12 квітня 2016 рокусправа № 804/5886/15
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року по справі № 804/5886/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, рішення про коригування митної вартості,-
У квітні 2015 року ТОВ «Будком-Форт» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення № 110100000/2014/200204/1 від 27.10.2014 року та № 110100000/2014/200215/1 від 06.11.2014 року про коригування митної вартості; визнати протиправним та скасувати оформлені картки відмови у прийнятті митної декларації № 110100000/2014/00497 від 27.10.2014 року та № 110100000/2014/00539 від 06.11.2014 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції Дніпропетровська митниця ДФС, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні ним оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації він керувався прописаним у Митному кодексі України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товару виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, зокрема щодо термінів умови поставки товару, оплату за поставку, виявлено розбіжності щодо оплати за сам товар. Апелянт вказав, що позивачем, не було надано необхідних документів для підтвердження заявленої у митних деклараціях митної вартості та в поданих документах були розбіжності у даних щодо розрахунку ціни, різні умови формування ціни товару, тому митницею було вирішено застосувати інший метод визначення митної вартості ніж був застосований декларантом. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товару, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Будком-Форт» при поданні до митного органу митної декларації, обґрунтовано застосувало перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що всі інші передбачені митним законодавством методи визначення митної вартості товарів застосовуються у разі, якщо не можливо застосувати перший метод, зазначав, що Дніпропетровська митниця ДФС не мала підстав змінювати митну вартість імпортованого товару, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товару, надані пояснення, документи дають змогу ідентифікувати товар та об'єктивно визначити його ціну по договору. Суд першої інстанції вказував, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну. Вказував, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Так, сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.
Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Будком-Форт» (покупець) та компанією «ELGINSAN NARENCIYE DEPOLAMA GIDA PLASTIK AMBALAJ URUNLERI LOJISTIK SERVISLERI SANAYI VE TICARET. LIMITED SIRKETI», Туреччина (постачальник) укладено контракт № 2817-EL/BF від 12.09.2014 року на поставку товару. Згідно контракту продавець зобов'язується поставити товар позивачу, найменування, ціна та кількість якого зазначаються у специфікаціях, що підписуються на кожну окрему поставку, та є невід'ємною частиною контракту. Згідно із специфікацією № 1 від 13.10.2014 року до контракту № 2817-EL/BF від 12.09.2014 року на постачання продукції, постачальник здійснює поставку грейпфруту у кількості 20400 кг за ціною 0,82 доларів США за 1 кг на загальну суму 16728,00 доларів США. Згідно умов контракту оплата за товар здійснюється як 100% на протязі 14 днів від митного оформлення товару в Україні, умови поставки Інкотермс 2010 CIF Іллічівськ, Україна.
Встановлено, що для здійснення митного оформлення партії товару 13.10.2014 року позивачем до Дніпропетровської митниці ДФС було подано митну декларацію по формі МД-2 №110100000/2014/228934, заявлено до митного оформлення товар грейпфрут у кількості 20400 кг. Позивач при поданні митної декларації визначив митну вартість першої партії товару за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Товар ввозився на умовах CPT UA Дніпропетровськ.
Встановлено, що разом з ВМД №110100000/2014/228934 позивачем подано до митного органу: зовнішньоекономічний договір від 12.09.2014 року № 2817-EL/BF; специфікацію № 1; договір комісії 1209/7; інвойс від 13.00.2014 року №56134; прайс-лист від 13.10.2014 року; сертифікат походження товару; сертифікат якості; автотранспортну накладну СMR; експертний висновок Дніпропетровської ТПП Г0-4805 від 20.10.2014 року; додатковий аркуш А до декларації.
Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи не містять всіх даних для визначення митної вартості товару, тому митним органом запропоновано подати додаткові документи. 27.10.2014 року позивач повідомив митний орган про неможливість надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.
27.10.2014 року Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 110100000/2014/200204/1 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України, мотивуючи своє рішення відповідач зазначив, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, неможливо встановити митну вартість товару. 27.10.2014 року сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110100000/2014/00497.
Коригуючи митну вартість товару, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1,02 доларів США за 1 кг, згідно ВМД № 100250005/2014/125883 від 20.10.2014 року. Після коригування митної вартості загальну митну вартість з 16728,00 доларів США збільшено до 20808,00 доларів США.
Позивач, не погодився з прийнятим рішенням, але з метою випуску у вільний обіг товару скористався правом наданим ч. 3 ст. 52 МК України та оформив 27.10.2014 року нову ВМД по формі МД-2 № 110100000/2014/229654.
Згідно із специфікацією № 2 від 21.10.2014 року до контракту 2817-EL/BF від 12.09.2014 року на постачання продукції, постачальник зобов'язувався здійснити поставку позивачу грейпфрут 19200 кг за ціною 0,78 доларів США/кг на загальну суму 14976,00 доларів США.
Встановлено, що для здійснення митного оформлення партії товару 05.11.2014 року позивачем до Дніпропетровської митниці ДФС було подано митну декларацію по формі МД-2 №11010000/2014/230737, заявлено до митного оформлення товар грейпфрут у кількості 19200 кг. Позивач при поданні митної декларації визначив митну вартість першої партії товару за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Товар ввозився на умовах CPT UA Дніпропетровськ.
Встановлено, що разом з ВМД №11010000/2014/230737 позивачем подано до митного органу: зовнішньоекономічний договір від 12.09.2014 року № 2817-EL/BF; специфікацію від 21.10.2014 року № 2; договір комісії № 1209/7; інвойс від 21.10.2014 року №56134; прайс-лист від 21.10.2014 року; сертифікат походження товару, сертифікат якості, експертний висновок Дніпропетровської ТПП Г0-5021/3 від 03.11.2014 року; автотранспортну накладну СMR.
Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи не містять всіх даних для визначення митної вартості товару, тому митним органом запропоновано подати додаткові документи. 06.11.2014 року позивач повідомив митний орган про неможливість надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.
06.11.2014 року Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 110100000/2014/200215/1 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України, мотивуючи своє рішення відповідач зазначив, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, неможливо встановити митну вартість товару. 06.11.2014 року сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110100000/2014/00539.
Коригуючи митну вартість товару, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1,02 доларів США за 1 кг, згідно ВМД № 500040605/2014/000924 від 05.11.2014 року. Після коригування митної вартості загальну митну вартість з 14976,00 доларів США збільшено до 19584,00 доларів США.
Позивач, не погодився з прийнятим рішенням, але з метою випуску у вільний обіг товару скористався правом наданим ч. 3 ст. 52 МК України та оформив 06.11.2014 року нову ВМД по формі МД-2 № 110100000/2014/230912.
Відповідно до ст. 49, ч. 1 ст. 50, ч. 2 ст. 52, ст. 53 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Встановлено, що Дніпропетровською митницею ДФС при коригуванні митної вартості товарів за вантажно-митними деклараціями №110100000/2014/228934 від 13.10.2014 року та № 11010000/2014/230737 від 05.11.2014 року, використовувалась інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД № 100250005/2014/125883 від 20.10.2014 року та № 500040605/2014/000924 від 05.11.2014 року.
В матеріалах справи наявні копії вантажно-митних декларацій № 100250005/2014/125883 від 20.10.2014 року та № 500040605/2014/000924 від 05.11.2014 року, які були взяті митним органом для коригування митної вартості товарів. За вантажно-митною декларацією № 100250005/2014/125883 від 20.10.2014 року на територію України ввозились грейпфрут свіжий, не у первинній упаковці, врожаю 2014 року, сорт Starruby, на умовах поставки CTP UA Київ. Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією №110100000/2014/228934 від 13.10.2014 року оформленою позивачем та декларацію яка була використана, колегія суддів зазначає, що різними є умови транспортування.
За вантажно-митною декларацією № 500040605/2014/000924 від 05.11.2014 року на територію України ввозились в тому числі грейпфрути свіжі (Citrus paradisi) сорту Starruby, врожаю 2014 року, виробник ILSA DIS TICARET LTD STI., країна виробник Туреччина, на умовах поставки CIF UA Іллічівськ.
Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією № 11010000/2014/230737 від 05.11.2014 року оформленою ТОВ «Будком-Форт» та декларації яка була використана, колегія суддів зазначає, що різними є умови транспортування та різними є виробник товару, що ввозився. Тобто Дніпропетровська митниця ДФС неправомірно використала декларацію № 500040605/2014/000924 від 05.11.2014 року для співставлення характеристик товару та умов поставки та для коригування митної вартості.
Згідно умов поставки Інкотермс 2010 СРТ, фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення) продавець зобов'язується доставити товар названому перевізнику у названий пункт переміщення, крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами терміна СРТ на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Тобто пункт доставки товару має значення при визначенні вартості товару. За умовами поставки товару ТОВ «Будком-Форт» за ВМД № 110100000/2014/228934 від 13.10.2014 року та № 11010000/2014/230737 від 05.11.2014 року товар поставлявся до м. Дніпропетровська, натомість за умовами поставки товару за ВМД, що взяті для коригування митної вартості товару, товар поставлявся до м. Києва та за умовою CIF Іллічівськ, Одеська область.
Колегія суддів зазначає, що позивачем при поданні 13.10.2014 року та 05.11.2014 року митних декларацій, митна вартість була визначена на підставі контракту на поставку товарів - грейпфруту свіжого урожаю 2014 року, позивачем для митного оформлення було надано всі документи, які обґрунтовують заявлену митну вартість товару.
Колегія суддів враховує наявні висновки експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 20.10.2014 року № ГО-4805 та від 03.11.2014 року № ГО-5021/3, риночка вартість одного кілограму грейпфрута свіжого, урожаю 2014 року, країна походження Туреччина, згідно контракту № 2817-EL/BF від 12.09.2014 року за специфікацією № 1 складає 0,82 долара США, за специфікацією № 2 складає 0,78 долара США.
Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 71 КАС України та вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх рішень та вважає, що у відповідача не було підстав застосовувати другорядний метод визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем самостійно визначено митну вартість товару на підставі цін контрактів (вартість операції). Розбіжності, на які вказував митний орган є технічними, подані позивачем документи дають змогу ідентифікувати товар та його вартість, виходячи з вибраних умов поставки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року по справі № 804/5886/15 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук