43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
"12" квітня 2007 р.
Справа № 02/22-2А.
Господарський суд Волинської області у складі: судді Костюк С.В.,
при секретарі судового засідання Сур'як О.Г.
за участю представників сторін:
від позивача : Дорошенко Л.М., довіреність від 20.01.2007р.
від відповідача : Решетник О.Л., довіреність №18 від 10.04.2007р., Таран О.П., довіреність №20 від 19.05.2006р., Горохова О.С. - інженер
Розглянув справу
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «Гранд-Агро»
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування рішення Луцької ОДПІ від 06.02.2007р. №0001262200/3
Відповідно до п. 6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, спір розглядається за нормами КАС України.
В судовому засіданні сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 50 КАС України. Заяви про відвід судді відповідно до ст.27 КАС України та про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступило.
Суть спору: Позивач звернувся з адміністративним позовом, уточненим заявою від 24.03.2007р., в якому просить скасувати рішення Луцької ОДПІ від 06.02.2007р. №0001262200/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20301 грн. за порушення валютного законодавства, як таке, що не відповідає фактичним обставинам та не грунтується на повній, всебічний та неупередженій перевірці і суперечить чинному законодавству.
Обгрунтовуючи свою вимогу позивач посилається на норми Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Положення про вантажну митну декларацію, Митний кодекс України та податкове роз'яснення щодо застосування статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», затверджене наказом ДПА України від 23.10.2002р. № 505. В поясненні від 12.03.2007 позивач зазначає, що висновок ОДПІ щодо порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» необґрунтований, оскільки при виконанні імпортної операції по поставці гербіциду відсутні авансування платежу і відстрочка поставки, так як товар надійшов на територію України згідно ВМД типу ІМ -74 № 4794 ще 12.05.2005, а оплата за нього здійснювалась лише у 2006 році.
Водночас, ст. 2 Закону не визначає режиму митного оформлення, оскільки моментом здійснення експорту є момент перетину товаром митного кордону України, що підтверджено і листом ДПА України від 18.02.2002 № 2868/7123-5317. Оформлення товару і заповнення декларації типу ІМ - 40 та типу ІМ -74 підтверджує знаходження товару на митній території України. Висновок ОДПІ про порушення ст. 2 Закону в частині не поступлення в Україну імпортного товару протягом 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу на підставі того, що тільки ВМД типу ІМ - 40 підтверджує факт ввозу товару на митну територію України надуманий, не грунтується на законодавстві, а тому є незаконним.
Відповідач -Луцька ОДПІ в заперечені на позов вимоги позивача повністю відхиляє, вказуючи що матеріалами перевірки від 02.10.2006 встановлено порушення ПВКФ «Гранд -Агро» ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки оплачений фірмою імпортний товар в сумі 20000 дол. США в установлений строк не надійшов в Україну, що підтверджується відсутністю належним чином оформленої ВМД типу ІМ -40. Відповідно до ст. 4 даного Закону порушення резидентами термінів передбачених ст. 2 Закону тягне стягнення пені. При цьому відповідач зазначає, що ліцензія Нацбанку України на продовження термінів розрахунків по контракту, щодо якого здійснювалась поставка гербіцидів, не видавалась.
Відповідно до п. 8 Положення про ВМД, затв. Постановою КМ України від 09.06.1997 № 574, ВМД заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитку особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснює митне оформлення товарів і транспортних засобів.
Оскільки на момент проведення документальної перевірки у імпортера були в наявності лише товаросупровідні документи з відтиском штампу «Під митним контролем» при відсутності належним чином оформленої ВМД типу ІМ- 40, після закінчення законодавчо встановлених термінів ввезення товарів на митну територію України, з резидента стягується пеня, передбачена ст. 4 Закону України від 23.09.94р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». При правовому обґрунтуванні свого заперечення відповідач посилається на ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», податкове роз'яснення щодо застосування норми ст. 4 Закону № 185/94-ВР, затверджене наказом ДПА від 23.10.2002 № 505, Положення про ВМД, затверджене Постановою КМ України від 09.06.97 № 574.
Предметом спору по даній справі є рішення ОДПІ від 07.02.2007р. №0001262200/3 про застосування штрафних санкцій в розмірі 20301 грн.
З представлених суду матеріалів вбачається наступне.
З 25.09.2006р. по 02.10.2006р. працівниками податкової служби проведена невиїзна документальна перевірка Приватної виробничо-комерційної фірми "Гранд-Агро" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту №20052604/GR-AGRO від 26.04.2005р., по результатах якої складено акт №01804 від 02.10.2006р. В акті перевірки зазначено, що філією Волинського Центрального відділення "Промінвестбанку" подана інформація ОДПІ від 05.08.2006р. №860 про порушення ПВКФ "Гранд-Агро" встановлених законодавством термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту №20052604/GR-AGRO від 26.04.2005р. по розрахунках з фірмою "Du Pont de Nemours Internationals.A."
Згідно попереднього акту перевірки кредиторська заборгованість ПВКФ "Гранд-Агро" по розрахунках з зазначеною фірмою станом на 30.09.2005р. становила 20750 дол. США. За період з 01.10.2005р. по 02.10.2006р. на виконання зазначеного контракту фірмою "Гранд-Агро" було перераховано валютних коштів в сумі 50750 дол. США (256287,50грн.). Граничний термін надходження товару - 27.07.2006р. Імпортний товар - гербіцид по даному контракту надійшов на територію України згідно ВМД типу ІМ-ІН №4794 від 12.05.2005р. на загальну суму 40700 дол. США (205535грн.) та знаходиться на митному ліцензійному складі (а.с.28-29).
На порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів передбачених ст.2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені.
По матеріалах перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №000/262200 від 10.10.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20301грн. згідно ст.4 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
По результатах адміністративного оскарження рішення ОДПІ до ДПА України прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій зі значком "3" від 06.02.2007р. на суму 20301грн. (а.с.46), яке є предметом спору по даній справі.
Дослідивши представлені сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд дійшов висновку, що податковим органом неправомірно оспорюваним рішенням нарахована позивачу пеня згідно ст.4 Закону №185/94-ВР за порушення термінів передбачених ст.2 даного закону.
При цьому суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПВКФ «Гранд-Агро» та фірмою «Du Pont de Nemours Internationals.A.» 26.04.2005р. був укладений контракт №20052604/GR на імпорт засобів захисту рослин.
Матеріалами справи підтверджено поступлення товару по даному контракту на адресу фірми "Гранд-Агро" 12.05.2005р. по ВМД №201010005/5/004794 по типу ІМ-74 та 12.07.2006р. по ВМД №2010/00005/6/008781 типу ІМ-74 (а.с. 13,53).
Даний товар знаходився під митним контролем, що підтверджено відтисками Волинської митниці на зазначених вантажно-митних деклараціях. 17.05.2005р. та 02.02.2007р. частково на даний товар оформлені ВМД типу ІМ-40 за №201010005/1/001890 та №201010005/5/005063, решта товару перебуває під митним контролем на ліцензійному складі.
Як вбачається з розрахунку податкової інспекції пеня по оспорюваному рішенню в сумі 20301грн. нарахована за період з 28.07.2006р. по 02.10.2006р. тобто, коли товар знаходився під митним контролем.
При цьому відповідач виходить з того, що датою імпорту є оформлення ВМД типу ІМ 40, а позивач - фактичний перетин товаром митного кордону по ВМД типу ІМ-74.
Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до ст.4 Закону України №185/94 ВР від 23.09.94р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті "порушення термінів, передбачених статтями 1,2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки ( митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перераховану у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку на день виникнення заборгованості.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. із змінами та доповненнями, моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Строк «момент перетину товаром митного кордону України» визначається Митним кодексом України.
Зокрема, пункт 1 статті 15 зазначеного Кодексу термін "ввезення в Україну та вивезення з України" означає фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.
Пунктом 3 статті 15 Митного кодексу України "переміщення через митний кордон України" визначається як ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території або транзит через територію України товарів та інших предметів у будь-який спосіб.
Статтями 21, 24 цього Кодексу встановлено, що товари та інші предмети переміщуються через митний кордон України під митним контролем, і період перебування під митним контролем товарів, ввезених на митну територію України з метою вільного використання визначається з моменту ввезення і до пропуску через митний кордон України.
Момент перетину товаром митного кордону України також конкретизує поняття "пропуск через митний кордон України", що означає дозвіл митниці на використання товарів та інших предметів на митній території України або за межами цієї території з метою, заявленою митницею (п.4 ст.15 Митного кодексу України).
Статтею 37 Митного кодексу України встановлено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.
Згідно Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.97р. № 574, вантажна митна декларація є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів.
Отже, оформлення ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт і дату фактичного переміщення через митний кордон товарів, а документом, який містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України, який посвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів в визначений митний режим і, який підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених в ВМД осіб відносно здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій.
Таким чином, перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення на Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документу, проставлення на якому відбитку штампа «під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.
При таких умовах датою імпорту є не дата оформлення ВМД типу ІМ-40, а дата фактичного перетину митного кордону України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ВМД №201010005/1/001890 та №201010005/5/005063 підтверджують, що товар пройшов через митну границю України 12.05.2005р. та 12.02.2007р., суд дійшов висновку, що позивач не порушив строків, передбачених ст.2 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а отже і відсутні підстави для нарахування пені згідно ст.4 зазначеного закону.
Виходячи з зазначеного та керуючись Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Митним Кодексом України, ст.ст. 69, 71, 72, 86, 158-160 КАС України, господарський суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Скасувати рішення Луцької ОДПІ від 06.02.2007р. №0001262200/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20301 грн.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
На постанову в 10-денний строк з дня виготовлення її повного тексту може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана в 10-денний строк без попереднього подання заяви.
Суддя С.В.Костюк
Дата виготовлення повного тексту
постанови 18.04.2007р.
Суддя Костюк С.В.