Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 77-б, 49006, (056) 371-27-02
24 червня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Сорокіної А.С.
за участю позивачів ОСОБА_1 ОСОБА_2
за участю представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 залізничного транспорту м. Дніпропетровська, ОСОБА_6 виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В липні 2007 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 залізничного транспорту м. Дніпропетровська, в якій просили стягнути на їх користь матеріальну та моральну шкоду в сумі 1 000 000 грн. В обґрунтування позовних вимог вони вказали на те, що вони з 2001 року працювали у відповідача на посаді маляра-штукатура з окладом 250 грн. Протягом трьох років їх заробітна плата виросла до 315 грн. В січні 2004 році їм почали платити по 212 грн., у зв'язку з чим вони були вимушені звернутися до профсоюзного комітету технікуму та Дорожньої профспілкової організації Придніпровської дороги, після чого їм виплатили недоплачену заробітну, але без врахування індексації та інфляції. За період роботи у відповідача вони не отримували спецодягу, засобів захисту від шкідливих речовин, молоко за шкідливість, мила для рук. Відповідачем не надавалася відпустка відповідно до п. 1 ст. 76 КЗпП України та ст. 7 Закону України від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ „Про охорону праці„. У 2003 році у ОСОБА_1 сталося токсичне отруєння, але адміністрація технікуму не прореагувала. В 2005 році знову сталося отруєння, через те, що в аудиторії № 509 не було витяжки, вона потрапила в лікарню в тяжкому стані та отримала токсичне отруєння крові та хронічну анемію, після чого лікар заборонив їй працювати маляром. В 2006 році їй присвоїли професійне захворювання по руці, в 2007 році дали групу інвалідності. Директор технікуму ніякої допомоги не надавав, вона лікувалася за власні кошти. Оскільки директор надає неправдиві відомості по її захворюванню, вона не може оформити друге захворювання по анемії та гіпертонії. У зв'язку з цим позивачі вимушені звернутися до суду.
21 травня 2009 року в судовому засіданні було притягнуто до участі у розгляді справи в якості співвідповідача ОСОБА_6 виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську.
В ході розгляду справи позивачі неодноразово уточнювали позовні вимоги, остаточно просили стягнути на їх користь суму матеріальної шкоди в розмірі 24 939 грн. 94 коп. та суму моральної шкоди в розмірі 1 000 000 грн.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої уточнені позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на підстави викладені в позовній заяві, а також вказала на те, що всі суми вона просить стягнути з ОСОБА_5 залізничного транспорту м. Дніпропетровська, ніяких претензій до ОСОБА_6 виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську вона не має. Заявлена нею сума матеріальної шкоди в розмірі 24 939 грн. 94 коп. складається з понесених нею та ОСОБА_2 на організацію лікування та безпосередньо лікування, що підтверджується копіями квитанцій та квитків. Не відповідали вимогам законодавства про безпечні умови праці та відпочинку і приміщення де вони харчувались, відпочивали та перевдягались, так як був стійкий запах лакофарбових виробів та інших речовин, які використовувалися в роботі.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав свої уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на підстави викладені в позовній заяві, а також вказав на те, що всі суми він просить стягнути з ОСОБА_5 залізничного транспорту м. Дніпропетровська, ніяких претензій до ОСОБА_6 виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську він не має. Також вказав, що не відповідали вимогам законодавства про безпечні умови праці та відпочинку приміщення де вони харчувались, відпочивали та перевдягались, так як був стійкий запах лакофарбових виробів та інших речовин, які використовувалися в роботі.
Представник відповідача ОСОБА_5 залізничного транспорту м. Дніпропетровська в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що вимоги позивачів є необґрунтованими та безпідставними, оскільки заробітна плата їм нараховувалася та виплачувалася, приміщення де вони харчувалися відповідали вимогам законодавства про безпечні умови праці та відпочинку, також їм надавалися засоби захисту від шкідливих речовин. З наданих позивачами квитків не можливо встановити куди саме їздили позивачі та з якою необхідністю.
Представник відповідача ОСОБА_6 виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, оскільки позовні вимоги не обґрунтовані, позивачі зазначили, що до них ніяких вимог та претензій не має. Крім того, він зазначив, що ОСОБА_1 з 14 грудня 2006 року Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 6701 було призначені страхові виплати, які вона отримує до теперішнього часу. З заявами про курортно-санітарне лікування, оздоровлення та відшкодування моральної шкоди до них ОСОБА_1 не зверталася.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що позивачі з 2001 року працювали малярами-штукатурами в ОСОБА_5 залізничного транспорту м. Дніпропетровська, що підтверджується копіями трудових книжок (а.с. 8-9). ОСОБА_7 професійного розслідування хронічного професійного захворювання від 29.08.2006 року - професійне захворювання ОСОБА_1 виникло через відсутність (невикористання) засобів індивідуального захисту, діагноз хронічна екзема правої кісті у фазі загострення, супутній діагноз хронічна залізодефіцитна анемія І-ІІ ступеня, гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, СН-О., хронічний гастрит, хронічний холецистит. Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 6701 від 22.08.2007 року ОСОБА_1 були призначені страхові виплати, які вона отримує до теперішнього часу, у зв'язку зі стійкою втратою працездатності на 30 %, відповідно до висновку МСЕК від 07.02.2007 року (а.с. 225-233, 235-236). Як вбачається з Постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 0404/6701/7 від 22.01.2010 року - під час повторного переогляду за висновком МСЕК від 21 січня 2010 року ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності 60 % та 3 група інвалідності та було проведено донарахування щомісячних виплат за січень 2010 року.
Що стосується посилань позивачів на те, що їм заробітна плата в повному розмірі не виплачена, то вони є безпідставними, оскільки згідно Подання Правової інспекції праці ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України № 3 від 15.02.2005 року - встановлена недоплата з 01.01.2004 року по 01.02.2005 рік ОСОБА_1 в сумі 1506 грн. та ОСОБА_2 в сумі 1395 грн. 79 коп. та зобов'язано ОСОБА_5 залізничного транспорту м. Дніпропетровська доплатити їм вказані суми з урахуванням доплат, бухгалтерії зробити перерахунок утримань з їх заробітної плати (а.с. 73). Відповідно до Довідки Дніпропетровського технікуму залізничного транспорту в березні 2005 році ОСОБА_2 виплачено 1 353 грн. 31 коп. та ОСОБА_1 - 1 556 грн. 22 коп. (а.с. 79).
В судовому засіданні встановлена вина ОСОБА_5 залізничного транспорту м. Дніпропетровська в захворюванні ОСОБА_8 на хронічну екзему правої кісті у фазі загострення, оскільки відповідно до ОСОБА_8 розслідування хронічного професійного захворювання від 29.08.2006 року - маляр ОСОБА_1 працювала з фарбами, розчинниками, цементом, вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони по бензолу (ІІ кл.) перевищує ГДК в 1,9 рази, толуол (ІІІ кл.) - в 1,3 рази, ксилол (ІІІ кл.) - 1,2 рази, бензол і толуол при спільній присутності мають одно направлену дію, сума відносин фактичних концентрацій до ГДК перевищує одиницю і складає 3,2, толуол і ксилол також мають одно направлену дію, сума відносин фактичних концентрацій до ГДК перевищує одиницю, складає 3,1, згідно гігієнічної класифікації праці, затвердженої наказом МОЗ України № 382 від 31.12.1997 року, характер праці на робочому місці маляра відноситься до ІІІ класу 2 ступеня (3,2). Крім того в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 вказав на те, що дійсно в кімнаті, де харчувалися, відпочивали та перевдягалися позивачі знаходилися банки з фарбою та був стійкий запах фарби.
Що стосується вимог позивачів стосовно стягнення матеріальної шкоди в сумі 24 939 грн. 94 коп. з ОСОБА_5 залізничного транспорту м. Дніпропетровська, то вони є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки з 1 квітня 2001 р. введено у дію Закон "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до якого обов'язок виплати працівникам грошових сум в зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві та професійним захворюванням перейшов до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
У відповідності до ч. 4 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.
Як встановлено в судовому засіданні позивачка не зверталася до Фонд соціального страхування від нещасних випадків з заявою про виплату коштів на придбання ліків, на купівлю продуктів харчування та на поїздки до лікарень та не надала доказів стосовно того, що вона мала в них потребу, відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Що стосується вимог позивачів, щодо стягнення з відповідача ОСОБА_5 залізничного транспорту м. Дніпропетровська моральної шкоди, то вони також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до пп. „е” п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - до 2006 року за наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадилася страхова виплата за моральну шкодуФондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Дію пп. „е” п. 1 ч. 1 ст. 21 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V,
згідно із Законом України від 23.02.2007 р. N 717-V пп. „е” п. 1 ч. 1 ст. 21 виключено.
Крім тогопозивачі не зазначили в чому саме полягає спричинення їм моральної шкоди та з чого вони виходили зазначаючи суму 1 000 000 грн.
Що стосується посилань позивача ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_5 залізничного транспорту м. Дніпропетровська йому було спричинено матеріальну та моральну шкоду, то вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_2 не надав доказів стосовно ушкодження свого здоров'я на підприємстві.
На підставі викладеного і керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. ст. 10, 11, 57- 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 залізничного транспорту м. Дніпропетровська, ОСОБА_6 виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Т.О. Дубіжанська