Справа №480/2397/15-к
Миколаївський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши 11 квітня 2016 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_7 заявив клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи на вирішення якої поставити наступні питання : чи виконано весь рукописний текст заяви від імені ОСОБА_5 однією особою чи кількома різними особами; який саме рукописний текст в заяві від імені ОСОБА_5 виконано самим ОСОБА_5 ; якщо рукописний текст (фрагмент тексту) виконувався самим ОСОБА_5 , чи знаходився останній в стані алкогольного сп'яніння.
Клопотання обґрунтовано тим, що в матеріалах кримінального провадження міститься рукописний текст заяви ОСОБА_5 про прийняття мір до невідомої особи, яка спричинила йому тілесні ушкодження, яка написана різними почерками. Отже, якщо заява написана не лише ОСОБА_5 , то провадження не могло бути розпочато. Крім того, захисник зазначив, що є сумніви в тому, що потерпілий був тверезий, а якщо потерпілий перебував в стані алкогольного сп'яніння міг не пам'ятати, хто саме спричинив йому тілесні ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання.
Прокурор ОСОБА_4 зазначила, що клопотання є безпідставним та просила в його задоволенні відмовити.
Представник потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 зазначила, що вказану заяву писав особисто потерпілий, про що останній заявив під час його допиту в судовому засіданні. Вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Потерпілий ОСОБА_5 підтримав думку свого представника.
Вислухавши думку учасників судового провадження суд приходить до наступного.
Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 та 3 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відповідно до вимог ст. 290 КПК України сторонам кримінального провадження, в тому числі і обвинуваченому і захиснику було надано доступ до усіх матеріалів досудового розслідування.
Судом також встановлено, в процесі досудового розслідування обвинувачений і захисник в порядку ст. 220 КПК України клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не заявляли, хоча були ознайомлені з вищезазначеною заявою.
Щодо належності та допустимості вказаної заяви, як доказу, на яку посилається захисник, то відповідно до вимог ст. 89 КПК України суд вирішує це питання під час їх оцінки в нарадчій кімнаті.
З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись ст.350 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання захиснику ОСОБА_7 про призначення судово-почеркознавчої експертизи - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
11.04.2016