Справа № 212/1014/16-ц
2/212/1195/16
11 квітня 2016 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Колочко О.В.,
секретарі судового засідання - Деменко А.С.,
за участі сторін:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про встановлення факту перебування на утриманні,
23 лютого 2016 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - відповідач, Фонд соціального страхування, ВВД ФССНВ) про встановлення факту перебування на утриманні.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 22 грудня 2007 року уклала шлюб з ОСОБА_4, з яким до реєстрації шлюбу проживала однією сім'єю з 1999 року. ОСОБА_4 працював на шахті «Ювілейна» в період з 13.07.1976 по 17.07.2009. За життя ОСОБА_4 було встановлено висновком МСЕК від 17.07.2009 20 % втрати профпрацездатності, за повторним висновком МСЕК від 09.06.2015 - 90 % втрати профпрацездатності. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, та 18.12.2015 МСЕК встановлений причинний зв'язок смерті від профзахворювання. На час смерті чоловіка позивачу було 57 років і вона перебувала на пенсійному обліку з 17.12.2012. За життя чоловік отримував страхові виплати та пенсію в сумі 3307,86 грн. і 2947 грн. відповідно. Пенсія позивача складала 1672,83 грн. Вважає, що починаючи з жовтня 2012 року після виходу на пенсію і до смерті чоловіка перебувала на його утриманні як непрацездатна, оскільки основним та постійним джерелом засобів її існування була пенсія та щомісячні виплати чоловіка, інших джерел окрім своєї пенсії не має. Просить встановити факт перебування її на утриманні чоловіка для призначення їй щомісячних платежів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити, пояснив, що згідно до вимог закону позивач має право на отримання щомісячних платежів після смерті чоловіка, оскільки на час його смерті була непрацездатною і перебувала на його утриманні.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, пояснила, що оскільки позивач отримувала пенсію у більшому ніж прожитковий мінімум розмірі, вона не може вважатися утриманцем, і не має право на отримання щомісячних страхових виплати після смерті чоловіка.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 22 грудня 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб в Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1389 (а.с. 6).
ОСОБА_4 працював на шахті «Ювілейна» в період з 13 липня 1976 року по 17 липня 2009 року (а.с. 7-8).
Згідно довідки МСЕК від 09.06.2015 ОСОБА_4 при повторному огляді встановлено 90 % втрати професійної працездатності та встановлено першу групу інвалідності (а.с. 16).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с. 17).
Відповідно до копії довідки МСЕК АА № 0000154 від 18 грудня 2015 року встановлений причинний зв'язок смерті ОСОБА_4 з професійним захворюванням (а.с. 18).
Судом встановлено, що на час смерті чоловіка позивачу виповнилося 57 років і вона перебувала з 17 жовтня 2012 року на пенсійному обліку, що підтверджується копією паспорта (а.с. 4-5), копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (а.с. 19), і вона отримувала пенсію в розмірі 1672,83 грн. (а.с. 20).
За життя ОСОБА_4 отримував страхові виплати в розмірі 3307,86 грн., що підтверджується копією довідки № 04/396 від 05.02.2016, виданої ВВД ФССНВ, а також пенсію по Списку № 1 в розмірі 2947 грн., що підтверджується копією довідки УПФУ в Жовтневому районі м. Кривого Рогу (а.с. 22).
Факт спільного мешкання ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також розміри отриманих ними доходів сторонами в судовому засіданні не оспорювалися.
Згідно довідки № 16/1 від 22.02.2016, виданої Криворізькою об'днаною містковою довідково-інформаційною службою, суми, нараховані до сплати комунальними та іншими службами міста за адресою: АДРЕСА_1 (адреса реєстрації позивача), складають за місяць 885,75 грн. (а.с. 24).
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом та ст. 48 Конституції України передбачено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є, зокрема особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо вони не працюють;
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику з прав про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
З системного аналізу норм цивільного законодавства та зважаючи на роз'яснення, викладенні у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року, повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Згідно ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи дохід сім'ї позивача складався з щомісячних страхових виплат та пенсії померлого ОСОБА_4, що разом складало 6254,86 грн., щомісячно, а також пенсії позивача ОСОБА_3, яка станом на серпень 2015 року складала 1672,83 грн. Тобто розмір доходу померлого майже в чотири рази перевищував розмір доходу позивача.
Отже, позивач отримуючи невеликий дохід в порівнянні з доходом померлого фактично постійно перебувала на утриманні останнього.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.04.2015 у справі № 6-6273св15.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, являючись непрацездатною особою у розумінні п. 2 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», перебувала на утриманні померлого ОСОБА_4, адже отримувана нею пенсія становила лише незначну частку доходу сім'ї, і її позовні вимоги підлягають задоволенню.
Як встановлено в ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Отже, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 46, 48 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 15, 57-61, 79, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику з прав про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, суд
Позовні вимоги ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про встановлення факту перебування на утриманні задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_3 на утриманні ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в дохід держави судовий збір в сумі 551,20 грн.
Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 11 квітня 2016 року.
Суддя: О. В. Колочко