Справа № 478/279/16-к Провадження № 1-кп/478/22/2016
25.02.2016 року Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді? ОСОБА_1 ,
при секретарі? ОСОБА_2 ,
за участю?
прокурора? ОСОБА_3 ,
обвинуваченого? ОСОБА_4 ,
потерпілої? ОСОБА_5 ,
потерпілого? ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Казанка кримінальне провадження №12015150240000652 від 26.11.2015 року та кримінальне провадження №12016150240000041 від 26.01.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь, АР Крим, громадянина України, з загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого 08.05.2015 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з випробуванням строком 2 роки, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.383 КК України,
25.11.2015 року близько 20 год. ОСОБА_4 , в період не знятої і не погашеної в законному порядку судимості, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , з дозволу власника, де мешкає ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливої зацікавленості, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «Samsung C3322 Duos La Fleur», бордового кольору, з флеш картою 2 гб. та сім картою «Київстар», чим спричинив ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 530 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Також, 25.12.2015 року в вечірній час доби, точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_4 , в період не знятої і не погашеної в законному порядку судимості, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , з дозволу власника, де мешкає ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливої зацікавленості, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «Samsung GT-E 1200 I», білого кольору, чим спричинив ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 250 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину за ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, у скоєному щиросердно розкаявся, пояснив, що 25.11.2015 року дійсно приходив до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 додому, де вони разом вживали спиртні напої, дійсно без дозволу взяв мобільний телефон ОСОБА_6 , який не повернув. У подальшому продав його за 30 грн. ОСОБА_7 . Також пояснив, що дійсно 25.12.2015 року приходив до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 додому щоб відсвяткувати, оскільки у нього був день народження, попросив у ОСОБА_5 її мобільний телефон, щоб подзвонити, але потім його не повернув, обміняв його на 0,5 л горілки та 250 г самогону.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 25.11.2015 року дійсно до них із співмешканкою приходив додому ОСОБА_4 .. Через деякий час, коли ОСОБА_4 вже збирався йти, він поклав свій мобільний телефон біля телевізора, а сам пішов розвісити постільну білизну. Вже після того, як ОСОБА_4 пішов, до співмешканки зателефонувала його мати, яка запитала в нього, чому він не відповідає на її дзвінки. Після цього, вони зі співмешканкою ОСОБА_5 помітили, що його телефону немає на місці. Після чого, вони пішли до ОСОБА_4 та запитала в нього щодо зниклого телефону, однак він відповів, що телефон він не брав. Потім повернувся додому та повідомив поліцію про викрадення у нього мобільного телефону.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 25.12.2015 року вона була вдома, коли прийшов її співмешканець ОСОБА_6 та приніс пляшку самогону, який вони випили. Після чого, прийшов ОСОБА_4 , попросив дати йому мобільний телефон, щоб подзвонити, на що вона погодилась. Потім ОСОБА_4 пішов від них, а вранці вона помітила, що її телефону немає. Через два дні до них знову приходив ОСОБА_4 , однак він сказав, що телефону він не брав. Через тиждень вона написала заяву до поліції про крадіжку її мобільного телефону, який їй потім повернули.
Також, 23.01.2016 року ОСОБА_4 , близько 18 години 00 хвилин прийшов в гості до своїх знайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які проживають за адресою АДРЕСА_3 . У ОСОБА_4 із собою були грошові кошти в сумі 25 гривень, які він дав ОСОБА_6 та попросив за них купити горілку. ОСОБА_6 погодився та придбав горілку, яку вони разом розпили. Після чого, ОСОБА_4 вирішив вийти на подвір'я за власними потребами, при цьому верхній одяг, а саме свою чоловічу зимову куртку чорного кольору, в якій він прийшов, він не вдягнув, а залишив в квартирі, де проживають ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Через деякий час, коли ОСОБА_4 повернувся до квартири, то двері йому не відчинили, та до квартири не впустили. В цей час у ОСОБА_4 з'явився умисел на неправдиве повідомлення правоохоронного органу про вчинення злочину, з мотивів помсти. Для цього, ОСОБА_4 вигадав злочин про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 викрали в нього грошові кошти в сумі 3270 (три тисячі двісті сімдесят) гривень та куртку, яку він сам випадково залишив у квартирі. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 о 20 год. 30 хв. по мобільному телефону на телефонний номер «102» здійснив виклик слідчо-оперативної групи Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, до приміщення будинку за адресою АДРЕСА_3 . Коли прибула слідча оперативна група на місце події, ОСОБА_4 усно повідомив старшому слідчому СВ Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_8 про начебто вчинену крадіжку. 23 січня 2016 року о 20 год. 50 хв. слідчим ОСОБА_8 було складено протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), прийнявши усну заяву ОСОБА_4 , що 23 січня 2016 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , в квартирі за адресою АДРЕСА_3 , викрали у нього куртку та грошові кошти в сумі 3270 гривень. Слідчий ОСОБА_8 попередила ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність згідно зі ст.383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, з даним протоколом ОСОБА_4 ознайомився повністю та скріпив підписами. Відповідно завідомо неправдивого повідомлення ОСОБА_4 про вчинення злочину слідчий ОСОБА_8 внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.01.2016 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність згідно зі ст.383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, що підтверджується його підписом, надав усну заяву, яка була зафіксована в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та скріплена його підписом, чим повідомив слідчого про неправдиві відомості про вчинення злочину особами, які насправді кримінального правопорушення не вчиняли.
Своїми умисними діями, які виразились у завідомо неправдивому повідомленні слідчому про вчинення злочину, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.383 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину за ч.1 ст. 383 КК України визнав повністю, у скоєному щиросердно розкаявся у завідомо неправдивому повідомленні слідчому про вчинення злочину 23.01.2016 року про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 викрали в нього грошові кошти в сумі 3270 (три тисячі двісті сімдесят) гривень та куртку.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 23.01.2016 року в обідній час до них із співмешканцем прийшов ОСОБА_4 , запропонував випити. В цей же день ввечері її співмешканець ОСОБА_6 та ОСОБА_4 прийшли до них додому, за адресою АДРЕСА_3 та принесли 1,5 л самогону та цигарки. Вони всі разом випили, після чого ОСОБА_4 пішов додому. Потім приблизно через півгодини вона почула, що хтось стукає в двері. Відчинивши, вона побачила ОСОБА_4 з працівниками поліції, які повідомили їй, що ОСОБА_6 та вона, ОСОБА_5 викрали в ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 3270 (три тисячі двісті сімдесят) гривень та куртку, на що вона відповіла, що грошей у ОСОБА_4 вони не брали, а у куртці він пішов додому.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні сукупністю зібраних доказів, а саме :
-протоколом огляду місця події від 25.11.2015 року, з якого вбачається, що об'єктом огляду є територія домоволодіння, а саме квартира АДРЕСА_2 ;
-протоколом огляду місця події від 26.11.2015 року, з якого вбачається, що об'єктом огляду є автомобіль бордового кольору марки «DAEWOO» моделі «Wexia», що належить ОСОБА_7 , у якому виявлено та вилучено мобільний телефон бордового кольору «Samsung GT - C3322 Duos La Fleur», встановлено 2 ІМЕІ - ІМЕІ 1? НОМЕР_1 , ІМЕІ 2? НОМЕР_2 );
-протоколом огляду місця події від 26.11.2015 року, з якого вбачається, що об'єктом огляду є територія домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , під час огляду виявлено та вилучено сім картку мобільного оператора «Київстар» (номер НОМЕР_3 ), яка була добровільно видана ОСОБА_4 ;
-протоколом огляду місця події від 15.01.2016 року, з якого вбачається, що об'єктом огляду є дерев'яна лавка, розташована за подвір'ям будинку АДРЕСА_4 , під час огляду було виявлено та вилучено мобільний телефон «Samsung GT-E 1200 I» білого кольору (ІМЕІ НОМЕР_4 ) із зарядним пристроєм до нього;
-постановою про визнання в якості речового доказу від 27.11.2015 року мобільного телефону марки «Samsung C3322 Duos La Fleur» бордового кольору, сім картку, передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_6 ;
-постановою про визнання речовим доказом від 15.01.2016 року мобільного телефона марки «Samsung GT-E 1200 I», переданого під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_5 ;
-протоколом огляду місця події від 15.01.2016 року, з якого вбачається, що об'єктом огляду являється квартира АДРЕСА_5 ;
-протоколом огляду предмету від 27.01.2016 року, з якого вбачається, що об'єктом огляду є копія документа, а саме протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), який надав ОСОБА_4 слідчому Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 ;
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 23.01.2016 року;
-постановою про закриття кримінального провадження від 26.01.2016 року;
-протоколом прослуховування звукозапису від 02.02.2016 року;
-довідкою ФОП ОСОБА_9 від 27.11.2015 року, з якої видно, що вартість мобільного телефону «Samsung C3322і Duos La Fleur» бордового кольору, вживаного, станом на 25.11.2015 року становила 400 грн.;
-довідкою ФОП ОСОБА_9 від 23.12.2015 року, з якої видно, що вартість сім картки оператора «Київстар» станом на 25.11.2015 року становила 20 грн., вартість флеш карти 2 гб. станом на 25.11.2015 року становила 110 грн.;
-довідкою ФОП ОСОБА_9 від 15.01.2016 року, з якої видно, що ринкова вартість мобільного телефону марки Самсунг вживаного, моделі GT-E 1200 I, білого кольору, станом на 25.12.2015 року становить 250 грн.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.383 КК України доведена в повному обсязі.
При визначенні покарання обвинуваченому суд виходить із вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
Згідно ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого є рецидив злочинів за ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України і за .ч.1 ст.383 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, враховує також особу винного, розмір та значимість викраденого ним майна, його вік, стан здоров'я та загальний розвиток, умови його життя , обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, те, що він не вперше притягається до кримінальної відповідальності з урахуванням попереднього вироку і вважає необхідним та достатнім для попередження нових злочинів призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.383 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.2 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 383 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покаранням більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 08.05.2015 року і остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
До набрання вироку законної сили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки згідно ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати після набрання вироком законної сили з моменту його затримання.
Речові докази - мобільний телефон марки «Samsung GT-E 1200 I», переданого під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_5 , залишити останній, як власнику, мобільний телефон марки «Samsung C3322 Duos La Fleur» бордового кольору, сім картку, передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_6 , залишити останньому, як власнику.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя :