Справа № 815/548/16
04 квітня 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
за участю секретаря Гур'єва К.І.
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (особисто);
від відповідача: Заєць В.П. (за довіреністю);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №18 від 22.01.2016 року, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області №18 від 22.01.2016 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Конституції та законів України, оскільки перебуваючи на посаді заступника командира штурмового взводу Одеського міжрегіонального воєнізованого формування ДКВС України, відповідачем протиправно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності, на підставі висновків, викладених в Акті службового розслідування, що не відповідають дійсності та проведеного з неповним з'ясуванням обставин правомірності дій позивача та з порушенням процедури розслідування. Так, позивач зазначив, що останнього не повідомлено про проведення такого розслідування та не ознайомлено з висновком розслідування, проте у позивача відібрано пояснення за фактом несення служби у добовому наряді з 23.12.2015 року на 24.12.2015 року без будь-яких пояснень з яких підстав вони відбираються. Лише після того, як позивачу стало відомо про існування оскаржуваного наказу №18 від 22.01.2016 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, позивач мав змогу ознайомитись з висновком службового розслідування. Позивач зазначає, що у нього та ОСОБА_5 виникли неприязні відносини, у зв'язку з чим даною особою було подано рапорт про залишення ОСОБА_1 території підрозділу під час несення служби. Крім того, обставини, викладені у поясненнях позивача, не були перевірені комісією, що підтверджує упередженість проведення службового розслідування, а пояснення співробітників ОМВФ спростовують обставини, викладені у рапорті ОСОБА_5 Також, проведеним службовим розслідуванням не доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку та за відсутності об'єктивних причин запропоновано оголосити ОСОБА_1 сувору догану, у зв'язку з чим такий висновок позивач вважає таким, що проведений з порушенням норм діючого законодавства, необґрунтованим, безпідставним, не підтвердженим доказами, крім суб'єктивних та упереджених припущень інспектора ОСОБА_5, з метою оговорити позивача та з намаганням підвищити показники своєї роботи, а тому наказ начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області №18 від 22.01.2016 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, прийнятий на підставі такого службового розслідування, є протиправним та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та усних поясненнях.
Представник відповідача проти позову заперечувала та просила суд відмовити в його задоволенні, надала до суду заперечення проти адміністративного позову та письмові пояснення (а.с.22-26, 82-84), вмотивовані тим, що наказом в.о. начальника управління ДПтС України в Одеській області Беньковського С.Ю. від 28.12.2015 року №689, на підставі, зокрема, рапорту інспектора штурмового взводу ОМВФ ДКВС України старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_5, призначено службове розслідування з метою встановлення обставин порушень службової дисципліни співробітниками ОМВФ ДКВС України. Так, згідно Висновку службового розслідування від 15.01.2016 року встановлено, зокрема, порушення з боку старшого лейтенанта внутрішньої безпеки ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у самовільному залишенні місця несення служби та території підрозділу, неповідомлення керівництва підрозділу про своє місце перебування під час несення служби у добовому наряді та надання неправдивих свідчень під час проведення службового розслідування. Відповідач зазначає, що у зв'язку зі скоєним дисциплінарним проступком - неналежним виконанням особою рядового складу ОСОБА_1 службової дисципліни та існуванням у останнього діючого дисциплінарного стягнення, комісією внесено пропозицію щодо оголошення позивачу суворої догани. На підставі Висновку розслідування та встановлених порушень, начальником Управління ДПтСУ в Одеській області прийнято наказ №18 від 22.01.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності персоналу штурмового взводу ОМВФ ДКВС України за порушення службової дисципліни», яким, зокрема, п.1 - за неналежне виконання службових обов'язків, надання неправдивих свідчень під час проведення службового розслідування позивачу оголошено сувору догану. З урахуванням наведених обставин, відповідач просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, оскільки всі посилання позивача є необґрунтованими, а висновки Акту службового розслідування підтверджують порушення позивачем службової дисципліни, що призвело до застосування щодо ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, заслухавши пояснення свідків, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, публічна служба, це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Судом встановлено, що наказом від 03.10.2013 року №44-о/с «Про особовий склад», на підставі рапорту позивача, ОСОБА_1 - лейтенанта внутрішньої служби призначено на посаду заступника командира штурмового взводу Одеського міжрегіонального воєнізованого формування Державної кримінально-виконавчої служби України, увільнивши від посади старшого інструктора групи бойової та спеціальної підготовки міжобласного підрозділу спеціального призначення з 01.10.2013 року (а.с.38).
Так, 10 грудня 2013 року позивача ознайомлено з функціональними обов'язками згідно посадової інструкції заступника командира штурмового взводу Одеського міжрегіонального воєнізованого формування Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої в.о. начальника управління ДПтСУ в Одеській області Слободянюком О.П. (а.с.35-37).
26.08.2014 року Начальником управління ДПтС України в Одеській області Георгієнко Г.В. затверджено Інструкцію чергової зміни міжрегіонального воєнізованого формування ДКВС України (а.с.70-71)
Судом встановлено, що 23 грудня 2015 року Наказом про заступання на чергування добового наряду Одеського МрВФ ДКВС України №165 визначено з 08 години 45 хвилин 23.12.2015 року до 08 години 45 хвилин 24.12.2015 року призначити склад чергової зміни: черговий по підрозділу - ст. лейтенант в/с ОСОБА_9, помічник чергового по підрозділу - ст. лейтенант в/с ОСОБА_5, чергова зміна: ст. лейтенант ОСОБА_1, ст. лейтенант ОСОБА_4, лейтенант ОСОБА_10, лейтенант в/с ОСОБА_11 та в.о. командира ОМВФ підполковником в/с ОСОБА_12 проведено інструктаж добового наряду, про що свідчить рапорт в.о. командира від 31.12.2015 року та Журнал обліку інструктажів ОМВФ ДКВС України (а.с.34-34з/б, 39, 40-42).
24.12.2015 року за вх.№Вн-288 на ім'я начальника Управління надійшов рапорт інспектора штурмового взводу ОМВФ ДКВС України старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_5, відповідно до якого останній доповів, що під час несення служби в добовому наряді 23.12.2015 року заступник командира штурмового взводу старший лейтенант ОСОБА_1 залишив територію підрозділу о 19 годині 45 хвилин та з'явився 24.12.2015 року о 07 годині 00 хвилин, та просив за даним фактом прийняти відповідні заходи (а.с.68).
На підставі, зокрема, вказаного рапорту інспектора штурмового взводу ОМВФ ДКВС України старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_5, наказом в.о. начальника управління ДПтС України в Одеській області Беньковського С.Ю. від 28.12.2015 року №689, призначено службове розслідування з метою встановлення обставин порушень службової дисципліни співробітниками ОМВФ ДКВС України та створено комісію у відповідному складі (а.с.27).
Так, згідно Висновку службового розслідування від 15.01.2016 року встановлено, зокрема, що порушення з боку старшого лейтенанта внутрішньої безпеки ОСОБА_1 службової дисципліни, стали можливі внаслідок особистої недисциплінованості позивача та свідчить про низькі моральні якості та нехтування ним, як Дисциплінарного статуту, так і наказів, які регулюють діяльність персоналу ДКВС України, що виразилось у самовільному залишенні місця несення служби та території підрозділу, неповідомлення керівництва підрозділу про своє місце перебування під час несення служби у добовому наряді та надання неправдивих свідчень під час проведення службового розслідування та у зв'язку зі скоєним дисциплінарним проступком - неналежним виконанням особою рядового складу ОСОБА_1 службової дисципліни та існуванням у останнього діючого дисциплінарного стягнення, комісією внесено пропозицію щодо оголошення позивачу суворої догани (а.с.90-97).
Відповідно до Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року №3460-ІV (із змінами) та Висновку службового розслідування від 15.01.2016 року за фактом порушення службової дисципліни співробітниками ОМВФ ДКВС України 22 та 23.12.2015 року, начальником Управління ДПСУ в Одеській області Георгієнко Г.В. прийнято наказ №18 від 22.01.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності персоналу штурмового взводу ОМВФ ДКВС України за порушення службової дисципліни», яким, зокрема п.1, за неналежне виконання службових обов'язків, надання неправдивих свідчень під час проведення службового розслідування лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_1, заступнику командира штурмового взводу Одеського міжрегіонального воєнізованого формування ДКВС України оголошено сувору догану (а.с.32).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.
На підставі Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів влади» від 09.12.2010 № 1085/2010 створено центральний орган виконавчої влади (з питань виконання покарань) Державну пенітенціарну службу України замість Державного департаменту України з питань виконання покарань.
На даний час центральний орган виконавчої влади (юридична особа) Державна пенітенціарна служба України (ДПтС України) здійснює керівництво Державною кримінально-виконавчою службою України.
Діяльність служби регламентується нормами Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» (прийнятий 2005 року) та працівниками ДПтС України відповідно до норм ст.14 Закону України «Про ДКВС України» (прийнятий 2005 року) є тільки всі особи, які займають посади штату юридичної особи ДПтС України.
Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Кримінально виконавчого-кодексу України від 11.07.2003 р. та ч.5 ст.22 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 року на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюється дія Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114 (Положення №114), яким визначений порядок та умови проходження служби цими особами.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460 - IV.
Щодо порядку проведення службового розслідування, судом встановлено наступне.
Посилаючись на Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України та Закон України «Про ДКВС України» Міністерством юстиції України прийнято наказ від 12.03.2015 №356/5 «Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у ДКВС України».
У п.6 першого розділу вказаного Порядку визначено, що службові розслідування стосовно державних службовців та працівників ДКВС проводяться за іншими нормами.
У відповідності до п.1 розділу 2 вказаного Порядку, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.
Судом встановлено, що з підстави визначеної п.п.1 п.2 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань в ДКВС України відносно позивача на підставі наказу в.о. начальника управління ДПС України в Одеській області Беньковського С.Ю. від 28.12.2015 року №689, призначено та проведено службове розслідування з метою встановлення обставин порушень службової дисципліни співробітниками ОМВФ ДКВС України за правилами встановленими нормами ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС України та п.3 третього розділу зазначеного Порядку.
Крім того, посилання позивача на порушення процедури проведення службового розслідування без його участі та недоведеність вчинення позивачем дисциплінарного проступку є необґрунтованими, оскільки згідно пояснень від 31.12.2015 року, наданих останнім під час проведення службового розслідування, вбачається, що такі пояснення відбирались у позивача та по суті поставлених питань ОСОБА_1 зазначив про несення служби згідно з графіком та о 19 годині 40 хвилин, побачивши у вікні підозрілих осіб, позивач вийшов на вулицю Краснова провести спостереження за даним особами, при цьому попередивши про вихід своїх співробітників, а саме: лейтенанта ОСОБА_4, лейтенанта ОСОБА_10, лейтенант в/с ОСОБА_11 та до 21 години 00 хвилин ОСОБА_1 сидів у своєму автомобілі та проводив спостереження за підозрілими особами, прибув на місце базування підрозділу для несення служби о 21 годині 10 хвилин, що само по собі підтверджує факт відсутності позивача на території підрозділу та залишення території підрозділу без дозволу прямого або безпосереднього керівництва (а.с.28-28 з/б).
Згідно пункту 1.2. Посадової інструкції заступника командира штурмового взводу Одеського міжрегіонального воєнізованого формування Державної кримінально-виконавчої служби України, заступник командира штурмового взводу ОМВФ безпосередньо підпорядковується командиру взводу, а в прямому підпорядкуванні - командиру підрозділу та його заступнику.
Згідно пункту 1.3. заступник командира штурмового взводу ОМВФ в своїй практичні діяльності керується Конституцією України, Законами України, наказами, інструкціями, вказівками ДПтС України та наказами, інструкціями, вказівками начальника управління.
Згідно пункту 2.2. заступник командира штурмового взводу повинен контролювати забезпечення застосування чинного законодавства, відомчої нормативної-правової бази кожним із інспекторів.
Згідно Конституції України кожен громадянин України має право на працю, що включає в себе можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується (ст. 43 КУ). Кожен громадянин України зобов'язаний дотримуватись дисципліни праці, яка ґрунтується на свідомому і добросовісному виконанні робітниками і службовцями своїх трудових обов'язків і є необхідною умовою високопродуктивної праці.
Дотримання суворої дисципліни є найпершим правилом поведінки кожного члена колективу. Дбайливе відношення до народного добра, виконання правил, норм праці, є обов'язковими для всіх співробітників і службовців. Трудова дисципліна забезпечується методами переконання, а також заохоченнями за успіхи в роботі (ст. 143-146) КЗпП України, ст. 9-11 ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ». До порушників трудової дисципліни застосовуються заходи дисциплінарної і суспільної дії (ст. 147 КЗпП України, ст. 12-19 ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»).
Статтею 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», передбачено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», встановлено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до Інструкції чергової зміни міжрегіонального воєнізованого формування ДКВС України, відлучатись з місця несення служби черговій зміні забороняється (а.с.70-71).
Так, згідно Висновку службового розслідування від 15.01.2016 року встановлено, зокрема, що порушення з боку старшого лейтенанта внутрішньої безпеки ОСОБА_1 службової дисципліни, стали можливі внаслідок особистої недисциплінованості позивача та свідчить про низькі моральні якості та нехтування ним, як Дисциплінарного статуту, так і наказів, які регулюють діяльність персоналу ДКВС України, що виразилось у самовільному залишенні місця несення служби та території підрозділу, неповідомлення керівництва підрозділу про своє місце перебування під час несення служби у добовому наряді та надання неправдивих свідчень під час проведення службового розслідування та у зв'язку зі скоєним дисциплінарним проступком - неналежним виконанням особою рядового складу ОСОБА_1 службової дисципліни та існуванням у останнього діючого дисциплінарного стягнення, комісією внесено пропозицію щодо оголошення позивачу суворої догани (а.с.90-97).
З огляду на викладені обставини, позивачем не доведено факту правомірної відсутності останнього на місці несення служби 23.12.2015 року, що свідчить про неналежне виконання позивачем службових обов'язків, натомість, відповідачами доведено порушення позивачем службової дисципліни.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту ОВС України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) усне зауваження;
2) зауваження;
3) догана;
4) сувора догана;
5) попередження про неповну посадову відповідність;
6) звільнення з посади;
7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Стаття 14 Дисциплінарного статуту ОВС України визначає порядок накладання дисциплінарних стягнень.
У вказаній статті, крім іншого, визначено, що про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Як роз'яснено відповідачем, при визначенні виду дисциплінарного стягнення стосовно позивача враховано той факт, що позивач мав непогашене стягнення від 02.02.2015 (наказ №28 від 02.02.2015 року) у вигляді зауваження - за грубе порушення своїх посадових обов'язків, невихід на службу без поважних причин.
Самовільне залишення постів позивачем спричинило ризики створення ситуації, що призводить до погіршення оперативної обстановки в установі.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про правомірність Наказу № 18 від 22.01.2016 року Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення позивачу суворої догани.
Щодо наданих пояснень свідків судом встановлено наступне.
Свідок ОСОБА_12 пояснив, що 23 грудня 2015 року Наказом про заступання на чергування добового наряду Одеського МрВФ ДКВС України №165 визначено з 08 години 45 хвилин 23.12.2015 року до 08 години 45 хвилин 24.12.2015 року призначити склад чергової зміни: черговий по підрозділу - ст. лейтенант в/с ОСОБА_9, помічник чергового по підрозділу - ст. лейтенант в/с ОСОБА_5, чергова зміна: ст. лейтенант ОСОБА_1, ст. лейтенант ОСОБА_4, лейтенант ОСОБА_10, лейтенант в/с ОСОБА_11 та в.о. командира ОМВФ підполковником в/с ОСОБА_12 проведено інструктаж добового наряду, про що свідчить рапорт в.о. командира від 31.12.2015 року та Журнал обліку інструктажів ОМВФ ДКВС України (а.с.34-34з/б, 39, 40-42).
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що на підставі Наказу начальника Управління ДПтСУ в Одеській області Георгієнко Г.В. від 23.12.2015 року №172/вд останній відбув у відрядження до Ізмаїльської установи виконання покарань УДПтС України в Одеській області (№22).
Так, згідно Наказу начальника Управління ДПтСУ в Одеській області Георгієнко Г.В. від 23.12.2015 року №172/вд старшого лейтенанта ОСОБА_9, командира штурмового взводу ОМВФ ДКВС України відряджено до Ізмаїльської установи виконання покарань УДПтС України в Одеській області (№22) у період з 23.12.2015 року по 24.12.2015 року (а.с.75), у зв'язку з чим, згідно Інструкції чергової зміни міжрегіонального воєнізованого формування ДКВС України (а.с.70-71), у період чергування виконання обов'язків чергового по підрозділу були покладені на помічника чергового підрозділу ОСОБА_5, якого, як пояснено у судовому засіданні останнім у якості свідка, ОСОБА_1 про відлучення з місця несення служби не повідомляв, жодних наказів про відлучення ОСОБА_1 з місця несення служби для виконання завдань ОСОБА_5 не надавалось, у зв'язку з чим ОСОБА_5 складено відповідний рапорт (а.с.68).
Допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_11 пояснили, що ОСОБА_1 близько 19 години 45 хвилин попередив їх про те, що побачив у вікні підозрілих осіб та відлучається на вулицю Краснова провести спостереження за даним особами, а близько о 21 години 10 хвилин ОСОБА_1 прибув на місце базування підрозділу для несення служби.
Свідок ОСОБА_14 - начальник відділу по роботі з персоналом Управління ДПтС України в Одеській області пояснив, що службове розслідування проведено у відповідності до вимог норм діючого законодавства, з продовженням терміну проведення службового розслідування до 18.01.2016 року згідно рапорту та резолюції на ньому «Дозволяю» в.о. начальника УДПтС України в Одеській області Беньковського С.Ю.
Суд не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_11, оскільки під час проведення службового розслідування ОСОБА_10 та ОСОБА_4, згідно відібраних письмових пояснень вказали на не повідомлення позивачем останніх про відлучання ОСОБА_1 з місця несення служби (а.с.29-30 з/б), а свідок ОСОБА_11 під час розслідування перебував у черговій відпустці згідно наказу від 17.12.2015 року №102о/с (а.с.31).
Суд зауважує, що висновок службового розслідування - службовий документ, який складається за результатами службового розслідування та засвідчує виявлені факти й обставини, містить правову оцінку цих фактів, дій чи бездіяльності посадових осіб, висновки та пропозиції, а тому надання відповідних висновків членами комісії щодо позивача не свідчать про порушення порядку проведення службового розслідування, про бездіяльність та протиправність дій членів комісії по проведенню службового розслідування, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
У відповідності до статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №18 від 22.01.2016 року є не обґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №18 від 22.01.2016 року - відмовити повністю.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 11 квітня 2016 року.
Суддя П.П.Марин