Справа № 755/22737/15-ц
"31" березня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
при секретарі - Неділько Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька, -
До Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26.11.2015 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.11.2015 року дану цивільну справу суддею Гавриловою О.В. прийнято до провадження.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, уточнивши вимоги позову на підставі ст. 31 ЦПК України, просить визнати обов'язком відповідача ОСОБА_2 підтримувати позивача ОСОБА_1, шляхом сплати на користь позивача аліментів у розмірі ? усіх видів його доходів, з часу звернення з позовом до суду, зобов'язати здійснювати сплату аліментів на розрахунковий рахунок позивача (а.с.63-73).
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач, як син позивача, зобов'язаний утримувати останнього, оскільки позивач є непрацездатним пенсіонером, інвалідом ІІ групи, як учасник ліквідації Чорнобильської катастрофи, розмір пенсії позивача становить 4199,75грн. Позивач потребує постійної допомоги в обслуговуванні свого життя. Відповідач в змозі надавати матеріальну допомогу батькові, однак участі в його житі не бере, не надає будь якої допомоги, не сплачує коштів.
Позивач та його представники в судовому засіданні, підтримали позовні вимоги в повному обсязі з викладених у позові підстав. Позивач додатково пояснивши, що в 1978 року у зв'язку зі зменшенням розміру заробітку позивача було розірвано шлюб між позивачем та матір'ю відповідача. В минулому році позивач звернувшись до дружини відповідача та попросив допомоги, але ніхто допомоги не надав. Позивач проживає в приміщенні Спілки робочих Чорнобиля, в м. Києві житла немає, оскільки до цього, як голова спілки проживав у готелях та в квартирі колишньої дружини. Має у власності лише ? частку квартири в м. Херсоні. Пенсія позивача становить 4199,75грн. на місяць. Свої кошти позивач витрачає на людей, які приходять до спілки за допомогою. Вважає, що відповідач також повинен допомагати цим людям. Крім сина, у відповідача є донька, яка проживає в АР Крим, має статус матір-одиначка, не працює. Відповідач має вищу освіту та стабільний дохід.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та зазначивши, що позивачу є де жити. Пояснив, що позивач покинув сім'ю коли відповідачу було 4 роки, ухилявся від батьківських обов'язків, сплачував мінімум аліментів, вихованням сина не займався, не цікавився своїми батьками, дітьми та онуками. Відповідач кожен місяць допомагав бабусі, вона в свою чергу склала на нього заповіт на ? частину квартири, інша частина належить позивачу. Відповідач працює менеджером в ТОВ «Комплекс Агромарс», отримує заробітну плату в розмірі приблизно 6700,00 грн., має на своєму утриманні доньку 12 років та допомагає матері, оскільки їй потрібні ліки та її пенсія становить 2300,00грн. на місяць. Пенсія позивача достатня для проживання одній людині, отже він не потребує матеріальної допомоги.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком відповідача ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.64).
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.15).
Розмір пенсії позивача за період з грудня 2014 року по червень 2015 року коливався від 4242,66грн. до 8805,94грн. (а.с. 3-11).
На теперішній час ОСОБА_1, згідно його пояснень отримує пенсію в розмірі 4199,75 грн. на місяць.
Відповідач ОСОБА_2 працює в ТОВ «Комплекс Агро марс» на посаді менеджера проекту та за період з серпня 2015р. по січень 2016р. включно його заробітна плата, з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів становить від 5847,86грн. до 6882,75грн. (а.с.82).
Також відповідач має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.83).
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що в 1975р. вона з позивачем зареєструвала шлюб, у 1978 році народився син - відповідач. Коли сину було 4 роки позивач пішов з сім'ї, а у 1984 році оформив розлучення. Вихованням сина позивач не займався, вдома не допомагав. З ОСОБА_4 за рішенням суду були стягнуті аліменти на утримання сина. До Чорнобильської катастрофи позивач не працював, 1,5 року позивач працював на Чорнобильській АЕС, а потім займався громадською діяльністю. Відрахування аліментів з місця роботи позивача були, але не значні та не постійно.
Відповідно до вимог ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.
При цьому, необхідність матеріальної допомоги визначається залежно від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, тощо.
Сам по собі факт непрацездатності позивача не зумовлює виникнення у відповідача обов'язку надання йому утримання та не свідчить про наявність у позивача потреби в отриманні матеріальної допомоги. Стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати позивачем матеріальної допомоги. Свідченням такої потреби є отримання позивачем доходів, які є меншими за прожитковий мінімум.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» установлено в 2016 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2016 року - 1330 гривень, з 1 травня - 1399 гривень, з 1 грудня - 1496 гривень, осіб, а для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2016 року - 1074 гривні, з 1 травня - 1130 гривень, з 1 грудня - 1208 гривень.
У той же час, із матеріалів справи вбачається, що позивач отримує соціальне забезпечення від держави в достатньому розмірі, оскільки розмір пенсії, яку він отримує, значно перевищує розмір прожиткового мінімуму, встановленого державою на відповідний період для категорії осіб, до яких відноситься позивач.
Разом із тим у матеріалах справи відсутні будь-які докази понесення позивачем значних витрат на обслуговування своєї життєдіяльності, як і докази наявності у позивача будь-яких витрат на лікування.
Надання позивачем ОСОБА_1 допомоги іншим особам є вільним волевиявленням позивача та об'єктивно не підтверджено доказами.
Разом з тим статтею 202 СК України визначений обов'язок утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, а не сторонніх осіб.
Враховуючи, що позивач не довів обставин, на які посилалась як на обґрунтування своїх вимог, зокрема потреби в отриманні матеріальної допомоги, обов'язок з доведеннях яких відповідно до приписів ст. 60 ЦПК України лежить на останньому, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд відносить судові витрати за рахунок держави.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 7, 202-205 Сімейного кодексу України, ст. 10, 11, 57-60, 88, 179, 208-209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі через Дніпровський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: