07 квітня 2016 р. Справа № 636/4692/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Тацій Л.В. , Старостіна В.В.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 03.11.2015р. по справі № 636/4692/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора державної автомобільної інспекції з обслуговування Чугуївського і Печенізького районів ГУМВС України в Харківській області капітана міліції Приходько Юрія Валентиновича
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ПС2 № 236109 по справі про адміністративне правопорушення від 28.09.2015, винесену за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, закрити провадження у справі, та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 200 грн. - на правову консультацію, 700 грн. - витрати на складання позовної заяви, 1000 грн. - витрати на представництво інтересів у суді, та 487,20 грн. - витрати на сплату судового збору.
Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 03.11.15 р. адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 03.11.2015р. по справі № 636/4692/15-а скасовано. Прийнято нову постанову , якою задоволені позовні вимоги. Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №236109 від 28.09.2015 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255,0 грн. Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
ОСОБА_1 подав до суду заяву , в якій просить вирішити питання про стягнення судового витрат, а саме 487,20 грн.- судового збору за подання позовної заяви, 243,60 грн.- за подання апеляційної скарги, 200,0грн. - витрат на правову консультацію, 700,0 грн. витрат на складання позовної заяви.
Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, ухвалу апеляційного суду, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню , виходячи з наступного.
Відповідно до глави 6 КАС України склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі.
Відповідно до п.1 ч. 3 статті 87 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1, ч.3, ч.6 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно п.3 ч.1 ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
При розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 та прийнятті 12.01.2016року апеляційним судом судового рішення не було вирішено питання про розподіл судових витрат.
На аркуші справи 1 знаходяться оригінал платіжного доручення № 557 від 07.10.2015року про сплату ОСОБА_1 судового збору у розмірі 487,20 грн. за подання позовної заяви та на аркуші справи 42 знаходяться оригінал платіжного доручення № 586 від 23.11.2015р. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 80,39грн.
Оскільки постановою апеляційного суду від 12.01.2016року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, то відповідно ст. 94 КАС України слід стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 487,20 грн. за подання позовної заяви та у розмірі 80,39 грн. за подання апеляційної скарги за рахунок бюджетних асигнувань Державної автомобільної інспекції з обслуговування Чугуївського та Печенізького району ГУМВС України в Харківській області.
При цьому, колегія суддів вважає , що заява про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 200 грн. - на правову консультацію, 700 грн. - на складання позовної заяви, 1000 грн. - на представництво інтересів у суді задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
У частинах 1 та 2 статті 16 КАС України зазначається, що кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді, яка надається в порядку, встановленому законом.
Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами.
Як зазначено в частині 1 статті 90 КАС України до витрат на правову допомогу відносяться витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Доказами того, що особа є адвокатом, виходячи з положень частини 1 статті 12, частини 1 статті 6 та статті 17 Закону № 5076 є свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в поєднанні з витягом з Єдиного реєстру адвокатів України (що може бути сформований і в електронному виді) на момент подання клопотання про відшкодування правової допомоги.
Згідно пунктів 1, 2, 6 частини 1 та частини 2 статті 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Згідно частини 1 статті 26 Закону № 5076 документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер.
Відповідно до ст. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 01 жовтня 1999 р. (далі Правила адвокатської етики), єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.
Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Статтею 34 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення, якщо обов'язок клієнта з погашення цих витрат визначено угодою. В угоді про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов тощо), порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і т. ін.) та може бути визначений їх обсяг.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку ( квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.
До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником (а не будь-ким) витрати.
В постанові від 01 жовтня 2002 року по справі № 30/63 Верховний Суд України звернув увагу, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Колегія суддів зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Матеріали справи містять договір про надання правової допомоги від 02.10.2015 року, укладений між адвокатом Лихачовим Р.Б. і ОСОБА_1 та квитанцію від 05.10.2015р. про оплату послуг - правова консультація - 200грн., складання позовної заяви -700грн., представництво інтересів у суді - 1000грн.
Однак, вказаний договір не містить розміру гонорару та порядок його внесення (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо), розрахунку погодинної вартості правової допомоги.
В наданій суду квитанції відсутня інформація , яка свідчить про те, по якій конкретній справі надавалась позивачу правова допомога.
В матеріалах справи відсутні свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в поєднанні з витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, ордер, акти виконаних або отриманих послуг , розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором, додаткові угоди щодо вартості послуг адвоката.
Також , журнали судових засідань суду першої інстанції свідчать , що адвокат Лихачов Р.Б. не приймав участь як представник ОСОБА_1 при розгляді даної справи.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ув'язку із відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів , які свідчать про надання послуг адвокатом , оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги та які відповідають вище встановленим вимогам, відсутні підстави для стягнення вказаних витрат та задоволення позову в цій частині.
У зв'язку з наведеним постанова апеляційного суду від 12.01.2016року підлягає доповненню, а заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 168, 195, 196, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково .
Прийняти додаткове судове рішення , яким стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 487,20 грн. за подання позовної заяви та у розмірі 80,39 грн. за подання апеляційної скарги за рахунок бюджетних асигнувань Державної автомобільної інспекції з обслуговування Чугуївського та Печенізького району ГУМВС України в Харківській області.
В іншій частині в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Старостін В.В.
Повний текст додаткової постанови виготовлений 12.04.2016 р.