40 Т. І). Відповідно до цього рішення ДФС України від 28.10.2015 податкове повідомлення-рішенні від 25.08.21015 № 0001894201 залишено без змін, а скарга платника податків - без задоволення.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 25.08.21015 № 0001894201 протиправним з тих підстав, що контролюючий орган, на переконання позивача, мав право застосувати штрафну санкцію за фактом виявленого порушення норм пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, у розмірі, визначеному п. 120.3 ст. 120 цього Кодексу в редакції від 29.07.2015, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу норми пп. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Зокрема, пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України (в редакції від 31.12.2014) визначено, що платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Форма звіту (уточнюючого звіту) про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а саме - наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.11.2013 № 669 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 2190/24722 (що був чинним на момент виникнення у позивача обов'язку з подання звітності).
Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» від 28.12.2014 № 72-VIII (що набрав чинності 1 січня 2015 року) встановлено, що звіт про контрольовані операції за 2014 рік подається до 1 травня 2015 року і формується з урахуванням норм статті 39 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.
Як вбачається з тексту акта перевірки та не заперечується позивачем звіт про контрольовані операції за 2014 рік був поданий ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» до Міжрегіонального ГУ ДФС 15.07.2015, тобто з порушенням строку подачі звіту, передбаченого пп. 39.4.2 п.39.4 ст. 39 ПК України.
За нормою ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).
Згідно п. 113.1 і 113.3 ст. 113 ПК України (в редакціях чинних на момент проведення перевірки позивача та складання спірного податкового повідомлення-рішення) строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Зокрема, відповідальність за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції передбачена нормами п. 120.03 ст. 120 ПК України.
Відповідно до п. 120.3 ст. 120 ПК України (в редакції чинній на день проведення перевірки та складання акта від 10.08.2015 № 871/28-10-41-10/14348681) неподання платником податків звіту та/або обов'язкової документації про здійснені ним протягом року контрольовані операції або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, тягне за собою, зокрема, накладення штрафу у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.
При цьому, п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 15.07.2015 № 609-VIII, який набрав чинності з 13.08.2015, п. 120.3 ст. 120 ПК України була викладена в такій редакції: « 120.3. Неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:
300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;
1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;
3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення».
Таким чином, з контексту норм п. 113.1 і 113.3 ст. 113, п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України вбачається обов'язок контролюючого органу застосувати за порушення платником податку граничного строку подання звіту про контрольовані операції відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції у розмірі, передбаченому п. 120.3 ст. 120 Кодексу, у редакції, чинній саме на день прийняття рішень про застосування такої штрафної (фінансової) санкції.
При цьому, судом враховуються, що у відповідності до висновків Конституційного Суду України, наведених в його рішенні від 09.02.1999 № 1/99-рп, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Тобто, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.
Разом з тим заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.
Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій.
За результатами розгляду справи суд встановив, що станом на 01.05.2015 - дати, до якої ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» зобов'язано було подати звіт про контрольовані операції за 2014 рік, ПК України була передбачена відповідальність та встановлений відповідний розмір санкцій за неподання такого звіту (п. 120.3 ст. 120 цього Кодексу).
Факт несвоєчасного подання позивачем такого звіту за 2014 рік був виявлений відповідачем 10.08.2015 і станом на час прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення (25.08.2015), ПК України було встановлено більший розмір санкції за вчинене порушення.
Таким чином, у даному випадку не застосується зворотна дія закону у часі, оскільки не змінився склад порушення - неподання (несвоєчасне подання) звіту про контрольовані операції.
З огляду на вище вказане, та враховуючи наявні матеріали справи, суд погоджується з висновком відповідача про законність розміру штрафної санкції (300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня 2014 року), застосованої до позивача за порушення ним граничного терміну подання звіту про контрольовані операції за 2014 рік, та відповідно визнає правомірність застосування до позивача такої штрафної санкції в сумі 356 400 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 25.08.2015 № 0001894201.
В силу норми пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, яка кореспондується з наведеними вище положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя К.М. Кобилянський