Постанова від 24.12.2015 по справі П/811/2777/15

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року Справа № П/811/2777/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області

до відповідача Державного підприємства "Маловисківський спиртовий завод"

про зобов'язання вчинити певні дії.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулася Державна фінансова інспекція в Кіровоградській області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державного підприємства "Маловисківський спиртовий завод" (далі - відповідач) про зобов'язання Державного підприємства "Маловисківський спиртовий завод" виконати пункти 2.4 та 2.5 листа вимоги від 05 грудня 2014 року №11-07-14-14/7082 та усунути фінансові порушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною фінансовою інспекцією в Кіровоградській області проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Маловисківський спиртовий завод" за період з з 01 січня 2013 рооку по 01 серпня 2014 року. В ході ревізії виявлено ряд порушень чинного законодавства. З метою усунення виявлених порушень Державною фінансовою інспекцією в Кіровоградській області 05 грудня 2014 сформовано та направлено на адресу Державного підприємства "Маловисківський спиртовий завод" лист-вимогу №11-07-14-14/7082.

В зв'язку з невиконанням в добровільному порядку пунктів 2.4. та 2.5 вказаного листа-вимоги, орган фінансової інспекції звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідач у своїх письмових запереченнях просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, наголошуючи на необгрунтованості пунктів 2.4 та 2.5 листа-вимоги, на виконанні яких наполягає позивач (а.с.30-32).

На підставі ухвали від 30 вересня 2015 року суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З 01 по 28 жовтня 2014 року посадовими особами Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Маловисківський спиртовий завод", результати якої викладено в Акті від 04 листопада 2014 року №07-09/114 (а.с.19-24).

На підставі вказаного акту Державною фінансовою інспекцією в Кіровоградській області було направлено на адресу Державного підприємства "Маловисківський спиртовий завод" лист-вимогу від 05 грудня 2014 року №11-07-14-14/7082 (а.с.17-18).

Вказаним листом позивач, зокрема, вимагає від відповідача:

- встановити винних осіб в недотриманні вимог нормативно-правових актів при нарахуванні амортизації вартості необоротних активів та внести відповідні корегуваня до бухгалтерського обліку в порядку передбаченому Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку №6 "виправлення помилок та заміни у фінансовій звітності", затвердженого наказом Мінфіну Україні від 28 травня 1999 року №137 та в подальшому при здійсненні бухгалтерських операцій, що пов'язані із списанням з балансу необоротних активів та нарахування амортизації суворо дотримуватись вимог Інструкції №291 та П(С)БО №7 (пункт 2.4);

- встановити причини виникнення лишків металобрухту, осіб винних в їх виникненні та забезпечити оприбуткування за даними бухгалтерського обліку та в подальшому забезпечити суворе дотримання вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року №88 (пункт 2.5).

Проте, як стверджує позивач, вказані вимоги ДФІ відповідачем дотепер не виконані.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон) законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення, Держфінінспекція відповідно), визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону, якою визначені права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

При цьому, відповідно до частини другої статті 15 Закону законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Судом встановлено, що законність пунктів 2.4. та 2.5 листа-вимоги від 05 грудня 2014 року №11-07-14-14/7082, на виконанні яких наполягає позивач, була предметом судового контролю.

Так, Державне підприємство "Маловисківський спиртовий завод", не погоджуючись з винесенням контролюючим органом листа-вимоги від 05 грудня 2014 року №11-07-14-14/7082 "Про усунення порушень виявлених ревізією", оскаржило його у судовому порядку.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі №П/811/977/15 за позовом Державного підприємства "Маловисківський спиртовий завод" до Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування пунктів 2.1-2.5 листа-вимоги №11-07-14-14/7082 від 05 грудня 2014 року, позовні вимоги ДП "Маловисківський спиртовий завод" задоволено частково: визнано протиправним та скасовано пункт 2.3 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області №11-07-14-14/7082 від 05 грудня 2014 року про усунення виявлених ревізією порушень.

Натомість суд не знайшов правових підстав для визнання протиправними та скасування пунктів 2.4 та 2.5 листа-вимоги та підтвердив їх законність (а.с. 13-15).

Вказана постанова залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року (а.с. 10-12).

З огляду на приписи частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду справі № П/811/977/15 від 25 травня 2015 року наразі набрала законної сили.

На підставі частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, у межах даної адміністративної справи питання щодо обгрунтованості та законності пунктів 2.4 та 2.5 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області №11-07-14-14/7082 від 05 грудня 2014 року доказуванню не підлягає.

У свою чергу, вищевказані положення Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" презюмують обов'язок відповідача виконати вимоги, зазначені у пунктах 2.4 та 2.5 листа №11-07-14-14/7082 від 05 грудня 2014 року.

З огляду на викладене та на те, що відповідачем не надано доказів виконання вимог ДФІ, суд вважає, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, які підлягали б розподілу на підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Державне підприємство "Маловисківський спиртовий завод" виконати пункти 2.4 та 2.5 листа-вимоги від 05 грудня 2014 року №11-07-14-14/7082 та усунути зазначені у них порушення.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук

Попередній документ
57095941
Наступний документ
57095943
Інформація про рішення:
№ рішення: 57095942
№ справи: П/811/2777/15
Дата рішення: 24.12.2015
Дата публікації: 15.04.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та інше