№ 468/333/16-ц
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
( про залишення заяви без руху )
08.04.2016 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Копейка Т.О. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до фермерського господарства "Поле" про визнання договорів оренди землі недійсними,
06.04.2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до фермерського господарства "Поле" про визнання договорів оренди землі недійсними.
Відповідно до ст. 3, 10, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки відповідно до вимог п. 3,5,6 ч.2, ч.5 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, документи що підтверджують сплату судового збору.
При вивченні позовної зави було встановлено, що в грудні 2008 року помер ОСОБА_3, після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Плющівської сільради, власниками яких є позивачі згідно отриманих свідоцтв про право власності за заповітом. Звернувшись до орендаря з проханням надати їм правовстановлюючі документи, ними було встановлено, що термін дії договорів оренди земельних ділянок укладених між відповідачем та спадкодавцем становить 25 років, а в графі "підпис орендодавця" дійсно містився підпис, який на їх думку не належить ОСОБА_3. Крім того не співпадає зазначена в договорі серія паспорту із серією паспорта, що належав спадкодавцю, який він отримав в 2007 році.
За такого вважають, що відповідачем грубо порушено права орендодавця, так як договори оренди земельних ділянок були укладені без згоди орендодавця, укладені шахрайським шляхом та були укладені з підробленням підпису останнього. На підставі викладеного просили договори оренди земельних ділянок визнати недійсними.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до якої волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В той же час в тексті позову, містяться взаємовиключні вимоги з посиланням на ст. 651 ч.2 ЦК України, а саме щодо визнання договорів недійсними шляхом їх розірвання. Виходячи з норм цивільного законодавства можливо розірвання лише укладеного договору.
Правові наслідки недійсності правочину визначені ст.216 ЦК України, згідно ч.1 якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих що пов'язані з його недійсністю.
За такого позивачам необхідно додатково уточнити правові підстави позовних вимог з наведенням відповідного обґрунтування.
Крім того відповідно до вимог ч.5 ст.119 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
При вивченні позовної зави було встановлено, що позивачами при поданні до суду позовної заяви, було додано лише документ про сплату судового збору позивачем ОСОБА_1 в розмірі 551 грн. 20 коп., однак як слідує з позовної заяви, позивачами заявлено позовні вимоги щодо визнання недійсними договорів оренди двох земельних ділянок і позов пред'явлено двома позивачами.
Відповідно до п.2) ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору для фізичних осіб складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, яка у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» визначена у розмірі 1378 гривень. Отже, не долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 551 грн. 20 коп. позивачем ОСОБА_2, оскільки згідно ч.6 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
За такого необхідно долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору позивачем ОСОБА_2М відповідно до норм чинного Закону України "Про судовий збір".
На підставі викладеного, позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до фермерського господарства "Поле" про визнання договорів оренди землі недійсними, подана без додержання вимог ст.119 ЦПК України, що є підставою для залишення її без руху і надання позивачам строку для виправлення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 119, 121 ЦПК України, суддя, -
позовну заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до фермерського господарства "Поле" про визнання договорів оренди землі недійсними - залишити без руху.
Надати позивачам п'ятиденний строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачам, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, у встановлений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається.
Повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.